65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2214/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
розглянувши заяву (вх. № 4-45/24 від 20.05.2024) Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) (Tour-de-l'lle str., 1, 1204 Geneva, Switzeland (вул. Тур-де-Ліль, 1, 1204 Женева, Швейцарія) про вжиття запобіжних заходів для забезпечення позову за морською вимогою до Компанії Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО) (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajalteke Island Majuro, MH96960, Republic of the Marshall Islands (Траст Кампані Комплекс, вулиця Ажелтейк, Ажелтейк острів Маджуро, MH96960, Республіка Маршаллові Острови) про арешт морського судна,
Заявник, Компанія Falcon Group SA (Фалькон Груп СА), звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про вжиття запобіжних заходів для забезпечення позову у вигляді арешту морського судна для забезпечення морської вимоги, в якій просить суд накласти арешт на судно «Eleanora» номер ІМО 9211107 (судновласник іноземна компанія Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО), що знаходиться в акваторії порту Ізмаїл, Україна шляхом його затримання та заборони його виходу з акваторії порту Ізмаїл або будь-якого іншого порту, на який поширюється юрисдикція України.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Компанія Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) посилається на те, що 21.06.2023 року між Falcon group SA (Фалькон груп СА) та Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО) було укладено договір фрахтування судна «Eleanora», номер ІМО 9211107, прапор Панама (надалі «чартер»), умови якого передбачали виконання двох рейсів для перевезення пшениці з порту Рені, Україна до портів Туреччини, Греції, Кіпру, Єгипту, Італії та Лівії.
Як вказує заявник, судно «Eleanora» було передано йому в користування та виконало перший рейс, проте, під час виконання другого рейсу, 08.08.2023 о 13:34 від брокерів судновласника Larona Freight Service OU надійшло повідомлення з інформацією про намір судновласника вважати нікчемним та скасувати наявний чартер від 21.06.2023 через повітряні атаки на порти міста Рені та Ізмаїл, проте заявник відмовив судновласнику у скасуванні чартеру від 21.06.202, оскільки, незважаючи на пошкодження деякої інфраструктури через повітряні атаки портів Рені 23-24 липня та Ізмаїла 2-3 серпня, обидва порти продовжували працювати, 09.08.2023 як мінімум 3 судна, які зафрахтував заявник, знаходились на завантаженні в порту Рені.
За ствердженням заявника, через небажання судновласника виконувати свої зобов'язання за чартером від 21.06.2023, йому довелося укласти «замінюючий» договір фрахтування судна «Civarina» IMO 9396440 від 01.08.2023 з Civarina Shipping Limited (Сіваріна Шиппінг Лімітед) задля виконання своїх зобов'язань перед покупцем відповідно до договору купівлі-продажу від 27.06.2023, згідно з яким, на відміну від попереднього чартеру від 21.06.2023, ставка фрахту складала 55,00 дол. США за метричну тонну.
При цьому, беручи до уваги мінімальне завантаження у розмірі 6,200 метричних тон за договором від 21.06.2023 та різницю у 11,50 дол. США у ставці фрахту, збитки заявника становили 71 300,00 дол. США.
Окрім того, заявник додає, що контракт купівлі-продажу з покупцем передбачав мінімальну вагу вантажу 5580 метричних тон, що значно перевищувало вантажоємність судна «Civarina», у зв'язку з чим така різниця призвела до того, що відповідно до коносаменту від 27.08.2023 вага завантаженого становила 4392,980 метричних тон, що на 1187 тон менше.
Відтак, беручи до уваги те, що договір купівлі-продажу встановив ціну 248 доларів США за метричну тону, недоотримана вигода, на переконання заявника, становить 294 376,00 дол. США, а разом сума морської вимоги становить 365,676.00 дол. США.
З посиланням на відомості, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден «Marine Traffic», від 20/05/2024, заявник зазначає, що спірне судно знаходиться біля причалу ПАТ «Дунайсудоремонт» міста Ізмаїл на завантаженні.
Отже, на переконання заявника, його вимога щодо відшкодування понесених збитків внаслідок відмови судновласника від договору рейсового чартеру є морською вимогою згідно підпункту «d)» ч.1 ст. 1 Конвенції, що є підставою для її забезпечення шляхом арешту морського судна «Eleanora», номер ІМО 9211107, на суму 365676,00 дол. США.
Розглянувши заяву Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) про вжиття заходів для забезпечення позову (морської вимоги) у вигляді арешту морського судна, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п.п. 1, 9 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Отже, арешт морського судна є окремим видом забезпечення позову у вигляді накладення арешту, відмінність якого полягає у специфіці об'єкту такого накладення.
Частиною 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Порядок подання заяви про забезпечення позову встановлено ст. 138 ГПК України, відповідно до частини другої якої, заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
Як з'ясовано судом, на час подання заяви судно «Eleanora», IMO 9211107, прапор Панама, перебуває в акваторії морського порту Ізмаїл, про що, зокрема, свідчать дані, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про подання заяви про арешт судна за належною підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Умовами ч. 3 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
Відтак, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов'язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу п. 3 ч. 3 ст. 139 ГПК України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 18.10.2019 у справі №915/1301/19.
Положеннями ч. 2 ст.140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
Суд зазначає, що порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №3702-VI від 07.09.2011 та яка набула чинності для України 16.05.2012 (далі - Конвенція 1952 року).
За положеннями п.1 ч.1 ст.1 - Конвенції 1952 року «морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції «арешт» означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
Згідно зі ст.2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Згідно зі ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах «o», «p» або «q» пункту 1 статті 1.
Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв'язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.
Відповідно до ст. 7 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року якщо суд, в межах юрисдикції якого було арештовано судно, не має компетенції розглядати справу по суті, то застава або інший вид забезпечення, надані відповідно до статті 5 для звільнення судна з-під арешту, прямо передбачають, що їх було надано як забезпечення виконання будь-якого судового рішення, яке згодом може бути оголошене судом, який має повноваження виносити таке рішення, а суд або інший відповідний судовий орган країни, в якій заарештовано судно, встановлює термін, протягом якого позивач повинен подати позов до суду, який має такі повноваження.
При цьому, згідно ст. 8 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
З матеріалів заяви судом встановлено, що 21.06.2023 між Компанією Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) та Компанією Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО) було укладено договір фрахтування морського судна «Eleanora», номер ІМО 9211107, прапор Панама, умовами п.п. 4.1.-4.3. якого передбачано фрахтування судна з метою виконання двох рейсів для перевезення пшениці з порту Рені, Україна до портів Туреччини, Греції, Кіпру, Єгипту, Італії та Лівії.
Матеріали розгляду заяви про забезпечення позову містять електронне повідомлення брокера Компанії Larona Freight Services OU (Ларона Фрейт Сервісес ОУ), з якого вбачається, що 08.08.2023 судновласник, серед іншого, стосовно другого рейсу за чартером від 21.06.2023 повідомив Компанію Falcon Group SA (Фалькон Груп СА), що порти Рені-Ізмаїл перебувають у стані війни (та сама причина негайного плавання судна для 1-го рейсу з великими втратами), у зв'язку з чим, згідно з умовами резюме, вимагав від чартера підтвердити, що 2-й рейс чартеру від 21.06.2023 є скасованим та недійсним.
З матеріалів заяви також вбачається, що 27.06.2023 між Компанією Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) (продавець) та Компанією F. Divella S.P.A. (Ф. Дівелла С.П.А.) (покупець) було укладено контракт №230286 щодо купівлі-продажу 6000 метричних тон (+/- 7%) пшениці насипом українського походження, врожай 2023 року. Ціна: 248,00 доларів США за метричну тонну, C.I.F. Free Out (вивантаження за рахунок фрахтувальника), порт Барі, Італія.
У поданій до суду заяві про арешт морського судна Компанія Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) посилається на завдання їй збитків в результаті неналежного виконання Компанією Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО) зобов'язань за договором фрахтування судна «Eleanora» (IMO 21.06.2023), укладеного 21.06.2023 між заявником та боржником, що призвело до укладення заявником іншого договору фрахтування з Компанією Civarina Shipping Limited (Сіваріна Шиппінг Лімітед) задля виконання своїх зобов'язань перед покупцем відповідно до договору купівлі-продажу від 27.06.2023.
На підтвердження своїх доводів Компанією Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) було надано суду договір від 01.08.2023, сторонами за яким виступають заявник та Компанією Civarina Shipping Limited (Циваріна Шіппінг Лімітед), умовами якого передбачено фрахтування судна «Civarina» IMO 9396440.
Умовами вказаного договору підтверджені доводи заявника, що, на відміну від попереднього договору фрахтування від 21.06.2023, де максимальна ставка фрахту складала 43,50 дол. США за метричну тонну, даний договір фрахтування від 01.08.2023 має ставку фрахту 55,00 дол. США за метричну тонну та вантажоємність судна «Civarina» складає 4350-4400 метричних тон для пшениці насипом.
Як вбачається з доданих до матеріалів заяви рахунку-фактури на оплату фрахту з доказом здійснення міжнародного платежу, а також коносаменту № 1, перевезення вантажу заявника - пшениці, врожаю 2023 року, у кількості 4392,980 метричних тон здійснено з порту Рені морським судном «Civarina».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника - Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) права морської вимоги до Компанії Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО), щодо суми збитків у ставці фрахту розмірі 71300,00 дол США, що є різницею між договором фрахтування від 21.06.2023 та договором фрахтування від 01.08.2023, а також 294376,00 дол. США недоотриманої вигоди у зв'язку з тим, що мінімальна вага вантажу за договором купівлі-продажу перевищувала вантажоємність судна.
В свою чергу оскільки судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника права морської вимоги до Компанії Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО) (судновласника), відповідно суд вважає, що у заявника існують підстави для заявлення вимоги про арешт судна - «Eleanora» (IMO 9211107), прапор Панама, з огляду на неналежне виконання судновласником умов договору фрахтування від 21.06.2023, що в подальшому може забезпечити виконання судового рішення за умови подання заявником відповідного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) про арешт судна задля забезпечення морської вимоги. Поряд з цим суд зазначає, що, виходячи з приписів ч. 4 ст. 137 ГПК України, в даному випадку для забезпечення морської вимоги співмірність запропонованих заявником заходів із заявленими вимогами не має значення, а тому не враховується.
Окрім того, відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту» № 430 від 27.06.2013 капітан судна повинен сповістити капітана морського порту про запланований вихід судна з порту завчасно, але не пізніше ніж за 6 годин до запланованого часу виходу. У разі короткочасної (менше 6 годин) стоянки судна в порту повідомлення про вихід повинно надаватися не пізніше ніж за 2 години до виходу судна з порту. Вихід судна оформляється протягом 2 - 3 годин до виходу судна з порту після виконання необхідних процедур портовими властями та контролюючими органами після завершення завантаження і закріплення вантажу. При оформленні виходу судна на ньому обов'язково має бути присутня уповноважена особа Служби. Вихід з порту судна місцевого сполучення, тривалість стоянки якого не перевищує 12 годин, допускається оформляти з дозволу капітана морського порту одночасно з оформленням приходу його в порт.
Згідно із пунктом 10 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» № 451 від 21.05.2012 капітан судна (представник судновласника, морський агент, оператор морського термінала, який обслуговує яхти) заздалегідь, щонайменше за чотири години до приходу або відходу судна, звертається з використанням наявних засобів комунікації до адміністрації порту, підрозділу охорони державного кордону, митного органу та інших контролюючих органів та надає документи, передбачені Конвенцією про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, для здійснення прикордонного, митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного контролю. Контроль, як правило, здійснюється документально у приміщеннях контролюючих органів до прибуття (вибуття) судна до (із) порту.
Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства, якими встановлено особливий порядок пропуску морського судна через державний кордон, зокрема, швидкість проходження процедури оформлення виходу судна із акваторії морського порту, господарський суд доходить висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що на праві власності належить Компанії Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО), зробить неможливим відновлення порушеного права Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА), у якої наявна чинна морська вимога.
Наразі вищенаведене свідчить про те, що станом на теперішній час судно не арештоване та може вільно залишити акваторію морського порту Ізмаїл та територію України. Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що існує реальна загроза (наявність об'єктивно існуючої можливості) залишення судном акваторії морського порту Ізмаїл та виконання необхідних процедур портовими властями.
Отже, враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявником належними доказами доведено наявність морської вимоги до боржника, а також те, що судно, на яке заявник просить накласти арешт, входить до зони нагляду капітану порту Ізмаїл, а невжиття заявлених заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав заявника, а тому заявлені вимоги щодо забезпечення позову у вигляді арешту судна підлягають задоволенню.
При цьому, суд вважає за необхідне додати, що суд може заборонити вихід з акваторії лише морського порту, в якому судно знаходиться, а не загалом портам, на які поширюється юрисдикція України, а відтак вимога заявника стосовно заборони виходу судна з акваторії будь-якого іншого порту задволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
У відповідності до ч.ч. 2-3 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.
З огляду на положення Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, суд в ухвалі про арешт судна вважає за необхідне встановити Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Також суд зазначає, що особа, яка є відповідальною за морською вимогою, жодним чином не позбавлена права, на підставі ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, звернутися до суду з клопотанням про здійснення зустрічного забезпечення.
Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та митні органи зобов'язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 30, 76, 79, 86, 136, 137, 138, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) (вх. № 4-45/24 від 20.05.2024) про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на судно «Eleanora» (IMO 9211107, прапор - Панама), судновласником якого є Компанія Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО), зареєстрована за законодавством Маршаллові Острови (адреса: Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajalteke Island Majuro, Marshall Islands, MH96960 (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, острів Аджелтейк, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови MH 96960), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Ізмаїл.
3. В задоволенні решти заяви - відмовити.
4. Заявнику - Компанії Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) в строк до 21.06.2024 подати позов та надати відповідне підтвердження до Господарського суду Одеської області.
5. Стягувачем за ухвалою є: Компанія Falcon Group SA (Фалькон Груп СА) (Tour-de-l'lle str., 1, 1204 Geneva, Switzeland (вул. Тур-де-Ліль, 1, 1204 Женева, Швейцарія).
6. Боржником за ухвалою є: Компанія Brother Union Shipping CO (Бразер Юніон Шиппінг КО) (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajalteke Island Majuro, Marshall Islands, MH96960 (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, острів Аджелтейк, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови MH 96960).
7. Ухвала є обов'язковою та може бути пред'явлена до виконання в строк, встановлений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
8. На виконання вимог ст. 144 ГПК України, копію ухвали для виконання направити:
- капітану Ізмаїльського морського порту (на адресу електронної пошти: harbourmaster_izmail@marad.gov.ua, s.g.tkachenko@izm.uspa.gov.ua);
- Ізмаїльській Філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (на адресу електронної пошти: office@izm.uspa.gov.ua; vd@izm.uspa.gov.ua);
- Державному підприємству «Ізмаїльський морський торговельний порт» (на адресу електронної пошти: port_izmail@marad.gov.ua; iscp-secret@izmport.com.ua; aho@izmport.com.ua)
- Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України (на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Ізмаїл) (на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 );
- Одеській митниці Держмитслужби (на адресу електронної пошти: od.mp.reni@customs.gov.ua; od.post@customs.gov.ua).
Ухвала суду набирає законної сили 22.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Цісельський Олег Володимирович