"21" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/773/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» (вул. Любомирська, 199, м. Балта, Подільський р-н, Одеська обл., 66100)
про стягнення 2011,59 грн,
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 2011,59 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 06.07.2023 № 20-011524-23 в частині виконання послуг з поточного ремонту за замовленням позивача у визначені договором строки.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/773/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Обставини справи
Відповідно до Статуту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (а.с. 89-96, т.1), засновником та єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства фінансів України.
06.07.2023 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» (далі - виконавець) був укладений договір № 20-011524-23 (а.с. 10-22, т.1; далі - договір), згідно з п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати послуги з поточного ремонту, які зазначені в п. 1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 1.2. договору виконавець зобов'язується на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів надати послуги з поточного ремонту «ДБН А.2.2-3:2014 Поточний ремонт госпитного водогону ПС 750 кВ «Київська» Київського РЦОМ (інв.№ 12112016163/61_08; уніф.№08000405) 45200000-9 Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва», згідно технічного завдання, яке є додатком № 1 до договору (а.с. 23-24, т.1).
Згідно з п. 3.1. договору його ціна складається із загальної вартості надання послуг з поточного ремонту за цим договором, що визначена в договірній ціні (додаток № 2 до цього договору (а.с. 25-36, т.1) та становить 55877,48 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 11175,50 грн, всього разом з ПДВ - 67052,98 грн. Договірна ціна тверда.
Відповідно до п. 4.2. договору після підписання цього договору, за наявності фінансування, замовник пеерраховує на поточний рахунок виконавця попередню оплату в розмірі 20% від ціни договору, що складає з ПДВ - 13410,60 грн.
Пунктом 5.1. договору визначено строк надання послуг з поточного ремонту - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати перерахування попередньої оплати на рахунок виконавця, але не пізніше 30.09.2023, в залежності від того яка дата настане раніше.
За умовами п. 5.3. договору по завершенню послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг з поточного ремонту виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 з повним обсягом виконавчої документації (згідно пункту 4.8. ДБН А.3.1-5:2016). При наданні послуг з поточного ремонту за цим договором та їх відображенні у актах здачі-приймання наданих послуг з поточного ремонту витрати на відрядження, проживання та проїзд підтверджуються бухгалтерською довідкою виконавця, складеною у довільній формі. За відсутності такої довідки замовник має право відмовитись від прийняття наданих послуг з поточного ремонту у порядку, визначеному пунктом 5.4. цього договору.
Відповідно до п. 7.3. договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань виконавець сплачує замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 7% (семи відсотків) від вказаної вартості по кожній заявці.
Згідно з п. 8.2., 8.3., 8.4., 8.5. договору сторони усвідомлюють та визнають, що укладають цей договір в умовах введеного воєнного стану (у зв'язку з військовою агресією РФ проти України) на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 з подальшим можливим продовженням періоду воєнного стану, та у відповідності до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР та листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, військова агресія російської федерації проти України визнана надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами (обставинами форс-мажору) з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення. Сторони дійшли згоди про те, що незважаючи на те, що цей договір укладається в умовах введеного воєнного стану, та можуть виникати протягом строку дії цього договору і інші обставини форс-мажору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором за умови надання доказів (документа) щодо таких обставин стороною, яка посилається на будь-яку з цих обставин як на підставу для звільнення її від відповідальності, та доведення нею причинно-наслідкового зв'язку між виникненням таких обставин та неможливістю виконання зобов'язань, а також якщо на момент початку цих обставин сторона, яка на них посилається, не знаходилася в простроченні виконання своїх зобов'язань за договором. Сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини в період дії цього договору після його укладення, зобов'язана повідомити про це іншу сторону протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення. Надання окремого повідомлення щодо виникнення форс-мажорних обставин, які зазначені в пункті 9.2. цього договору, не вимагається. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за договором зобов'язань позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 07.11.2023, а в частині виконання гарантійних зобов'язань договір є чинним на весь час дії гарантії, зазначеної в п.2.1. цього договору але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
03.08.2023 позивачем було сплачено відповідачу аванс у розмірі 13410,60 грн за виконання робіт по договору від 06.07.2023 № 20-011524-23 (а.с. 35, т.1), що не заперечується відповідачем.
Отже, з урахуванням умов договору, відповідач роботи за договором мав виконати у строк не пізніше 30.09.2023. Водночас, як встановлено судом, відповідачем роботи за договором були виконані 30.10.2023, що підтверджується підписаними між сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (а.с. 123-135, т.1). При цьому судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що відповідач роботи за договором виконав раніше.
В матеріалах справи також містяться підписані між сторонами довідки та акти за іншим договором (а.с. 39-83, т.2), які не стосуються спірних відносин сторін, що передані на вирішення суду в межах цієї справи та, за поясненням позивача, були подані суду помилково.
У зв'язку з тим, що відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання в частині дотримання строків виконання робіт, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача в межах цієї справи пеню в сумі 2011,59 грн. Розрахунок пені позивачем здійснено на підставі п. 7.3. договору на суму 67052,98 грн (ціна договору) за 30 днів прострочення.
Відповідачем суду контррозрахунку не подано.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 статті 255 ЦК України визначено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
За ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст. 78 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позиція суду
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього суми неустойки, нарахованої внаслідок порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт за договором від 06.07.2023 № 20-011524-23.
Як встановлено судом, відповідно до умов договору відповідач мав виконати роботи у строк не пізніше 30.09.2023, натомість наявні у справі довідка за формою КБ-3 та акт за формою КБ-2в свідчать про те, що роботи відповідачем були фактично виконані та здані позивачу 30.10.2023. На підтвердження іншого відповідачем доказів суду не подано.
Отже, приймаючи до уваги, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню згідно з п. 7.3. договору та положень ст. 231 ГК України. Водночас, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку (а.с. 4, т.1), судом встановлено його часткову невірність, адже позивачем помилково нарахування здійснено за 30 днів, тоді як прострочення виконання зобов'язання відповідачем мало місце 29 днів (з 01.10.2023 по 29.10.2023). При визначенні періоду прострочення судом було враховано положення вищевказаних норм законодавства, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок та якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Крім цього суд зазначає, що правовий аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної здачі робіт не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені (схожа позиція була викладена у постанові ВС від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18).
За вищевикладених обставин судом було здійснено власний розрахунок пені, за результатом здійснення якого судом встановлено, що з відповідача на користь позивача пеню слід стягнути в сумі 1944,54 грн.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За змістом ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік” установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов у цій справі позивачем був поданий в електронній формі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2341,66 грн судового збору.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» (вул. Любомирська, 199, м. Балта, Подільський р-н, Одеська обл., 66100, код ЄДРПОУ 39466459) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) пеню в сумі 1944 грн 54 коп та судовий збір в сумі 2341 грн 66 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21 травня 2024 р.
Суддя Д.О. Бездоля