22.05.2024 Справа № 908/1477/24
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни розглянувши матеріали за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення суми 522851,08 грн,
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж(вхід. №1609/08-07/243 від 16.05.2024) про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 суми 522851,08 грн боргу за необліковану електричну енергію.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.05.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1477/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху на наступних підставах.
Позовні заяви подаються до господарського суду із додержанням вимог, викладених в ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За змістом ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ,віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Главою 2 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію, інстанційну юрисдикцію та територіальну юрисдикцію (підсудність).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 2 ст. 4 ГПК України слідує, що сторонами можуть бути, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а також фізичні особи, які не є підприємцями. Останні можуть бути стороною у господарській справі у випадках, визначених у п.п. 3, 4, 5, 10, 12 ч.1 ст. 20 ГПК України.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Підставою для звернення до господарського суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у позовній заяві вказано невиконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості необлікованої електричної енергії згідно з рішенням засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 10013105 від 25.10.2023, яке оформлене протоколом № 259 від 06.12.2023.
У позовній заяві, зокрема, зазначено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до договору надання послуг з розподілу електричної енергії від 14.12.2018. Станом на дату засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРЕЕЕ стало відомо, що статус фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено 04.04.2022, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до господарського суду з вимогами до ОСОБА_1 , як фізичної особи без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, заявник з посиланням на приписи ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зазначив, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю. Отже суб'єктний склад учасників та зміст правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою статусу як ФОП не припинились, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Разом із тим, у позовній заяві не зазначено та до неї не додано відповідних доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин про те, що ОСОБА_1 втратив статус фізичної особи-підприємця 04.04.2022.
При цьому, суд зазначає наступне.
Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за параметрами пошуку реєстраційного номеру облікової картки платника податку 2935216539, містяться відомості згідно з якими запис про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було внесено 09.03.1999, запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - 29.12.2016, підстава - власне рішення.
Інші відомості щодо здійснення в подальшому повторної державної реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в Єдиному державному реєстрі відсутні.
Таким чином, відсутні докази на підтвердження викладених у позовній заяві обставин про те, що ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця станом на 14.12.2018 (дата складання ним заяви-приєднання до договору до договору надання послуг з розподілу електричної енергії).
Отже позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позивачу необхідно обґрунтувати правові підстави звернення з даним позовом саме до господарського суду та надати відповідні докази з метою підтвердження додержання вимог процесуального закону щодо суб'єктного складу учасників справи та, відповідно, належності даного спору до юрисдикції господарських судів.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь,виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою(ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Керуючись ст.ст. 162, 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст.ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж (вхід. №1609/08-07/243 від 16.05.2024) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 31.05.2024 включно, шляхом виконання наступних вимог:
- надати докази втрати ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця 04.04.2022, як то вказано у позовній заяві;
- надати письмове обґрунтування правових підстав звернення саме до господарського суду з даним позовом та відповідні докази на підтвердження додержання вимог щодо суб'єктного складу учасників справи та належності спору до юрисдикції господарських судів, з урахуванням обставин, наведених у даній ухвалі суду.
Суд звертає увагу, що 31.05.2024 є останнім днем строку, коли суд має отримати документи щодо усунення вищевказаних недоліків.
Ухвала підписана 22.05.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.С. Боєва