вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.04.2024 Справа № 917/1329/23
За позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150
до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621
про стягнення коштів.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Суть спору. До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" про стягнення 83 901 467,66 грн неустойки 0,05 % від вартості недопоставленого Товару, за кожен день прострочення до дати фактичної поставки; 78 363 822,30 грн додаткового штрафу 5% від вартості Товару, непоставленого в строк, що перевищує тридцять днів за Договором поставки № 431/2021-ЦЮ від 25.06.2021.
Ухвалою суду від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 26.10.2023,10:00.
07.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11002), який долучений судом до матеріалів справи.
Позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 11813 від 21.09.2023), який прийнято судом та долучено до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 26.10.2023 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
26.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№13720), яке задоволено судом про, що винесено відповідну ухвалу.
Ухвалою суду від 06.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження та призначено підготовче засідання 05.12.2023, 10:30.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 05.12.2023 повідомили про відсутність заяв чи клопотань, про закриття підготовчого провадження не заперечували.
Ухвалою суду від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2024, 11:30.
В судовому засіданні 30.01.2024 судом оголошено перерву до 05.03.2024, 11:30.
27.02.2024 від представника Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" надійшли пояснення щодо обставин, які мають значення для справи (вх.№ 2603).
04.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду пояснень представника відповідача (вх. № 2894).
У зв'язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 05.03.2024 не відбулось. Наступне судове засідання призначено на 18.04.2024.
В судовому засіданні 18.04.2024 представником позивача викладено зміст позовних вимог. Представниками відповідача викладено зміст заперечень.
Судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 25.06.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця»/ Покупець/ Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Крюківський вагонобудівний завод» (Постачальник/ Відповідач) було укладено Договір поставки № 431/2021-ЦЮ (Договір) на загальну суму 3 042 041 800,00 грн, в т.ч. ПДВ.
Відповідно до пункту 1.1 Договору за результатами проведеної публічної закупівлі (№ UA-2021 -06-14-013661-b) на підставі рішення тендерного комітету від 14.06.2021 протокол № Ц-06/23 згідно з цим Договором Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю такий товар (надалі - «Товар»):
1.1.1. Найменування (марка, тип, модель) та кількість Товару;
1.1.1.1. вагон пасажирський купейний спальний в кількості 51 одиниця;
1.1.1.2. вагон пасажирський купейний спальний типу СВ в кількості 12 одиниць;
1.1.1.3. вагон пасажирський купейний спальний обладнаний для перевезення пасажирів з інвалідністю в колісному кріслі в кількості 20 одиниць;
1.1.1.4. вагон пасажирський купейний спальний обладнаний для перевезення пасажирів з інвалідністю в колісному кріслі та купе начальника поїзда в кількості 17 одиниць;
1.1.2. Виробник Товару: Публічне акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод».
1.1.3. Код Товару відповідно до ДК 021:2015: 34622200-5;
1.1.4. Рік виготовлення Товару: не раніше 2021 року;
1.2. Покупець зобов'язується прийняти Товар, який відповідає умовам Договору, та забезпечити оплату за Товар, відповідно до умов цього Договору;
1.3. Товар постачається на підставі заявок, що надаються Покупцем в порядку, як передбачено в розділі 5 цього Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість Товару, який має бути поставлений за Договором, складає 2 535 034 833,33 (два мільярда п'ятсот тридцять п'ять мільйонів тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять три) гривні 33 копійки без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 20 454 816,67 (двадцять мільйонів чотириста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцята) гривень 67 копійок, усього з ПДВ 3 042 041 800,00 (три мільярда сорок два мільйона сорок одна тисяча вісімсот) гривень.
Оплата Товару здійснюється Покупцем з урахуванням вимог п.:п. 4.4.1-4.4.3 п. 4.4, п. 4.5, 4.6, 4.8, 4.9, пп. 5.16.6 цього Договору та відповідно до таких умов:
Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % від вартості відповідної кількості Товару здійснюється у строк і5 (п'ятнадцять) банківських днів з дати отримання рахунку Постачальника на оплату відповідної кількості Товару, виставленого на підставі заявки Покупця на поставку відповідної кількості Товару, але не раніше затвердження фінансового плану Покупця на відповідний календарний рік, як. визначено у п. 4.11 Договору (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору Письмова заявка Покупця є обов'язковою умовою для початку виробництва відповідної кількості Товару. Заявка на поставку складається за формою, що наведена у Додатку 2 до цього Договору та має, зокрема, містити дані про кількість одиниць Товару, що постачається та Місце(-я) поставки відповідних одиниць Товару.
Товар постачається Постачальником партіями у міру готовності, але в межах строків поставки, визначених в пункті 5.4 Договору. Партією є кількість Товару, що отримана Покупцем одночасно за одним товаросупровідним документом. Кількість Товару у кожній партії визначається Постачальником. Сторонами може бути письмово погоджено графік поставки Товару за окремою заявкою.
Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару в наступному порядку:
- 10 (десять) % від кількості Товару, що вказана у першій заявці Покупця, постачається у строк не пізніше, ніж протягом б (шести) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати за цей Товар Постачальнику, У разі,, якщо 10 (десять) % від вказаної в цьому пункті кількості складають не ціле число, то кількість Товару, який має бути поставлений, визначається шляхом округлення до цілого числа в сторону збільшення;
- решта кількості Товару, що вказана у першій заявці Покупця постачається протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати за цей Товар Постачальнику;
- 10 (десять) % від кількості Товару, що вказана у кожній наступній заявці Покупця постачається у строк не пізніше ніж протягом 7 (семи) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати на цей Товар Постачальнику. У разі, якщо 10 (десять) % від вказаної в цьому пункті кількості вагонів партії Товару складають не ціле число, то кількість Товару, яка має бути поставлена, визначається шляхом округлення до цілого числа в сторону збільшення.
- решта кількості Товару, що вказана у кожній наступній заявці Покупця постачається, протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати за цей Товар Постачальнику.
Зі сторони Покупця заявка підписується з урахуванням «Правила двох підписів», передбаченого пунктом 15.3 цього Договору.
Заявка надається відповідно до умов пп. 15.2.2 п. 15.2 цього Договору.
Датою поставки (передачі) кожної партії Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі на відповідну партію Товару за формою, визначеною у Додатку 3 до Договору.
Акт приймання-передачі Товару та інші первинні документи» що стосуються виконання цього Договору, підписуються зі сторони Покупця за "Правилом двох підписів" встановленого в пункті 15.3 цього Договору (пункти 5.3. - 56. Договору).
25.06.2021 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни в Розділ 3, зокрема, щодо загальної вартості поставленого Товару, яка становить 3 042 041 664,00 грн з ПДВ (а.с. 37 том 1).
Постачальником було здійснено попередню оплату за Товар, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 22 липня 2021 року та платіжним дорученням № 4 від 22 липня 2021 року (а.с. 43-44 том 1).
На думку позивача, граничною датою поставки всього обсягу Товару у кількості 100 вагонів була дата 22.07.2022. Однак, станом на 22.07.2022 було поставлено лише 40 вагонів на загальну суму 1 178 879 238,00 грн в т.ч. ПДВ. Недопоставлена кількість вагонів складала 60 одиниць на загальну суму 1 863 162 426,00 грн.
Факт вчасної поставки Товару підтверджується складеними Видатковими накладними: КВ-83136 від 28.10.2021, КВ-83234 від 30.11.2021, КВ-83410 від 24.12.2021, КВ-83426 від 30.12.2021, КВ-83525 від 31.01.2022, КВ-83525 від 02.03.2022, КВ-83820 від 02.05.2022, КВ-83819 від 02.05.2022, КВ-84005 від 21.06.2022 (а.с. 50-58 том 1).
Як вказує позивач, в подальшому поставка Товару відбувалась з порушенням строків поставок, що дає підстави для нарахування неустойки у розмірі 0,05% від вартості Товару, щодо якого допущено порушення строків поставки, за кожен день прострочення до дати фактичної поставки та за прострочення понад тридцять днів додаткового нарахування штрафу у розмірі 5% від вартості Товару, непоставленого в строк.
Несвоєчасна поставка товару підтверджується Видатковими накладними: КВ-84104 від 22.07.2022, КВ-84145 від 22.07.2022, КВ-84183 від 22.07.2022 (а.с. 59-61).
З 24 серпня 2022 року постачання Товару не здійснювалось до 11 листопада 2022 року.
Сторонами за Договором 10.11.2022 було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої окрім іншого, Сторони домовились викласти пункт 5.4.2. Договору в новій редакції, якою визначили, що решта кількості Товару, що зазначена в Заявці Покупця, постачається щомісячно партіями у строк до 20.12.2022 (а.с. 38 том 1).
Так, як вказує позивач, в період з 11.11.2022 до 20.12.2022 Постачальником мало бути виконано зобов'язання з постачання решти Товару, що частково було здійснено Відповідачем та підтверджується Видатковими накладними: КВ-84927 від 11.11.2022, КВ-84915 від 11.11.2022, КВ-84968 від 01.12.2022, КВ-85047 від 20.12.2022 (а.с. 62-65 том 1).
З урахуванням вказаного, кількість недопоставленого Товару (вагонів) станом на 21.12.2022 складала - 15 одиниць Товару (вагонів) на загальну суму 479 409 588,00 грн.
28.12.2022 між АТ «Українська залізниця» та Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" укладено Додаткову угоду №4 від 28.12.2022 до Договору, відповідно до якої окрім іншого, Сторони домовились викласти пункт 5.4.2. Договору в новій редакції, якою визначили, що решта кількості Товару, що зазначена в Заявці Покупця, постачається щомісячно партіями у строк до 28.02.2023 (а.с. 39 том 1).
Відповідно до п. 9.1. Договору за порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,05 (п'ять сотих) % від вартості Товару, щодо якого допущено порушення строків поставки, за кожний день прострочення до дати фактичної поставки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 5 (п'ять) % від вартості Товару, не поставленого в строк.
З посиланням на вказаний пункт Договору та строки поставки Товару, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 83 901 467,66 грн неустойки 0,05 % від вартості недопоставленого Товару, за кожен день прострочення до дати фактичної поставки; 78 363 822,30 грн додаткового штрафу 5% від вартості Товару, непоставленого в строк, що перевищує тридцять днів за Договором поставки № 431/2021-ЦЮ від 25.06.2021.
Строки прострочення, вартість недопоставленого Товару, розмір неустойки, штрафу та суми в грошовому еквіваленті наведені позивачем в розрахунку (а.с. 223-231).
Відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на наступне.
09.06.2022 відповідач звернувся до Полтавської торгово-промислової палати із заявою вих. № 76.1-57/402 про засвідчення форс-мажорних обставин (а.с. 7 том 2).
15.07.2022 на виконання умов розділу 8 Договору, відповідач листом вих. № А-352 повідомило АТ «Українська залізниця» про настання форс-мажорних обставин і надало Сертифікат № 5300-22-0370 від 07.07.2022 (а.с. 10-12 том 2) про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Незважаючи на наявність форс-мажору, виготовлення вагонів відповідачем продовжувалося та 27.07.2022, 10.08.2022, 23.08.2022 було передано позивачу 15 вагонів, про що оформлені відповідні Акти приймання-передачі (№ 9, № 10, № 11, наявні в матеріалах справи).
10 серпня 2022 року на адресу позивача відповідачем направлено проект Додаткової угоди № 3 про переніс строку поставки вагонів до 31.12.2022. включно, та продовження строку дії договору до 30.06.2023 (а.с. 14 том 2), яка підписана сторонами 10.11.2022.
07 грудня 2022 року відповідач повідомив позивача про повторне настання форс-мажорних обставин (вих. № 76.1-57/719, а.с. 15 том 2).
20 грудня 2022 року відповідач листом вих. № 76.1-57/745 направив позивачу Додаткову угоду № 4 (а.с. 16 том 2) про продовження строку дії договору до 31.03.23 та продовження строків постачання вагонів до 28.02.2023 у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
23 грудня 2022 відповідач листом вих. № 76.1-57/756 направив позивачу Сертифікат № 5300-22-1899 про форс-мажорні обставини від 23.12.2022 (а.с. 18-19 том 2).
28 грудня 2022 року між сторонами укладена Додаткова угода № 4 якою сторони визначили, що решта кількості вагонів, що зазначена в Заявці № 1, постачається щомісячно партіями в строк до 28.02.2023.
Таким чином, відповідач повністю виконав взяті на себе перед позивачем зобов'язання за Договором, а позивач, в свою чергу, шляхом укладення додаткових угод №№ 3, 4 повністю погодився на зміну строків поставки вагонів внаслідок настання для відповідача форс-мажорних обставин, тобто відсутність будь-якої відповідальності відповідача, та про: своєчасне повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у відповідності вимог розділу 8 Договору та документальне їх підтвердження відповідними Сертифікатами Полтавської ТПП; своєчасне ініціювання та укладення відповідних додаткових угод до договору на перенесення строків поставки вагонів та продовження строку дії договору; перенесення строків поставки пасажирських вагонів в межах строків, визначених додатковими угодами до договору.
16 вересня 2022 року позивач листом вих. № ПК-7/1468 (а.с. 22 том 2) самостійно запропонував відповідачу відтермінувати подальше здійснення приймання передачі вагонів у рамках Договору до моменту підписання Додаткової угоди в частині подовження строку поставки, а також вирішення питання щодо фактичного фінансуванні видатків на оновлення рухомого складу за договором.
Відповідач листами вих. № 76.1-57/597 від 28.09.2022, № 76.1-57/598 від 29.09.2022, № 76.1-57/614 від 12.10.2022, № 76.1-57/564 від 14.10.2022, № 76.1-58/354 від 07.11.2022 (а.с. 23, 29, 42, 43, 45 том 2), продовжував викликати уповноважених представників позивача для проведення технічного приймання виготовлених вагонів (за цей період до відвантаження був готовий 21 вагон).
Повторно 20.10.2022 позивач листом вих. № ПК-7/1612 (а.с. 44 том 2) самостійно запропонував відповідачу продовжити відтермінування подальшого здійснення приймання-передачі пасажирських вагонів до моменту підписання Додаткової угоди до Договору в частині продовження строку поставки з урахуванням прийнятих рішень відповідних органів правління АТ «Українська залізниця», а також з урахуванням вирішення питання щодо фактичного фінансування видатків за Договором.
З 11.11.2022 відновилося приймання-передачі вагонів згідно укладеної Додаткової угоди № 3 від 10.11.2022. Подальша передача вагонів здійснювалася у строки відповідно Додаткової угоди № 4, яка укладена 28.12.2022.
Під час виконання Договору позивач не здійснював оплату за прийняті та отримані вагони. Питання погашення заборгованості за поставлені вагони залишалося не вирішеним понад 1,5 роки. З поставкою кожної наступної партії вагонів заборгованість зростала, на момент поставки останньої партії 27.02.2023 складала 1 735 900 811,40 грн. з ПДВ.
Лише 29.06.2023 позивачем було здійснено повний розрахунок за поставлені пасажирські вагони у період 2021-2023 роки на суму 1 735 900 810,00 грн з ПДВ.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких гуртуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
25.06.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця»/ Покупець/ Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Крюківський вагонобудівний завод» (Постачальник/ Відповідач) було укладено Договір поставки № 431/2021-ЦЮ (Договір) на загальну суму 3 042 041 664 грн, в т.ч. ПДВ (з урахуванням Додаткової угоди № 1).
Відповідно до п. 5.1. Договору Письмова заявка Покупця є обов'язковою умовою для початку виробництва відповідної кількості Товару. Заявка на поставку складається за формою, що наведена у Додатку 2 до цього Договору та має, зокрема, містити дані про кількість одиниць Товару, що постачається та Місце(-я) поставки відповідних одиниць Товару.
Товар постачається Постачальником партіями у міру готовності, але в межах строків поставки, визначених в пункті 5.4 Договору. Партією є кількість Товару, що отримана Покупцем одночасно за одним товаросупровідним документом. Кількість Товару у кожній партії визначається Постачальником. Сторонами може бути письмово погоджено графік поставки Товару за окремою заявкою.
Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару в наступному порядку:
- 10 (десять) % від кількості Товару, що вказана у першій заявці Покупця, постачається у строк не пізніше, ніж протягом б (шести) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати за цей Товар Постачальнику, У разі,, якщо 10 (десять) % від вказаної в цьому пункті кількості складають не ціле число, то кількість Товару, який має бути поставлений, визначається шляхом округлення до цілого числа в сторону збільшення;
- решта кількості Товару, що вказана у першій заявці Покупця постачається протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати за цей Товар Постачальнику;
- 10 (десять) % від кількості Товару, що вказана у кожній наступній заявці Покупця постачається у строк не пізніше ніж протягом 7 (семи) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати на цей Товар Постачальнику. У разі, якщо 10 (десять) % від вказаної в цьому пункті кількості вагонів партії Товару складають не ціле число, то кількість Товару, яка має бути поставлена, визначається шляхом округлення до цілого числа в сторону збільшення.
- решта кількості Товару, що вказана у кожній наступній заявці Покупця постачається, протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дати перерахування попередньої оплати за цей Товар Постачальнику.
Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 Господарського кодексу (далі ГК) України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Обов'язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також статтями 655, 706 ЦК України.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 9.2 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі, виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, проведення операцій об'єднаних сил, тощо).
Статтею 617 Цивільного кодексу України, а також статтею 218 Господарського кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, то таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сиди) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі статті 14 № Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Вказаний лист є загальнодоступним.
Суд зазначає, що вказаний лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтверджує невідворотність, непередбачуваність, об'єктивність обставин, тобто, наявність форс-мажору.
Відповідно до п. 8.2 Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України.
На виконання умов розділу 8 Договору, відповідач листом вих. № А-352 від 15.07.2022 повідомило АТ «Українська залізниця» про настання форс-мажорних обставин і надало Сертифікат № 5300-22-0370 від 07.07.2022 (а.с. 10-12 том 2) про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 07.12.2022 відповідач повідомив позивача про повторне настання форс-мажорних обставин (вих. № 76.1-57/719, а.с. 15 том 2). Листом вих. № 76.1-57/756 від 23.12.2022 відповідач направив позивачу Сертифікат № 5300-22-1899 про форс-мажорні обставини від 23.12.2022 (а.с. 18-19 том 2).
10.11.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 3, відповідно до якої окрім іншого, узгодили, що решта кількості Товару, що зазначена в Заявці Покупця, постачається щомісячно партіями у строк до 20.12.2022 (а.с. 38 том 1).
28.12.2022 між сторонами укладена Додаткова угода № 4, якою сторони визначили, що решта кількості вагонів, що зазначена в Заявці № 1, постачається щомісячно партіями в строк до 28.02.2023.
Суд враховує, що прострочка поставки Товару, з урахуванням терміну між укладеними Додатковими угодами є не значною. Позивач не поніс жодних збитків у зв'язку із простроченням; на наявність таких збитків позивач у позові не посилається.
16.09.2022 позивач листом вих. № ПК-7/1468 (а.с. 22 том 2) самостійно запропонував відповідачу відтермінувати подальше здійснення приймання передачі вагонів у рамках договору до моменту підписання додаткової угоди в частині подовження строку поставки, а також вирішення питання щодо фактичного фінансуванні видатків на оновлення рухомого складу за договором.
20.10.2022 позивач повторно листом вих. № ПК-7/1612 (а.с. 44 том 2) самостійно запропонував відповідачу продовжити відтермінування подальшого здійснення приймання-передачі пасажирських вагонів до моменту підписання додаткової угоди до Договору в частині продовження строку поставки з урахуванням прийнятих рішень відповідних органів правління АТ «Українська залізниця», а також з урахуванням вирішення питання щодо фактичного фінансування видатків за Договором.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач своїми листами повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, виготовлення вагонів не припинив та виконав умови Договору щодо виготовлення та поставки Товару у повному обсязі.
Сторонами було укладено Додаткові угоди про зміну термінів поставки Товару, а позивач своїми листами сам відтерміновував його поставку.
У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 викладено правовий висновок про те, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій позивачем не доведено та не підтверджені документально, спростовані відповідачем, а тому не підлягають задоволенню.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2024 з урахуванням строку перебування судді на лікарняному.
Суддя Погрібна С.В.