вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
22.05.2024м. ДніпроСправа № 904/2127/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок сервіс", м. Дніпро
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок сервіс", м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності", смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішень установчих зборів, скасування державної реєстрації, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення, оформленого протоколом № 1 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності", що об'єднує співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 52005, смт. Слобожанське, вул. Співдружності, будинок 1 Дніпровського району Дніпропетровської області від 18.02.2024;
- скасувати реєстраційну дію про проведення державної реєстрації юридичної особи (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 12.04.2024, 12241050001080565).
Судові витрати покласти на відповідача.
20.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок сервіс" подано заяву про забезпечення позову (вх. №24645/24 від 20.05.2024), в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом: заборони Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності" (ідентифікаційний код юридичної особи 45540676) вчиняти будь-які дії, направлені на виконання рішень за наступними пунктами порядку денного установчих зборів: 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, оформлених Протоколом №1 установчих зборів від 18.02.2024.
Заява обґрунтована тим, що на теперішній час відповідач здійснює дії щодо реалізації рішень, оформлених протоколом № 1 установчих зборів від 18.02.2024, які оспорюються в судовому порядку. Позивачу достеменно відомо, що відповідачем вже частково реалізовано (виконано) рішення, оформлені Протоколом № 1 установчих зборів від 18.02.2024р.. а саме: проведено державну реєстрацію юридичної особи - відповідача (ОСББ); відповідачем подано лист до позивача про витребування технічної документації на будинки за адресами: смт. Слобожанське, вул. Співдружності, буд.1 корп.1, вул. Співдружності, буд.1 корп.2, вул. Співдружності, буд.1 корп. 3, вул. Співдружності, буд. 1 корп. 4, вул. Співдружності, буд.1 корп. 5. У разі не забезпечення позову, у відповідача залишатиметься право здійснювати дії щодо реалізації рішення, оформленого Протоколом № 1 установчих зборів від 18.02.2024р.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд, з урахуванням обставин справи, дійшов висновку про відмову у її задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, підлягає доказуванню.
Відповідно частини 1 до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно частини 5 до статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.
У разі наміру звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки .
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20.
Поряд з тим приписами статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а тому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.
Отже, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Враховуючи звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок сервіс" до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання рішення у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", судом має бути досліджено питання наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, суду також необхідно встановити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Однією із заявлених позивачами позовних вимог є вимога про недійсним рішення, оформленого протоколом № 1 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності", що об'єднує співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 52005, смт. Слобожанське, вул. Співдружності, будинок 1 Дніпровського району Дніпропетровської області від 18.02.2024.
При цьому, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборони Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності" (ідентифікаційний код юридичної особи 45540676) вчиняти будь-які дії, направлені на виконання рішень за наступними пунктами порядку денного установчих зборів: 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, оформлених Протоколом №1 установчих зборів від 18.02.2024.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що обраний позивачем засіб забезпечення позову є тотожним одній із заявлених позовних вимог, що виключає можливість застосування обраного позивачами заходу забезпечення, оскільки згідно з вимогами частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд звертає увагу позивача на те, що заходи забезпечення позову шляхом заборони Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності" вчиняти будь-які дії, направлені на виконання рішень за наступними пунктами порядку денного установчих зборів: 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, оформлених Протоколом №1 установчих зборів від 18.02.2024 матимуть наслідком передачу будь-яких прав та обов'язків до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності", що унеможливлює співвіднесення їх зі спірними питаннями у справі та може призвести до порушення прав осіб, що не є учасниками цієї справи та до блокування господарської діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності".
Доводи ж позивача стосовно незаконності рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська брама-співдружності", оформленого протоколом №1 від 18.02.2024, судом визнаються неспроможними та такими, що не є достатніми підставами для вжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову, оскільки вказані обставини незаконності рішення установчих зборів є спірним предметом за поданим позивачем у справі позовом.
Суд звертає увагу, що обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Отже, з урахуванням наведених заявником підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, позивачем не доведено наявність підстав для вжиття таких заходів, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою, зокрема, за наявності належного обґрунтування.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок сервіс" про забезпечення позову у справі №904/2127/24 відмовити.
Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою, за наявності до того підстав.
Ухвала набирає законної сили 22.05.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.А. Бажанова