вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" квітня 2024 р. Справа № 911/1595/23
За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик", 07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця Козацька, будинок 126
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло", 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1
про стягнення 2 613 094, 67 грн за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1320-02024 від 22.10.2019
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін:
від позивача: Блажко У.В.;
від відповідача: не прибув;
від третьої особи: не прибув.
суть спору:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (далі - ТОВ "Цукровик") про стягнення 2 613 094, 67 грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1320-02024 від 22.10.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 1320-02024 від 22.10.2019, оплату послуг з передачі електричної енергії у період з червня 2022 року по березень 2023 року не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 973 591, 72 грн, а також нараховані за період прострочення оплати починаючи з березня 2021 року - 3 % річних у сумі 64 068, 59 грн, інфляційних втрат у сумі 377 236, 21 грн, пеню у сумі 258 293, 18 грн та штраф у сумі 939 904, 97 грн.
Господарський суд Київської області ухвалою від 19.06.2023 відкрив провадження у справі № 911/1595/23 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 13.07.2023; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України та 11.07.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивачем не надані всі первинні документи, які підтверджують заборгованість. Також відповідач зауважив про наявність інших судових проваджень, задоволення яких призведе до анулювання заборгованості ТОВ "Цукровик" перед ПАТ "НЕК "Укренерго". Із наведених підстав відповідачем разом з відзивом подано також клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду Господарським судом м. Києва справи № 910/6590/23. Щодо розрахунків штрафних санкцій відповідач зазначає, що йому не зрозуміло визначений позивачем період нарахувань, а саме з березня 2021 року, оскільки, як твердить позивач, заборгованість почала утворюватися з червня 2022 року. Окрім того, відповідач вважає, що до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення постанов НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 та № 332 від 25.02.2022.
Від позивача 21.07.2023 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які брали участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, тощо вирішувалися судом шляхом постановлення відповідних ухвал:
- ухвалами від 04.07.2023, 13.09.2023, 28.09.2023, 09.11.2023 суд залишав без задоволення заяви / клопотання ПАТ "НЕК "Укренерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
- ухвалами від 18.07.2023, 13.11.2023, 23.11.2023, 04.01.2024, 26.01.2024, 16.02.2024, 01.03.2024 задоволені заяви / клопотання ПАТ "НЕК "Укренерго" про участь у судових засіданнях - 24.08.2023, 16.11.2023, 14.12.2023, 11.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
- ухвалою від 13.07.2023 повідомлено учасників справи про оголошення перерву до 24.08.2023;
- ухвалою від 24.08.2023 задоволено клопотання ТОВ "Цукровик" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ "Нафтогаз Тепло", залучено третю особу та відкладено підготовче засідання до 14.09.2023. ТОВ "Нафтогаз Тепло" 07.12.2023 через підсистему "Електронний суд" подало пояснення, в яких зазначило, що у вирішенні цього спору покладається на розсуд суду;
- ухвалою від 14.09.2023 відкладено підготовче засідання до 05.10.2023;
- ухвалою від 05.10.2023 відкладено підготовче засідання до 16.11.2023;
- ухвалою від 16.11.2023 повідомлено учасників справи про оголошення перерви до 14.12.2023;
- ухвалами від 14.12.2023 та 11.01.2024 були призначені інші дати судових засідань - 11.01.2024, 01.02.2024, у зв'язку з тим, що у час призначених судових засідань у справі на території міста Києва були оголошені повітряні тривоги;
- ухвалою від 01.02.2024 суд залишив без задоволення клопотання ТОВ "Цукровик" про зупинення провадження у справі № 911/1595/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/6590/23 (вх. № суду 5563 від 11.07.2023), урахувавши при цьому заперечення ПАТ "НЕК "Укренерго" проти зупинення провадження (вх. № суду 16131/23 від 24.08.2023), а також закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.02.2024;
- ухвалою від 22.02.2024 повідомлено учасників справи про оголошення перерви до 07.03.2024;
- ухвалою від 07.03.2024 повідомлено учасників справи про оголошення перерви до 14.03.2024;
- ухвалою від 14.03.2024 повідомлено учасників справи про оголошення перерви до 18.04.2024.
У судовому засіданні 18.04.2024, проведеному за допомогою відеоконференцзвязку, закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
установив:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" виконує функції оператора системи передачі (ОСП).
Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (частина перша статті 31 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пункти 1, 40, 72, 81, 84 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" містять визначення наступних термінів:
адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;
користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;
Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;
споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з передачі електричної енергії.
22 жовтня 2019 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - оператор системи передачі (ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (далі - користувач системи передачі (Користувач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1320-02024 (далі - Договір).
До Договору сторонами були укладені такі додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 21.09.2021 (якою Договір та текстову частину додатку № 1 до Договору викладено в новій редакції), Додаткова угода від 21.12.2021 (якою Договір викладено в новій редакції).
Відповідно до Договору в редакції, викладеній сторонами у Додатковій угоді від 21.12.2021, положення якої застосовуються до періоду виникнення основної заборгованості, сторони узгодили такі умови надання послуг з передачі електричної енергії та їх оплати:
Відповідно до пункту 1.1 Договору, ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього Договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
Відповідно до пункту 3.1 Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.1 Договору для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно з умовами пункту 4.2 Договору планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.
У пункті 5.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за договором є 1 календарний місяць.
За змістом пункту 5.2 Договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору відповідно до такого алгоритму:
2 платіж до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж до 25 числа розрахункового місяця.
Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 Договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних платежів. У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.
Відповідно до пункту 5.5 Договору передбачалось:
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписанням актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
За умовами пункту 5.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Згідно із положеннями пункту 5.7 Договору, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до умов пункту 9.1 Договору планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
У пункті 9.2 Договору сторони узгодили, що ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 3 до договору, та надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом трьох робочих днів повинен підписати акт звірки наданої послуги та повернути його ОСП.
У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право протягом трьох робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої послуги направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП із вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП протягом трьох робочих днів з дати його отримання, підписаний у разі згоди та наданий користувачу. Якщо сторони не дійшли згоди, спір вирішується у порядку, встановленому главою 11 договору.
Пунктом 9.3 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.
Пунктом 9.4 Договору передбачено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін та визнається рівнозначним документом, ідентичним документу, який міг би бути створений однією із сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
За змістом пункту 9.5 Договору будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акти приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписання сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що виконавець зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energi/. Один документ повинен бути підписаний з обох сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Згідно із пунктом 9.6 Договору для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Відповідно до пункту 9.8 Договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
Пунктом 13.1 Договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
Судом встановлено, що зазначений вище договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.
На виконання умов договору, у період з червня 2022 року по березень 2023 року позивачем, відповідно до повідомлень відповідача щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, надавалися відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуги:
- від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 158 523, 91 грн;
- від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 80 910, 46 грн;
- від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 76 443, 40 грн;
- від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 76 040,24 грн;
- від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 70 586, 46 грн;
- від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 71 463,29 грн;
- від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 71 736, 61 грн;
- від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 75 676,48 грн;
- від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 72 426, 46 грн;
- від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 74 273, 70 грн.
Також, протягом вказаного періоду, відповідно до Правил ринку та умов договору, згідно з оновленими даними комерційного обліку оператором системи передачі здійснено коригування до актів приймання-передачі послуги за розрахунковий період з червня по жовтень 2022 року:
- акт коригування від 18.11.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.06.2022 за червень 2022 року, за яким обсяги збільшено на 71,670 МВт (29 726,43 грн) та скориговані обсяги становлять 188 250, 34 грн;
- акт коригування від 29.11.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.07.2022 за липень 2022 року, за яким обсяги збільшено на 116,446 МВт (48 298,06 грн) та скориговані обсяги становлять 129 208,52 грн;
- акт коригування від 21.12.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2022 за серпень 2022 року, за яким обсяги збільшено на 169,420 МВт (70 269,99 грн) та скориговані обсяги становлять 146 713, 39 грн;
- акт коригування від 30.12.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року, за яким обсяги збільшено на 102,445 МВт (42490, 91 грн) та скориговані обсяги становлять 118 531, 15 грн;
- акт коригування від 21.02.2023 до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2022 за жовтень 2022 року, за яким обсяги збільшено на 117,164 МВт (48 595, 88 грн) та скориговані обсяги становлять 119 182, 34 грн.
Звертаючись з цим позовом до суду позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг за договором, з урахуванням сальдування сум за актами приймання-передачі послуги за період з червня 2022 року по березень 2023 року та актів їх коригування, сума простроченого грошового зобов'язання відповідача за вказаний період станом на 31.03.2023 складає 973 591, 72 грн.
За таких умов позивач наряду із вимогами про стягнення заборгованості заявляє вимоги про стягнення компенсаційних витрат та неустойки у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати як планових платежів, так і оплати фактично наданих послуг. Керуючись принципом диспозитивності, позивач здійснив нарахування 3 % річних у сумі 64 068, 59 грн, інфляційних втрат у сумі 377 236, 21 грн, пеню у сумі 258 293, 18 грн та штраф у сумі 939 904, 97 грн починаючи із несвоєчасно виконаних зобов'язнь з березня 2021 року.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд встановив, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).
За загальними приписами частии першої статті 509, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог стверджує, що матеріали справи не містять всіх первинних документів, які підтверджують заборгованість по договору, а саме до позову не додані рахунки та акти приймання-передачі послуг за період з червня 2022 року по березень 2023 року, а також позивачем не надано акти звірки взаєморозрахунків та повідомлення із зазначенням сум заборгованості, як-то визначено пунктами 9.2 та 9.3 Договору.
Відповідно до частини першої статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Суд зазначає, що первинні документи, такі як акти приймання-передачі послуг, про відсутність яких стверджує відповідач, долучені позивачем в електронній формі на CD-диску (т. 1, акр. с. 159).
Правовий аналіз положень глави 63 Цивільного кодексу України (Послуги. Загальні положення) дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов'язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов'язок замовника з її оплати.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 1320-02024 від 22.10.2019 позивачем надавалися відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуг за період з червня 2022 року по березень 2023 року з урахуванням коригування актів за період червня-жовтня 2022 року. Також, позивачем за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) виставлялися відповідачу планові рахунок-фактуру № 1320-02024 30/05/2022 від 30.05.2022, № 1320-02024 /28/06/2022 від 28.06.2022, № 1320-02024 29/07/2022 від 29.07.2022, № 1320-02024 05/09/2022 від 05.09.2022, № 1320-02024 10/10/2022 від 10.10.2022, № 1320-02024 10/11/2022 від 10.11.2022, № 1320-02024 05/12/2022 від 05.12.2022, № 1320-02024 05/01/2023 від 05.01.2023, № 1320-02024 06/02/2023 від 06.02.2023 та № 1320-02024 27/02/2023 від 27.02.2023.
Рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуг за спірний період направлялися оператором системи передачі (позивачем) за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс), на підтвердження чого позивачем долучено скріншот екрана з системи АСКОД.
За умовами пункту 9.4 Договору сторони погодили, що електронний документ направлений стороною через системи Сервіс вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Поміж іншого, положення пункту 5.5 Договору передбачають, що відповідач не позбавлений можливості самостійно формувати в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" рахунки та акти наданих послуг.
Відповідач самі послуги, які зазначені в актах приймання-передачі послуг не оспорює та не спростовує. Заперечення щодо актів коригування не заявляє. Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття вказаних послуг у спірному періоді відповідачем також не заявлено.
Підставою для проведення розрахунків є рахунки та акти, а тому посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків та повідомлень із сумами заборгованості не спростовують обов'язку проведення оплат.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи пункти 5.2, 5.5 Договору у користувача виникло зобов'язання з оплати кожного з п'яти планових платежів, зобов'язання з оплати за фактичний обсяг послуги за актом приймання-передачі послуги та зобов'язання з оплати за актом коригування до акта приймання-передачі послуги.
Враховуючи визначені сторонами порядки розрахунків, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень, суд встановив, що строк оплати наданих у період з червня 2022 року по березень 2023 року послуг, є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у розмірі 973 591, 72 грн від представників сторін не надходило.
Натомість відповідач твердить, що на ринку електроенергії він діє як постачальник електроенергії, споживачем електроенергії якого було ТОВ "Енергія-Новий Розділ", а оператором системи розподілу - ТОВ "Нафтогаз Тепло". При цьому у ТОВ "Енергія-Новий Розділ", як споживача електроенергії виникла заборгованість перед ТОВ "Цукровик" як постачальником і за таких обставин, саме оператор системи розподілу ТОВ "Нафтогаз Тепло" повинно було здійснити припинення електропостачання споживача ТОВ "Енергія-Новий Розділ" за заявкою ТОВ "Цукровик", однак оператор системи розподілу фактично не здійснив таке відключення, що призвело до збільшення заборгованості споживача перед відповідачем і, як наслідок, до неможливості відповідача своєчасно розрахуватись з позивачем. Відповідач посилається на те, що він як постачальник звернувся до Господарського суду м. Києва (справа № 910/6590/23) з позовом до оператора системи розподілу ТОВ "Нафтогаз Тепло" про покладення на останнього вказаних обсягів електроенергії, які були спожиті споживачем ТОВ "Енергія-Новий Розділ" та не оплачені постачальнику. Відповідач вважає, що у разі задоволення Господарським судом м. Києва позову у справі № 910/6590/23 витрати по оплаті обсягу спожитої електроенергії будуть покладені на оператора системи розподілу ТОВ "Нафтогаз Тепло" і в такому разі заборгованість відповідача перед позивачем буде анульована.
На переконання суду такі твердження відповідача не спростовують факту виникнення у останнього перед позивачем в силу умов договору № 1320-02024 від 22.10.2019 грошового зобов'язання на підставі актів приймання-передачі послуги за період з червня 2022 року по березень 2023 року та актів їх коригування.
За загальним правилом, передбаченим статтею 617 Цивільного кодексу України, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не звільняє боржника від відповідальності за порушення боржником свого зобов'язання.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 973 591, 72 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що грошові зобов'язання відповідач виконував із простроченням, позивач здійснює нарахування 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу на зобов'язання відповідача починаючи з березня 2021 року по березень 2023 року.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У сфері господарювання, згідно з частиною другою статті 217, частиною першою статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вже зазначав суд, відповідно до пункту 5.7 Договору, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
За приписами частин першої та другої статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін, але він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, водночас, сторонами у договорі може бути передбачено більшу тривалість періоду часу, за який нараховується пеня, що сторонами і передбачено, ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
На підставі умов договору, урахувавши умови постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду" позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 03.03.2021 по 25.04.2022 у сумі 258 293, 18 грн та штраф (7 %) у сумі 939 904, 97 грн нарахованого за зобов'язаннями починаючи із березня 2021 року по квітень 2022 року.
Водночас статтею 625 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки у разі прострочення боржником виконання своїх грошових зобов'язань.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 03.03.2021 по 30.03.2023 в сумі 64 068, 59 грн та інфляційні втрати за період з березня 2021 року по березень 2023 року у сумі 377 236, 21 грн.
Враховуючи, що нарахування штрафних та фінансових санкцій заявлено позивачем починаючи із зобов'язань березня 2021 року, суд зазначає, що періоди прострочення визначені позивачем з урахуванням положень про порядок розрахунків, які діяли на той час.
Так, відповідно до пункту 6.2 Договору в редакції від 22.10.2019 передбачалось, що користувач здійснює попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору ("Вартість"). Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
Пунктом 6.3 Договору від 22.10.2019 передбачалось, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач:
передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги;
сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній /останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
Умови Договору щодо порядку розрахунків в редакції Додаткової угоди № 1 від 21.09.2021 до Договору були змінені:
- пунктом 5.2 Договору встановлено наступний порядок здійснення розрахунку за надані послуги:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору ("Ціна та вартість товару"). Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
- пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Порядок розрахунків в редакції Додаткової угоди від 21.12.2021 до Договору викладені судом на початку мотивувальної частини цього рішення.
Інформація щодо періодів та розміру простроченої заборгованості, на які позивач здійснює нарахування, викладена у розрахунку, доданому до позовної заяви (т. 1, арк.с. 10 - 18).
Перевіряючи розрахунок інфляційних втрат господарським судом враховано таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарський суд здійснив перевірку розрахунку інфляційних втрат, виконаного позивачем (т. 1, арк.с. 10 - 18), та встановив, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено також вірно та з урахуванням вказаної вище методики.
Отже, розрахунок інфляційних втрат визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору, фактичним обставинам справи та підлягає задоволенню в сумі 377 236, 21 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних, зробленого позивачем (т. 1, арк.с. 10 - 18), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування 3 % річних по всім спірним актам, а тому вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в сумі 64 068, 59 грн.
Перевіряючи розрахунок пені, виконаний позивачем за загальний період з 03.03.2021 по 25.04.2022 та штрафу здійсненого за прострочення зобов'язань з березня 2021 року по квітень 2022 року включно господарським судом враховано таке.
В силу статті 216, частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно частини другої статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції.
Як визначено частиною першою статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені та штрафу.
Разом з тим, як вірно взято до уваги позивачем, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування.
Повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Згідно частини першої статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Пунктом 3 частини другої статті 14 Закону визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
З наведених норм права слідує, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави; забезпечує енергетичнубезпеку; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
В подальшому в редакції постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 замінено пункти постанови № 332 пунктом 1, який доповнено підпунктом 16 такого змісту: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року.
Станом на момент ухвалення рішення, відповідними Указами Президента України, зокрема від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 року № 3565-IX, строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 14.05.2024.
Отже, положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції постанови № 413 від 26.04.2022) мають застосовуватися до спірних правовідносин, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Разом з тим, при розгляді даного спору судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22: залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП № 332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413.
З огляду на викладене, нарахування позивачем штрафних санкцій з 24.02.2022 є необґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 55 248, 51 грн (нараховані за період з 24.02.2022 по 25.04.2022) та штрафу у розмірі 219 428, 14 грн (нараховані за забов'язаннями лютого - березня 2022 року) такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на положення постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" не застосовуються судом до спірних правовідносин, оскільки нарахування пені / штрафу на період дії постанови - з 08.04.2020 по 26.01.2021 не здійснювалися позивачем.
Решта розрахунку позивача відповідає умовам договору та вимогам законодавства.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Разом з тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що відповідачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у відзиві не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця Козацька, будинок 126, код ЄДРПОУ 13722864) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) 2 338 411 (два мільйони триста тридцять вісім тисяч чотириста одинадцять) грн. 02 коп. заборгованості (з яких 973 591, 72 грн заборгованість, 203 044, 67 грн пеня, 720 469, 83 грн штраф, 64 068, 59 грн 3 % річних, 377 236, 21 грн інфляційні втрати) та 35 076 (тридцять п'ять тисяч сімдесят шість) грн 17 коп. судового збору.
3. Відмовитив іншій частині позовних вимог.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повний текст рішення складено та підписано: 21.05.2024