36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
21.05.2024 Справа № 917/429/24
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, код ЄДРПОУ: 42223804)
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАРМОНІЯ ПРОДУКТ" (37500, Полтавська область, місто Лубни, вул.Олександрівська, будинок 41, код ЄДРПОУ: 39632491)
про стягнення 38 317,60 грн.,
без виклику представників сторін,
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАРМОНІЯ ПРОДУКТ" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2024р. за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 21712017 від 27.09.2022 у розмірі 38 317,60 грн.
Суд ухвалою від 21.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
15.04.2024 відповідач надав суду відзив, за мотивами якого не відмовляється від факту споживання електричної енергії та її вартості, відповідач готовий погашати заборгованість в добровільному порядку. При цьому, відповідач вказав, що затримка сплати боргу зумовлена лише тимчасовими форс-мажорними обставинами, зумовленими воєнним станом.
16.04.2024 позивач надав суду відповідь на відзив, за мотивами якої спростовує викладені у відзиві доводи відповідача.
Інші заяви чи клопотання від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/429/24.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
З 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», згідно з виданою, на підставі постанови НКРЕКП № 575 від 26.06.2018, ліцензії, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.
ТОВ «Гармонія Продукт», шляхом подання до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяви-приєднання, приєдналося умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за №21712017 (далі по тексту - Договір) на умовах комерційної пропозиції №3А.
Отже, з моменту акцептування Договору в установленому ПРРЕЕ порядку, ТОВ «Гармонія Продукт», (далі по тексту - Відповідач) та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (далі по тексту - Позивач) набули всіх прав та обов'язків за Договорами і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
За умовами Договору Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ - розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Адміністратором комерційного обліку (оператор системи розподілу) по Договору, відповідно до заяви-приєднання, є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».
На підставі п. 4.12. ПРРЕЕ, адміністратором комерційного обліку (оператор системи розподілу) - АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» надані до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» обсяги споживання електричної енергії по Договору: січень 2024р. - 12383 кВт*год, що підтверджується листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 12.03.2024р. №04.33/6826 на адвокатський запит.
За умовами п. 7.2. Договору Споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умовами цього Договору. Відповідно до умов обраної комерційної пропозиції №3А, яка є додатком №2 до Договору, оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі планових платежів. Платежі здійснюються на підставі отриманого у Постачальника рахунку, або самостійно розраховується Споживачем на умовах визначених даною комерційною пропозицією. Оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника у наступних обсягах та строки:
до 14:00 години 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, 25 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;
до 14:00 години 01 числа розрахункового періоду 25% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;
до 14:00 години 09 числа розрахункового періоду 25% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;
до 14:00 години 19 числа розрахункового періоду 25% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період.
Сума кожного планового платежу визначається за формулою: ПП = Wзам * Цпо х 25%,
де Wзам - замовлені Споживачем обсяги споживання на розрахунковий період.
Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника.
Сума переплати/недоплати Споживача, яка виникла внаслідок різниці між здійсненою попередньою оплатою та фактичною вартістю спожитої електричної енергії, визначається після завершення розрахункового місяця. Сума переплати Споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або за зверненням Споживача може бути повернена на його поточний рахунок. Сума недоплати підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання рахунку.
Постачальник до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та Акт купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає їх Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погоджений сторонами.
Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.
Позивач вказує, що відповідач, оплату вартості спожитої електричної енергії у строки, визначені договірними умовами не здійснює, внаслідок чого утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію за період січень 2024р. у розмірі 38 317,60 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача вказаний розмір заборгованості.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
З 01 січня 2019 року ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», згідно виданої, на підставі постанови НКРЕКП №575 від 26.06.2018 року, ліцензії, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.
Згідно п.1.2.7. Правил ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ) - постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК та п. 1.2.7, 1.2.15. ПРРЕЕ, ТОВ «Гармонія Продукт», шляхом подання до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяви-приєднання, приєдналося умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за №21712017 на умовах комерційної пропозиції №3А, чим засвідчило вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі.
Отже, з моменту акцептування Договору в установленому ПРРЕЕ порядку, ТОВ «Гармонія Продукт» та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» набули всіх прав та обов'язків за Договорами і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі п. 4.12. ПРРЕЕ, адміністратором комерційного обліку (оператор системи розподілу) - АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» надані до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» обсяги споживання електричної енергії по Договору: січень 2024р. - 12383 кВт*год, що підтверджується листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 12.03.2024р. №04.33/6826 на адвокатський запит.
Позивач направляв на адресу відповідача рахунки, у тому числі, на оплату вартості спожитої електричної енергії за період січень 2024р. у розмірі 38 317,60 грн.
Станом на дату ухвалення заборгованість відповідача за період січень 2024р. складає 38 317,60 грн., яка підтверджується матеріалами справи.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу передбачено, що зобов'язання мають виконуватися сторонами належним чином згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які традиційно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов'язань.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відзиві на позов відповідач повідомляє, що не відмовляється від факту споживання електричної енергії і бажає укласти мирову угоду. При цьому відповідач повідомив, що Відповідач у відзиві, заперечуючи проти позову, посилається на те, що виникнення боргу зумовлено форс-мажорними обставинами, зумовленими воєнним станом.
Вказані доводи прийняті до уваги судом, однак не є підставою для відмови в задоволенні позову. Так, частиною 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.
Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
При цьому, згідно з роз'ясненнями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
З огляду на викладене, введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки у тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Тобто, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, має довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.
Введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили.
Отже, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, але й їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Натомість, відповідачем таких доказів до суду не надано.
Таким чином, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин та відсутність вини є необґрунтованим.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАРМОНІЯ ПРОДУКТ" (37500, Полтавська область, місто Лубни, вул.Олександрівська, будинок 41, код ЄДРПОУ: 39632491) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, код ЄДРПОУ: 42223804) заборгованість у розмірі 38 317,60 грн., а також 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.05.2024р.
Суддя Киричук О.А.