22.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3264/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 (повний текст рішення складено 10.01.2024, суддя Горохов І.С.) у справі № 908/3264/23
за позовом Івано - Франківського обласного центру зайнятості, 76002, м. Івано - Франківськ, вул. Деповська, 89-А
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б
про стягнення коштів,
Позивач - Івано - Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з позовом про стягнення коштів у розмірі 58 387,98грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.01.2022 року у справі №908/3264/23 позов задоволено в повному обсязі.
Суд стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь Івано - Франківського обласного центру зайнятості кошти в розмірі 58 387,98 грн. та 2 684,00 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, апелянт вважає, що задовольняючи позов суд дійшов до висновку, що саме відмова Відповідача в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , призвела до безпідставного нарахування та виплати застрахованій особі допомоги по безробіттю. Це твердження суду є хибним.
Для покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди необхідна наявність певних підстав, як-то неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, вина, яка може полягати в умислі чи необережності, наявність шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосередній причинний зв'язок між шкодою та правопорушенням. Рішенням Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 300/914/22 рішення Відповідача про відмову в призначення ОСОБА_2 пенсії № 091630009190 від 10.12.2021 скасовано та зобов'язано Відповідача у даній справі призначити йому пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності та період роботи на приватному підприємстві.
Територіальні органи Пенсійного фонду України, що діють на підставі відповідних Положень, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2015, є юридичними особами публічного права.
Враховуючи принцип екстериторіальності за яким здійснюється призначення (перерахунок) пенсії, закріплений у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, (затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846), рішення про призначення пенсії ОСОБА_2 було прийнято 07.09.2022 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано - Франківську.
Отже, Відповідач у справі ніяких дій з призначення пенсії ОСОБА_2 не вчиняв, а значить не міг завдати шкоди Позивачу у вигляді виплати допомоги по безробіттю. Крім того, загальний пенсійний вік для чоловіків та жінок відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 60 років. На дату звернення ОСОБА_1 до Позивача за отриманням допомоги по безробіттю (07.04.2022) він досяг пенсійного віку, бо народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не мав право на отримання допомоги по безробіттю.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.
Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 29.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3264/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3264/23.
08.02.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2024 в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 у справі № 908/3264/23 відмовлено, залишено без руху.
15.02.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжну інструкцію № 165 від 31.01.2024 про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 року у справі №908/3264/23 у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
28.02.2024 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що у повному обсязі відповідає чинному законодавству, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з всебічним і повним з'ясуванням всіх обставин, що мають місце в даній справі та таким, що не підлягає скасуванню. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зокрема, зазначено про те, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що саме внаслідок протиправної відмови у призначені пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 300/914/22, яке набрало законної сили 25.08.2022, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії № 091630009190 від 10.12.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 11.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві «Фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.
Як свідчать матеріали справи, про розгляд справи у письмовому провадженні сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, до Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), якому 07.04.2022 надано статус безробітного, відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с. 13-17).
З 07.04.2022 ОСОБА_1 розпочато та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Під час перебування на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 як безробітний отримав допомогу по безробіттю в сумі 58 387,98 грн за період з 07.04.2022 по 17.10.2022 (а.с. 18-20).
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 10.12.2021 № 091630009190 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком період здійснення ОСОБА_1 . підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 300/914/22, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії № 091630009190 від 10.12.2021 (а.с. 21-24).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 11.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011.
25.08.2022 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
22.12.2022 Івано-Франківська філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості отримала інформацію на запит від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 10.11.2022 № 3455-04/29-22, про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з урахуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 № 300/914/22, призначено пенсію з 11.09.2021. Рішення про призначення пенсії прийнято 03.10.2022.
10.01.2023 Івано-Франківським міським центром зайнятості складено акт № 7 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. За результатами перевірки встановлено, що сума виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 підлягає поверненню Головним управлінням пенсійного фонду України у Запорізькій області до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 07.04.2022 у повному обсязі (а.с. 16).
Івано-Франківським обласним центром зайнятості видано наказ від 14.03.2023 № 251 «Про повернення коштів». Згідно із наказом необхідно вжити заходів щодо стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області кошти, виплачені як допомога по безробіттю безробітному ОСОБА_1 в сумі 58 387,98 грн за період з 07.04.2022 по 17.10.2022, у зв'язку з визнанням протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021 та призначенням ОСОБА_1 з 11.09.2021 пенсію за віком (шифр 101) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 27).
15.03.2023 на адресу відповідача надіслано повідомлення про повернення коштів у розмірі 58 387,98 грн протягом п'ятнадцяти днів від дня одержання повідомлення (а.с 28-29).
21.04.2023 відповідачем надано відповідь про те, що вимога про повернення коштів є безпідставною та задоволенню не підлягає (а.с. 30).
Неповернення відповідачем коштів, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції виходив з того, що саме внаслідок протиправної відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у призначенні пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено судовим рішенням рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 300/914/22, яке набрало законної сили 25.08.2022, визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії № 091630009190 від 10.12.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 11.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві «Фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.
25.08.2022 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
З урахуванням чинного законодавства та вищевказаних судових рішень, внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 , відповідач завдав матеріальної шкоди (збитків) Івано-Франківським обласним центром зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 58 387,98 грн, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії, є встановленими та не підлягають доведенню.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 зазначеного закону статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Відтак, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Виходячи з наведених вище положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке їй гарантовано чинним законодавством, а Івано-Франківський обласний центр зайнятості безпідставно здійснив виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено вищевказаним судовим рішенням, відповідач завдав матеріальної шкоди (збитків) Івано-Франківському обласному центру зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 58387,98 грн, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або прюридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відтак, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювана шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
При цьому відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України суб'єктами відповідальності є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
За приписами пункту 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У цьому зв'язку, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у подібних правовідносинах, викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17 та від 18.06.2018 року у справі № 904/1284/17.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №300/914/22 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії № 091630009190 від 11.09.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 11.09.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 30.01.1996 по 31.12.2003 та період роботи на Приватному підприємстві фірма «Спіка» з 01.05.2010 до 01.11.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.09.2021.
25.08.2022 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 300/914/22 за адміністративним позовом Тацюка до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії, є встановленими та не підлягають доведенню.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зазначено про завдання йому майнової шкоди неправомірними діями, спричиненими протиправним рішенням відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, яке встановлено рішенням адміністративного суду. Внаслідок чого ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсії за віком, передбаченої чинним законодавством, що, в свою чергу, призвело до безпідставного призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, як безробітній особі, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, чим завдано шкоди останньому. Що стало підставою звернення до суду з позовом та просили стягнути з відповідача виплачене забезпечення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 58387,98 грн.
Неповернення відповідачем коштів, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення.
Частинами 1 і 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
Положеннями статті 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
При цьому відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Майнова шкода, завдана позивачу протиправною поведінкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області полягає у витратах Івано-Франківського обласного центру зайнятості на виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 58 387,98 грн. за період з 07.04.2022 по 17.10.2022.
15.03.2023 на адресу відповідача надіслано повідомлення про повернення коштів у розмірі 58 387,98 грн протягом п'ятнадцяти днів від дня одержання повідомлення.
21.04.2023 відповідачем надано відповідь про те, що вимога про повернення коштів є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Причинний зв'язок між завданою позивачу майновою шкодою і протиправною поведінкою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області полягає у тому, що саме внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , підтверджено Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022, відповідач завдав матеріальної шкоди (збитків) Івано-Франківському обласному центру зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 58 387,98 грн.
При цьому, доводи відповідача про те, що на дату звернення ОСОБА_1 до Позивача за отриманням допомоги по безробіттю (07.04.2022) він досяг пенсійного віку, бо народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не мав право на отримання допомоги по безробіттю не можуть бути прйняті судом, оскільки Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2022, встановлено, що відповідач завдав матеріальної шкоди (збитків) Івано-Франківському обласному центру зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 58 387,98 грн.
Таким чином, відповідач жодним чином не спростував доводів позивача та відсутність вини Пенсійного фонду, а саме внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено вищевказаним судовим рішенням, відповідач завдав матеріальної шкоди (збитків) Запорізькому обласному центру зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 58 387,98 грн.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення, господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 58 387,98 грн.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника скарги і відшкодуванню не підлягають.
Оскільки загальна ціна позову становить 58 387,98 грн, тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 у справі №908/3264/23 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О.Дармін