22 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1365/24 пров. № А/857/6297/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
з участю секретаря Березюка Д.О.,
представника третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третьої особи (боржника) - Волинської обласної прокуратури про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
суддя в 1-й інстанції ОСОБА_3 ,
час ухвалення рішення 26.02.2024 року,
місце ухвалення рішення м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення 26.02.2024 року,
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третьої особи (боржника) - Волинської обласної прокуратури про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Яковенко В.А. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 26.01.2024 у виконавчому провадженні ВП №67036460 за виконавчим листом №11071/2021, виданим Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021. Виконавчий лист №11071/2021, виданим Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021, повернути до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 07.12.2023 відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за №11071/2021 по справі № 803/63/16. 04.01.2023 у зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. Боржником не було вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані; боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. У зв'язку з цим відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» 25.01.2024 державним виконавцем до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України рішення суду. Згідно пункту 11 частини 1 статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. За таких обставин державний виконавець діяв межах своїх повноважень та Закону.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи, розгляд справи проведено у їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 у справі № 803/63/16, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу прокурора області №659к від 21.12.2015 про звільнення з посади прокурора Відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області, поновлення на цій або рівнозначній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №803/63/16 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 на судові рішення першої та апеляційної інстанцій: скасовано вищезазначені рішення судів, справу для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції.
За результатами перегляду судового рішення у справі №803/63/16, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №803/63/16 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №803/63/16 та прийнято нове, яким визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Волинської області про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області на підставі пункту дев'ятого частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та пункту першого частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням кількості прокурорів органу прокуратури. Поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з 04,01.2016. Стягнуто з прокуратури Волинської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2016 по 02.03.2020, в сумі 448 728, 80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №803/63/16 у частині позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті рішення апеляційного суду залишити без змін.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №803/63/16 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 - рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 про відмову у задоволенні позову скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою суду зобов'язано Прокуратуру Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошові кошти за час вимушеного прогулу з 04.01.2016 по 01.03.2020 в розмірі середньомісячного заробітку, з урахуванням надбавок та виплачених премій на посаді прокурора Відділу прокуратури області, а також з урахуванням збільшення посадових окладів, виплат за класний чин, вислугу років та інших передбачених чинним законодавством виплат, які збільшувалися в період з 04.01.2016 по 01.03.2020 із врахуванням довідок №18-216 від 18.05.2016, №21-240 від 02.04.2021, №21-239 від 02.04.2021.
Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021 видано виконавчий лист за №11071/2021 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі №803/63/16.
За вказаним виконавчим листом 05.10.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67036460.
Державним виконавцем 24.11.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням в повному обсязі постанови суду від 27.04.2021.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 в справі №140/14963/21 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №67036460 від 24.11.2021 винесену при примусовому виконанні виконавчого листа від 21.07.2021 №11071/2021.
Державним виконавцем Яковенко В.А. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25.07.2022 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, а 25.11.2022 - про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 в справі №140/8067/22 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Яковенко В.А. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 25.11.2022 у виконавчому провадженні ВП №67036460 за виконавчим листом №11071/2021, виданим Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021; виконавчий лист №11071/2021, виданим Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021 повернуто до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Державним виконавцем Яковенко В.А. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 05.05.2023 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
Державним виконавцем Яковенко В.А. 28.06.2023 винесено постанову ВП №67036460 про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №140/19723/23 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Яковенко В.А. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 28.06.2023 у виконавчому провадженні ВП №67036460 за виконавчим листом №11071/2021, виданим Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021; виконавчий лист №11071/2021, виданим Волинським окружним адміністративним судом 21.07.2021 повернуто до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Державним виконавцем Яковенко В.А. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 07.12.2023 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №67036460 з виконання виконавчого листа №803/63/16, виданого 21.07.2021.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.01.2024 за невиконання рішення суду без поважних причин накладено штраф на боржника у розмірі 10200,00 грн.
Постановою від 26.01.2024 закінчено виконавче провадження ВП №67036460 на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з надісланням виконавчого документа суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону - у зв'язку з направленням до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України рішення суду.
ОСОБА_2 , не погоджуючись з постановою державного виконавця від 26.01.2024 про закінчення виконавчого провадження, звернувся до суду із даним позовом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404).
Частиною першою статті 1 Закону №1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).
Відповідно до пункту 6 Інструкції № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами статті 39 Закону №1404 визначено порядок та підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема пунктом 11 частини першої цієї норми визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39).
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частина третя статті 39).
Вимоги до постанови, як основної форми реалізації виконавцем своїх функції щодо примусового виконання рішень визначено пунктом 7 Інструкції №512/5.
Так, згідно вимог вказаної норми, постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням:прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.
До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Колегія суддів зазначає, що постанова від 28.06.2023 винесена при примусовому виконанні виконавчого листа №803/63/16 виданого 21.07.2021 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання Прокуратури Волинської області нарахувати та виплатити грошові кошти за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 з 04 січня 2016 року до 01 березня 2020 року в розмірі середньомісячного заробітку, з урахуванням надбавок та виплачених премій на посаді прокурора Відділу прокуратури області, а також з урахуванням збільшення посадових окладів, виплат за класний чин, вислугу років та інших передбачених чинним законодавством виплат, які збільшувалися в період з 04 січня 2016 року до 01 березня 2020 року із врахуванням довідок № 18-216 від 18 травня 2016 року, № 21-240 від 02 квітня 2021 року, № 21-239 від 02 квітня 2021 року.
Мотивувальна частина постанови від 26.01.2024 обґрунтована тим, що 05.10.2021 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження Цією постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. За невиконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн., та зобов'язано виконати рішення суду, про що повідомити державного виконавця. У зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. Відповідно до норм статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається й наведеного, боржником не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 25.01.2023 державним виконавцем до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України рішення суду. Згідно пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
З матеріалів справи слідує, що приймаючи рішення про задоволення позову у справі №14019723/23, суди прийшли до висновку, що державним виконавцем належним чином не перевірено розрахунки Волинської обласної прокуратури на виконання судового рішення у справі №803/63/16 в частині виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також не перевірено фактичне отримання коштів стягувачем. Крім того, судом зазначено, що надані суду копії матеріалів виконавчого провадження не містять перевірки правильності розрахунків, запропонованих боржником у виконавчому провадженні.
Листом Волинської обласної прокуратури від 22.12.2023 №21-183вих-23 повідомлено про виконання рішення суду в частині нарахування та виплати грошових коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 з 04.01.2016 до 01.03.2020 та детально викладено розрахунки середнього заробітку, а також долучено копії платіжних доручень.
Суд не надає оцінку правильності розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проведеного Волинською обласною прокуратурою. Однак, як вбачається з матеріалів справи та заперечень третьої особи прокуратурою проведено виплату ОСОБА_2 грошових коштів за час вимушеного прогулу з 04.01.2016 по 01.03.2020 в розмірі 950158,03 грн без урахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.
Приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець не врахував, що рішення суду боржником було повністю виконане, не перевірив правильності розрахунків боржника, викладених у листі від 22.12.2023 №21-183вих-23, не звірив розраховані суми із наданими прокуратурою платіжними дорученнями, не перевірив фактичної суми, яка підлягала виплаті стягувачу після відрахування податків та інших обов'язкових зборів, не перевірив фактичного отримання стягувачем виплачених йому сум, на чому наголошував суд при прийнятті рішення у справі №14019723/23, а надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та у зв'язку з цим виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.01.2024 не було прийнято до уваги повідомлення боржника про повне виконання рішення суду та не було перевірено фактичних обставин, що свідчили б про виконання рішення суду, яке підлягало примусовому виконанню у виконавчому провадженні, а було зроблено безпідставний та передчасний висновок про повторне невиконання боржником рішення суду.
Доказів існування будь-яких обставин, що підтверджують факт повторного невиконання прокуратурою рішення суду, що підлягає примусовому виконанню, відповідачем до суду не надано.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана у даній справі постанова від 26.01.2024 винесена всупереч вимог законодавства, а отже є протиправною та підлягає до скасування, як необґрунтована.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 140/1365/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 22 травня 2024 року.