ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2024Справа № 910/4049/24
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1
до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ"
про визнання недійсним протоколу правління та скасування запису про державну реєстраці.
у справі № 910/4049/24
за позовом ОСОБА_2
до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення засідання Правління
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ", у якому просить суд визнати недійсним рішення засідання Правління відповідача під головуванням президента Федерації, викладені у вигляді протоколу від 15.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Статуту, порушенням порядку голосування на відсутністю кворуму на вказаному засіданні Правління.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 25.04.2024.
19.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
22.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Дана заява обґрунтована тим, що оскаржуваним у даній справі рішенням засідання Правління припинено повноваження ОСОБА_1 , як Генерального секретаря Федерації кінного спорту України, а тому рішення у даній справі може вплинути на його права або обов'язки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , відкладено підготовче засідання у справі № 910/4049/24 на 16.05.2024.
У підготовчому засіданні 16.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 30.05.2024.
17.05.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України з вимогами про:
- визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого Андрія Мілованова та Секретаря Віктора Доскіча;
- скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330, яким державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Агафоновою О.С., вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Дослідивши матеріали позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з'ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, в ході розгляду якої виникли подібні процесуальні правовідносини).
В пунктах 5.16- 5.18, 5.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, викладено такі правові висновки:
"Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства".
Між сторонами за первісним позовом виник спір щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення засідання Правління відповідача під головуванням президента Федерації, викладені у вигляді протоколу від 15.02.2024.
При цьому, Верховний Суд у постанові 21.03.2023 у справі № 904/2105/22 наголосив на істотних відмінностях між поняттями "предмет позову" і "предмет спору". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Позов ОСОБА_1 не спрямований на той самий предмет спору (недійсність рішення засідання Правління відповідача від 15.02.2024), що й позов ОСОБА_2 .
Так, предметом спору за позовом третьої особи є протокол правління відповідача від 15.02.2024 та запис про державну реєстрацію змін, що не є предметом спору за позовом ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд зазначає, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , не відповідає матеріально-правовому критерію, який передбачає наявність єдиного предмета спору.
Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною 5 статті 49 і частиною 6 статті 180 ГПК України підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 як такої, що містить вимоги, спрямовані на те, що знаходиться поза предметом спору, що вже виник між позивачем і відповідачем.
Керуючись статтями 49, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Турчин