65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1816/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Степанюк А.О.,
розглянувши заяву (вх. № 2-764/24 від 06.05.2024) представника Tanker Bee 10 Shipping BV про скасування заходів забезпечення позову
у справі № 916/1816/24
за заявою Orexim Trading LLC (10760 NW 123rd St Medley FL 33178; юридична особа, що не є резидентом України) до Tanker Bee 10 Shipping BV (Waalhaven Oostzijde 83-F, 3087 BM, Rotterdam, Netherlands; юридична особа, що не є резидентом України) про арешт судна для забезпечення морської вимоги;
присутні у судовому засіданні представники учасників справи:
від Компанії Orexim Trading LLC (Заявник) - Лебедєв П.В., Мороз І.В. (в режимі відеоконференції),
від Компанії Tanker Bee 10 Shipping BV (Судновласник) - Моряков К.І., Волков А.С.,
Компанія Orexim Trading LLC звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про арешт судна для забезпечення морської вимоги, поданою до моменту звернення із позовною заявою до відповідача - Tanker Bee 10 Shipping BV.
Ухвалою від 29.04.2024 заяву (вх. № 4-31/24 від 25.04.2024) Orexim Trading LLC про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено, накладено арешт на морське судно “Tanker Bee 10” (номер IMO: 9382114) зареєстрованим власником якого є компанія Тенкер Бі 10 Шипінг БіВі (мовою оригіналу - TANKER BEE 10 SHIPPING BV), зареєстрована за адресою: Ваалхавен Оостзщійде 83-F, 3087 BM, Роттердам, Нідерланди (мовою оригіналу - Waalhaven Oostzijde 83-F, 3087 BM, Rotterdam, Netherlands), яке знаходиться в акваторії Ізмаїльського морського порту, шляхом обмеження в його пересуванні в акваторії Ізмаїльського морського порту та заборони виходу з акваторії Ізмаїльського морського порту.
06.05.2024 до суду надійшла заява представника Tanker Bee 10 Shipping BV про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 06.05.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову на 10.05.2024.
Цією ж ухвалою суд за клопотанням представника Tanker Bee 10 Shipping BV зобов'язав компанію Orexim Trading LLC в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України надати суду оригінал коносаменту № 1252 від 26.03.2024 для огляду у судовому засіданні.
09.05.2024 від представника Orexim Trading LLC надійшло клопотання про відкладення судового засідання. В обґрунтування клопотання представник зауважив, що оригінал коносаменту, який витребувано ухвалою від 06.05.2024, знаходився на території Женеви (Швейцарія), відправлення документу організовано з Женеви до Одеси міжнародною службою доставки “DHL Express”, доставка оригіналу коносаменту до пункту призначення запланована орієнтовно на 13.05.2024, з огляду на що відсутня можливість надати його на огляд суду під час судового засідання 10.05.2024.
09.05.2024 представником Tanker Bee 10 Shipping BV подано до суду заперечення проти клопотання про відкладення судового засідання. Заперечення мотивовані можливістю, у разі відкладення судового засідання, порушення процесуального строку розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, а також тим, що ризик настання наслідків, пов'язаних з ненаданням оригіналу коносаменту разом з заявою про забезпечення позову, несе Orexim Trading LLC.
10.05.2024 суд, з метою огляду витребуваного в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України оригіналу коносаменту, оголосив перерву у судовому засіданні до 13.05.2024.
13.05.2024 від представника Orexim Trading LLC надійшли письмові заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
13.05.2024 представником Orexim Trading LLC подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій представник просить збільшити розмір морської вимоги, порівняно із її розміром станом на день подання заяви про забезпечення позову, до 109 377 892,58 грн.
13.05.2024 до суду надійшла також заява представника Orexim Trading LLC про долучення доказів, які отримано на підставі звернень до компанії «Еко Ф'юел Трейдінг Ес Ей», а саме: належним чином завірена копія Гарантійного листа стандартної форми, який надається в обмін на доставку вантажу без пред'явлення оригіналу коносаменту від 28 березня 2024 року. Як стверджує представник, даний доказ є критично важливим для справедливого вирішення даної справи, оскільки він є документом, на підставі якого здійснювалося розвантаження вантажу із судна Tanker Bee 10 (номер IMO: 9382114, прапор Португалії) у Ізмаїльському морському торговельному порту.
13.05.2024 від представника Tanker Bee 10 Shipping BV надійшли додаткові письмові пояснення у справі щодо помилкового застосування у даних правовідносинах норм КТМ України, а також посилань заявника на п.п. «е» та «f» ч. 1 ст. 1 Брюссельської конвенції.
13.05.2024 судове засідання неодноразово переривалося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 14.05.2024 учасників справи повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 15.05.2024.
15.05.2024 представником Tanker Bee 10 Shipping BV подано до суду письмові заперечення проти заяви про збільшення розміру позовних вимог та заяви про долучення доказів. Також представник судновласника подав до суду заперечення на долучення до матеріалів справи документів, які є додатками до заперечень Orexim Trading LLC проти заяви про скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2024, суд заслухав позиції та представників учасників справи.
Представник Tanker Bee 10 Shipping BV просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.04.2024, відмовити у задоволенні заяви від 13.05.2024 про збільшення розміру позовних вимог та заяви від 13.05.2024 про долучення доказів. Також просив не приймати до уваги докази, надані заявником 13.05.2024 разом із запереченнями проти заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Представник Orexim Trading LLC просив суд відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, долучити до матеріалів справи подані 13.05.2024 докази та врахувати їх при розгляді справи.
15.05.2024 суд з метою повного та всебічного розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову залучив до матеріалів справи подані 13.05.2024 представником Orexim Trading LLC докази.
Заяву представника Orexim Trading LLC про збільшення розміру позовних вимог від 13.05.2024 суд прийняв до відома, проте, залишив її без задоволення, оскільки, по-перше, на етапі вирішення питання щодо вжиття/скасування заходів забезпечення позову для суду важливо встановити сам факт наявності морської вимоги та її суть (розмір має другорядне значення), а по-друге, подання в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України заяв, не пов'язано із таким процесуальним етапом розгляду справи, як вирішення питання щодо вжиття та/або скасування заходів забезпечення позову до звернення до суду з позовною заявою. Відтак, дана заява сприймається судом як додаткові пояснення Заявника щодо морської вимоги.
15.05.2024, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Стислий виклад позицій та доводів учасників справи.
В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову представник Компанії Судновласника наводить наступні аргументи:
- з наданої Заявником копії коносаменту вбачається, що у ньому зазначено, що він виданий для доставки:
Англ. «DELIVER TO THE ORDER OF: ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD»
Укр. «ДОСТАВКА за наказом ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD»,
тобто, Заявником надано копію ордерного коносаменту щодо доставлення вантажу одержувачу - ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD, який в свою чергу своїм передаточним написом може передати своє право на вантаж іншій особі. Натомість, у наданій Заявником копії такий передаточний напис (індосамент) не міститься;
- на вказаній копії коносаменту передаточний напис (індосамент) не може бути проставлений апріорі, оскільки на ньому міститься штамп англійською мовою «NON NEGOTIABLE COPY», тобто «НЕОБОРОТНА КОПІЯ», що означає, що передача особистого права на отримання товарів заборонена.
- у наданій Заявником копії коносаменту міститься запис, здійснений власноруч невідомою особою біля найменування ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD, де зазначено лише найменування Заявника з застереженням:
Англ. «FOR CUSTOMS PURPOSE ONLY»
Укр. «ВИКЛЮЧНО ДЛЯ МИТНИХ ЦІЛЕЙ»;
- наданою Заявником копією коносаменту не підтверджується ані факт його зазначення одержувачем вантажу, як він помилково зазначає у своїй заяві, ані факт наявності договору морського перевезення між Заявником та Судновласником, ані, як наслідок, факт наявності у Заявника морської вимоги до Судновласника та, відповідно, права вимагати від суду вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, що здійснюється виключно у разі наявності у особи морської вимоги;
- в матеріалах справи наявні копії листа-протесту та претензії компанії ТОВ «АЗАРЕС» до Заявника, з яких вбачається, що саме ТОВ «АЗАРЕС» вважає себе особою, яка має права на вантаж та відповідно відшкодування збитків пов'язаних з його постачанням;
- згідно ст. 162 КТМ України та практики морських перевезень, вантаж видається за оригіналом коносаменту, а не за копією;
- надана Заявником копія коносаменту не відповідає визначеним ст. 77 ГПК України вимогам допустимості доказів, оскільки права на вантаж можуть бути підтверджені виключно оригіналом коносаменту, в даному випадку оригіналом ордерного коносаменту з наявним на ньому передаточним написом ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD, а тому не може прийматись Судом до уваги згідно ч. 2 ст. 77 ГПК України;
- Заявником надано незасвідчену копію коносаменту, а вірніше незасвідчену копію необоротної копії коносаменту;
- судно Tanker Bee 10 (IMO 9382114) є іноземним судном, що зареєстроване не в Україні, а в Португалії та ходить під прапором саме цієї країни, а тому норми Глави 4 «Арешт суден» Розділу ІІ КТМ України в даному випадку застосовані бути не можуть;
- як вбачається з наданих Заявником документів, поставка вантажу відбувалась до морського порту Ізмаїл на умовах CFR. Відповідно до Інкотермс, умови поставки CFR (англ. Соst and Freight, укр. Вартість та фрахт) продавець зобов'язаний доставити товар у порт відвантаження за власний рахунок. За таких обставин, саме продавець - компанія Eco Fuel Trading SA мала зафрахтувати Судно для здійснення перевезення вантажу. Про наявність договору фрахтування також свідчить і копія коносаменту, у якому у розділі «Фрахт та витрати» зазначено: англ. «FREIGHT PAYABLE AS PER CHARTER PARTY», укр. «ФРАХТ СПЛАЧУЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ЧАРТЕР-ПАРТІЇ». Отже, наявність у Заявника морської вимоги, що виникла з договору морського перевезення вантажу також не підтверджується, оскільки між Заявником та Судновласником такий договір не укладався;
- в додатках до заяви про забезпечення позову не міститься жодного доказу, який би підтверджував наявність у Заявника прав на вантаж.
Представник Orexim Trading LLC, заперечуючи проти скасування заходів забезпечення позову, надав наступні аргументи:
- Tanker Bee 10 Shipping BV у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову визнає, що за ст. 135 КТМ України правовідносини між судновласником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом і він може становити підставу морської вимоги. Також судновласник не оспорює факт пошкодження вантажу, що було спричинене невиконанням його обов'язку підтримувати судно у морехідному стані;
- Судновласник клопоче про скасування заходів забезпечення суто на підставі надмірно формалістичних тверджень, що Заявником не пред'явлено оригінал коносаменту № 1252 від 26.03.2024, щоб підтвердити наявність договору морського перевезення між заявником та судновласником та заявлену морську вимогу до останнього;
- твердження Судновласника про відсутність індосаменту на Коносаменті не відповідає дійсності;
- Коносамент містить передаточний напис (індосамент) на користь Заявника, здійснений компанією «АРАБ БАНК (ШВЕЙЦАРІЯ) ЛТД» (мовою оригіналу - «ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD») («Банк») та посвідчений підписом його представника;
- необоротна копія Коносаменту передбачає, що він виданий для доставки Вантажу до одержувача, визначеного за наказом Банку: “ОДЕРЖУВАЧ НА ЗАМОВЛЕННЯ «АРАБ БАНК (ШВЕЙЦАРІЯ) ЛТД (ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD)»”;
- на необоротній копії Коносаменту проставлений передаточний напис (індосамент) на користь Заявника, який цитується нижче:
“ДОСТАВКА НА ЗАМОВЛЕННЯ: «ОРЕКСІМ ТРЕЙДІНГ ЛЛС» (OREXIM TRADING LLC)
[…]
«АРАБ БАНК (ШВЕЙЦАРІЯ) ЛТД» (ARAB BANK (SWITZERLAND) LTD)
/підписи/”
- необоротна копія Коносаменту з індосаментом була надана Заявнику компанією «Еко Ф?юел Трейдінг СА» (мовою оригіналу - «Eco Fuel Trading SA»), яка виступала продавцем Вантажу;
- необоротна копія Коносаменту, додана до Заяви про забезпечення морської вимоги, підтверджує факт наявності договору морського перевезення між Заявником та Відповідачем та є належною підставою для морської вимоги до Відповідача;
- на момент подання Заяви про забезпечення морської вимоги три оригінали Коносаменту №1252 від 26.03.2024 знаходились у Банку, через який здійснювалась оплата товару та індосування (проставлення передаточного напису) Коносаменту на користь Заявника. Банк тримав оригінали Коносаменту за дорученням Заявника, оскільки Заявник вважав за доцільне зберігати оригінали Коносаменту, які є титульним документом та підтверджують право власності Заявника на товар, за межами території України, у зв'язку з військовими ризиками. Згідно інструкцій Заявника, банк передав оригінали Коносаментів в Україну. У зв'язку з відсутністю авіасполучення в Україні та військовим станом, кур'єрська доставка оригіналів коносаментів в Україну зайняла 9 днів. Оскільки на момент подання Заяви про забезпечення морської вимоги, оригінали Коносаментів знаходились у Банку, Заявник не мав можливості подати їх до Суду разом із Заявою про забезпечення морської вимоги;
- в оригіналі Коносаменту, як і в копії, міститься передаточний напис (індосамент) на користь Заявника. Зокрема, всі оригінали Коносаменту передбачають (на лицьовій стороні), що він виданий для доставки вантажу до одержувача, визначеного за наказом Банку. На зворотній же стороні кожного оригіналу Коносаменту вказаний передаточний надпис (індосамент) Банку на користь Заявника;
- Банк надав Заявнику офіційний лист-підтвердження від 10.05.2024, що він дійсно проставив передаточний надпис (індосамент) на користь Заявника на оригіналах та копії Коносаменту, які подані до Суду як Додаток 14 до Заяви про забезпечення морської вимоги та Додаток 1 до Заперечень;
- втрата та пошкодження Вантажу під час його перевезення Відповідачем є окремою підставою для виникнення морської вимоги та Заявник має право на відшкодування збитків;
- Заявник поніс збитки, завдані втратою та пошкодженням Вантажу під час його перевезення Відповідачем. Заявник є власником Вантажу, який перевозився на борту Судна;
- при вивантаженні у Порту розвантаження було виявлено, що 235.56 метричних тон Вантажу втрачено, а решту Вантажу у розмірі 6,281.777 метричних тон - пошкоджено;
- як вказано у Сертифікаті якості Вантажу № 87, виданому в Порту завантаження та у Коносаменті, Вантаж був завантажений на борт Судна в належному стані. Однак, при вивантаженні у Порту розвантаження було виявлено втрачений та пошкоджений Вантаж. Оскільки саме Судновласник є відповідальним за підтримку належного стану Вантажу та його безпечну доставку до порту розвантаження і наступне вивантаження, втрата та пошкодження Вантажу сталися внаслідок дій Відповідача;
- вина Відповідача у втраті та псуванні Вантажу має форму недбалості, оскільки Відповідач не забезпечив належний технічний стан судна та не вжив всіх необхідних заходів для збереження Вантажу, усунення технічних проблем з Судном та мінімізації збитків після виявлення таких проблем. Відповідач перешкоджав встановленню фактів втрати та пошкодження Вантажу, а також ігнорував вимоги відновити морехідність Судна;
- при цьому Відповідач жодним чином не заперечує факт втрати та псування Вантажу;
- Відповідач заподіяв Заявнику шкоду в результаті втрати або пошкодження майна у зв'язку з експлуатацією судна та відповідальний за втрату та пошкодження Вантажу під час перевезення або у зв'язку з ним. Дані обставини є належними підставами для морської вимоги Заявника, які не засновані і не повинні бути засновані на Коносаменті в силу своєї деліктної природи.
Розглянувши заяву представника Tanker Bee 10 Shipping BV про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Перш за все, слід зазначити, що мотиви та підстави вжиття судом заходів забезпечення позову за заявою Orexim Trading LLC викладені в ухвалі від 29.04.2024 у даній справі, якою накладено арешт на морське судно “Tanker Bee 10” шляхом обмеження у його пересуванні в акваторії Ізмаїльського морського порту та заборони виходу з акваторії Ізмаїльського морського порту.
Пунктом 3 частини 3 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна повинна містити розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі зокрема:
- договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше (п. «е»);
- втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном (п. «f»).
"Позивач" у розумінні ч. 4 ст.1 Конвенції означає особу, яка стверджує, що морська вимога пред'являється на його користь.
Пунктом 2 статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна встановлено, що "арешт" означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції, з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о","p" або "q" пункту 1 статті 1.
На судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт (ст. 4 Конвенції).
Статтею 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв'язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.
Згідно з пунктом 13 статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його.
Відповідно до статті 41 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.
Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.
Пунктом 9 частини 1 статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, згідно яких позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Так, при розгляді заяви Orexim Trading LLC про арешт судна для забезпечення морської вимоги суд керувався, перш за все, встановленням факту наявності морської вимоги Заявника до Компанії Tanker Bee 10 Shipping BV, яка є власником арештованого судна “Tanker Bee 10” (IMO 9382114), що цілком узгоджується з п. 3 ч. 3 ст. 139 ГПК України та з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19 (п. п. 4.12., 4.13. вказаної постанови).
Морську вимогу, яка виникла в результаті пошкодження на судні вантажу (дизельного палива) через потрапляння води, заявник підтвердив наступними доказами, які були додані до заяви про забезпечення позову та оцінені судом за внутрішнім переконанням з урахуванням ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України, а саме:
- Договором поставки дизелю № 37.24 від 20.03.2024, укладеним між Заявником як покупцем та компанією ECO FUEL TRADING SA (Швейцарія) як продавцем (Т. 1, а.с. 106-117; переклад - а.с. 118-129)
- Коносаментом № 1252 від 26.03.2024 (Т. 1, а.с. 130; переклад - а.с. 131-132);
- Сертифікатом якості вантажу № 87, виданим в порту завантаження (Т. 1, а.с. 133; переклад - а.с. 134-135);
- Договором поставки дизелю № ОТА 0185/24 від 27.02.2024, укладеним між заявником як продавцем та ТОВ «АЗАРЕС» як покупцем (Т. 1, а.с. 136-147);
- Листом-протестом ТОВ «АЗАРЕС» щодо неприйняття пошкодженого товару № 173/24 від 02.04.2024 (Т. 1, а.с. 149);
- Листом-протестом компанії «Сейболт-Україна» від 02.04.2024 (Т. 1, а.с. 150; переклад - а.с. 151-152);
- Листами протестами ТОВ «АЗАРЕС» № 174/24 від 03.04.2024 та № 176/24 від 04.04.2024, адресованими Капітану судна (Т. 1, а.с. 153, 154; переклади - а.с. 154-155, 157-158);
- Довідкою про результати аналізів проб вантажу від компанії «Сейболт-Україна» від 11.04.2024 (Т. 1, а.с. 159; переклад - а.с. 160-161);
- Актом огляду сюрвеєрської компанії «INMAR» від 21.04.2024 (Т. 1, а.с. 76-85; переклад - а.с. 86-97);
- Актом огляду сюрвеєрської компанії «INMAR» від 11.04.2024 (Т. 1, а.с. 98-99; переклад - а.с. 100-103).
Одним із доказів, який суд врахував при розгляді заяви про забезпечення позову, була необоротна копія коносаменту № 1252 від 26.03.2024, що була надана Заявником та містила передаточний надпис (індосамент) ARAB BANK на користь Заявника.
Оригінал документу, який є додатком № 14 до заяви про забезпечення позову та який було витребувано у Заявника в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України ухвалою від 06.05.2024, Заявником не було подано до суду.
Представник Заявника у судовому засіданні зазначив, що оригінал вказаного документу знаходиться в митних органах та для його подання необхідний певний час.
Представник Судновласника заперечував проти відкладення судового засідання з метою надання Заявнику додаткового часу для отримання вказаного документу.
Суд, враховуючи обмежений строк розгляду заяви про скасування забезпечення позову, не вважав за доцільне відкладати судове засідання, з урахуванням чого розгляд заяви було продовжено за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з урахуванням ненадання Заявником оригіналу доказу, який є додатком № 14 до заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України не бере вказаний доказ до уваги при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно судом було розглянуто з урахуванням доданих до заяви доказів без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою, як то передбачено ч. 2 ст. 140 ГПК України.
Частиною 2 ст. 145 ГПК України визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Водночас особа, яка є відповідальною за морською вимогою (Судновласник), подаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, беззаперечно має право надавати до суду разом із клопотанням докази, які свідчать про необхідність скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
При цьому суд враховує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, в процесі розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову Заявник жодним чином не позбавлений права на подання додаткових доказів, зокрема, для спростування доводів особи, відповідальної за морською вимогою, щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову.
Представником Заявника в ході розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову вжито заходів для отримання оригіналів коносаменту № 1252 від 26.03.2024.
Представник Заявника пояснив, що на момент подання зяаяви про забезпечення морської вимоги три оригінали Коносаменту №1252 від 26.03.2024 року знаходились у Банку, через який здійснювалась оплата товару та індосування (проставлення передаточного напису) Коносаменту на користь Заявника. Банк тримав оригінали Коносаменту за дорученням Заявника, оскільки Заявник вважав за доцільне зберігати оригінали Коносаменту, які є титульним документом та підтверджують право власності Заявника на товар, за межами території України, у зв'язку з військовими ризиками. Згідно інструкцій Заявника, банк передав оригінали Коносаментів в Україну. У зв'язку з відсутністю авіасполучення в Україні та військовим станом, кур'єрська доставка оригіналів коносаментів в Україну зайняла 9 днів. Оскільки на момент подання Заяви про забезпечення морської вимоги, оригінали Коносаментів знаходились у Банку, Заявник не мав можливості подати їх до суду разом із Заявою про забезпечення морської вимоги.
За таких обставин, з метою об'єктивного, повного та всебічного розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову судом було долучено до матеріалів справи докази, подані разом із запереченнями проти заяви про скасування заходів забезпечення позову, а саме три копії коносаменту № 1252 від 26.03.2024 (Т. 3, а.с. 16-33).
Оригінали вказаного коносаменту № 1252 від 26.03.2024 було надано представником Заявника у судовому засіданні для огляду суду.
Всі оригінали коносаменту передбачають на лицьовій стороні, що він виданий для доставки вантажу до одержувача, визначеного за наказом Банку. На зворотній стороні кожного оригіналу Коносаменту вказаний передаточний надпис (індосамент) Банку на користь Заявника.
Листом від 10.05.2024 ARAB BANK підтвердив, що він дійсно проставив передаточний надпис (індосамент) на користь Заявника на оригіналах коносаменту (Т. 3, а.с. 34; переклад - а.с. 35-36).
Відтак, факт здійснення Банком передаточного напису (індосаменту) на користь Заявника підтверджуються трьома оригіналами Коносаменту та листом Банку від 10.05.2024. Водночас, твердження Судновласника про те, що Банк не вчиняв передаточного напису (індосаменту) на користь Заявника не підтверджуються жодним доказом і тому є безпідставними.
Зазначення в передаточному написі помилкового найменування компанії «OREXIM TRADE LLC», на що звертав увагу представник Судновласника, розцінюється судом як описка, та у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, з листом ARAB BANK від 10.05.2024, свідчить про вчинення індосаменту саме на користь Заявника.
За таких обставин, право Заявника на товар (диз.паливо 6,517.337 (мт у вак.) / 6,508.539 (мт у повітрі) УЛСД 10 ППМ), що доставлявся до порту розвантаження судном «TANKER BEE 10», підтверджено належними та допустимими доказами.
Разом з тим, Коносамент є лише одним із низки наданих Заявником доказів, оцінених судом у сукупності та з урахуванням принципу їх вірогідності, про що судом було зазначено раніше по тексту ухвали.
Таким чином, Заявник мав обґрунтовані підстави для подання до суду заяви про забезпечення морської вимоги відповідно до пп. «е» та «f» ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 1952 року.
Натомість представником Судновласника не підтверджено належними доказами наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 145 ГПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.
Слід також зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
При цьому суд звертає увагу, що за ч. 6 ст. 145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 136, 137, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1-8 Конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, суд
1. У задоволенні заяви (вх. № 2-764/24 від 06.05.2024) представника Tanker Bee 10 Shipping BV про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/1816/24 - відмовити.
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 15 травня 2024 р. Повний текст ухвали складено та підписано 20 травня 2024 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков