15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/1665/24 пров. № А/857/8666/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Ханащак С.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (судді Чепенюк О.В., ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль повний текст рішення складено 04.04.2024) у справі №500/1665/24 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області 22.03.2024 звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13.03.2024 ВП №74179895 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року задоволено позов повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норми процесуального та матеріального права та неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Наконечна І.В. в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача Парандюк М.М. в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Тернопільським окружним адміністративним судом 01.01.2024 видано виконавчий лист у справі №500/3595/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якого зобов'язано Головне управління ДСНС підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії із 01.02.2023 (а.с.39).
Державним виконавцем Відділу 15.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74179895 з виконання виконавчого листа №500/3595/23, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 01.01.2024. У цій постанові встановлено боржнику строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.39-42).
Одночасно з заявою про примусове виконання рішення представник стягувача надала копію довідку Головного управління ДСНС про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, яка видана на виконання рішення суду, та листування з боржником, у якому стягувач не погоджувався з розміром премії, зазначеним у довідці, - 20 відсотків, при тому, що посадовій особі за аналогічною посадою фактично виплачено у січні 2023 року премію у розмірі 163 відсотки.
Головним управлінням ДСНС направлено державному виконавцю Відділу лист №64 001-1049/64 14 від 26.02.2024 про виконання рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження та надано копію довідки від 07.09.2023 № 545, надіслану до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/3595/23.
Боржник у листі від 26.02.2024 розписав, яким чином визначалися складові грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 вказавши на таке:
Посадовий оклад визначався шляхом множення 2684 гривень (відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на тарифний коефіцієнт 3,76- 3% у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Оклад за спеціальним званням визначався шляхом множення 2684 гривень (відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» на тарифний коефіцієнт 0,84 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Останньою займаною посадою ОСОБА_1 була посада заступник начальника управління з питань реагування на надзвичайні ситуації, з якої визначався тарифний коефіцієнт для здійснення розрахунку. Останнім спеціальним званням для визначення тарифного коефіцієнту є спеціальне звання «полковник служби цивільного захисту».
У довідці зазначені усі складові грошового забезпечення, які належать до виплати ОСОБА_1 згідно останньої займаної ним посади та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 його пенсії (а.с.44 зворот - 45).
28.02.2024 до Відділу надійшла заява представника стягувача про те, що рішення суду боржником не виконано (а.с.46).
Вимогою державного виконавця №2047/03.1-23 від 28.02.2024 зобов'язано боржника виконати вимоги виконавчого листа №500/3595/23 від 01.01.2024, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом (а.с.46 зворот).
27.02.2024 на адресу Відділу надійшло повідомлення Головного управління ДСНС №64 001-1049/64 14 від 26.02.2024 про виконання рішення суду. У цій відповіді боржник деталізував порядок виплати грошового забезпечення та надав пояснення про розмір складових грошового забезпечення, які включаються у довідки для перерахунку пенсії, вказав на наступне. «Наказом МВС України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVI Інструкції №623 керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
На виконання вказаних вище норм наказом ДСНС України від 13.01.2023 № НС-35 (далі - Наказ № НС-35) встановлено здійснювати, починаючи з січня 2023 року щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби (з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації) у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС).
Згідно з додатком до Наказу №НС-35, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за тарифними розрядами 20 і вище розмір премії складає до 170% посадового окладу.
Варто зазначити, що на Головне управління покладена функція із складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
В даних спірних правовідносинах таким рішенням Кабінету Міністрів України є Постанова №704, а також зміна розміру посадового окладу у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у січні 2023 року.
При цьому, нормами постанови Кабінету Міністрів України № 45 затверджено механізм та алгоритм дій органів державної влади щодо виготовлення оновлених довідок про розміри грошових забезпечень на виконання рішення Уряду.
Натомість, премія у підрозділах ДСНС виплачується відповідно до Наказів ДСНС, наказів МВС, якими встановлювався розмір премії для відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу з 01.01.2023, оскільки такі безумовно не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Крім цього, пунктом 2 Наказу № НС-35 передбачено, що він застосовується з 01.01.2023 і поширюється на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу в підрозділах, утримання яких здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.
У постанові від 13.05.2020 в справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України, визначивши, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до частини до частини третьої Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, яка є керівним документом для відповідача у питанні відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, ані Постанова №704, ані Наказ №НС-35 не містять імперативної вказівки на обов'язковий відсоток премії особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від посадового окладу.
Головне управління зазначає, що розмір преміювання для конкретної особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту заздалегідь не є фіксованим, а здебільшого залежить від особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання, що також передбачено пункті 1.2 Наказу №НС-35 та пункті 1 розділу XVI Інструкції №623.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 14.03.2023 у справі № 380/15276/21 за подібними правовідносинами.
Додатково варто наголосити, що резолютивна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/3595/23 фактично виконана в повному обсязі про що Головне управління повідомляло листом від 07.09.2023 №64 001-4436/64 14 з наданням підтверджуючих документів, а саме: «Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 його пенсії».
Правовідносини, які випливають із вимоги державного виконавця та дій ОСОБА_1 мають ознаки публічно-правового спору за ознаками оскарження кардинально інших правовідносин, а саме: правовідносин із зазначення розміру премії у довідці для перерахунку пенсії, що не пов'язанні з виконанням рішення суду у справі № 500/3595/23.
До прикладу такі ж правовідносини уже виникали між Головним управлінням та особами звільненими із служби цивільного захисту щодо зазначення розміру премії у довідках для перерахунку пенсії у таких справах як: №500/6387/23, №500/6388/23, №500/6673/23.
Варто наголосити, що за результатом розгляду цих справ, рішення були прийнятті на користь Головного управління, що підтверджує його позицію загалом».
У зв'язку з цим боржник вимагав у державного виконавця закрити виконавче провадження (а.с.47-48).
Державний виконавець вважав, що рішення суду не виконано Головним управлінням ДСНС, оскільки у довідці про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 07.09.2023 № 545 зазначено розмір премії станом на 01.01.2023 за відповідною посадою заступника начальника управління з питань реагування на надзвичайні ситуації в розмірі 20 відсотків, а не 163 відсотки, яка відповідно до листів боржника від 20.11.2023 та від 14.12.2023 була фактично виплачена за аналогічною посадою у січні 2023 році, а тому 13.03.2024 за не виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 500/3595/23 від 01.01.2024 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн. Одночасно зобов'язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.49).
Не погоджуючись із постановою державного виконавця від 13.03.2024 ВП №74179895 про накладення штрафу, позивач у межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, звернувся до суду із даним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1-2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частинами 1-2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19.
Аналізуючи доводи сторін щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №74179895, колегія суддів вважає, що на виконання рішення суду у справі №500/3595/23 Головне управління ДСНС 07.09.2023 видало довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, і направило її до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, а також ОСОБА_1 (а.с.5 зворот).
Відповідно до відомостей довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданій ОСОБА_1 , з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами, чинними на 01.01.2023 за посадою заступник начальника управління з питань реагування на надзвичайні ситуації, яку особа обіймала на день звільнення зі служби становив: посадовий оклад 9789,00 грн, оклад за військовим званням 2255,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 6022,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 9033,00 грн, премія 20 % - 1957,80 грн, а всього 29056,80 грн (а.с.8 зворот).
Зі змісту довідки вбачається, що в ній зазначені усі складові грошового забезпечення, які належали б до виплати ОСОБА_1 згідно з останньою займаною ним посадою та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а перевірка виконання судового рішення від 09.08.2023 у справі №500/3595/23 обмежується лише з'ясуванням факту видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Щодо доводів про зазначення у довідці Головного управління ДСНС від 07.09.2023 конкретних відсотків премії (20 %), то суд вважає, що на час судового розгляду справи №500/3595/23 між сторонами не існувало спору щодо порядку визначення та конкретних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премії, станом на 01.01.2023, внаслідок чого, з'ясування обставин порядку визначення та конкретних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії не входить до предмета дослідження факту виконання судового рішення від 09.08.2023 у справі №500/3595/23.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що вказані обставини визначення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, премії не входили в предмет доказування у справі №500/3595/23 та не можуть стосуватися порядку виконання такого судового рішення і виданого на підставі нього 01.01.2024 виконавчого листа, то фактично свідчать про виникнення нових правовідносин між ОСОБА_1 та Головним управлінням ДСНС з приводу розміру премії, яка підлягає включенню до складу грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023.
У такому разі, стягувач ОСОБА_1 не позбавлений права оскаржити дії Головного управління ДСНС, звернувшись до суду з новим позовом якщо не згідний з конкретними розмірами щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії, які зазначені в довідці Головного управління ДСНС від 07.09.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Враховуючи наведені вище обставини, оскаржувана постанова від 13.03.2024 ВП №74179895 про накладення штрафу за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач добровільно виконав вимоги виконавчого листа у справі №500/3595/23 та видав довідку від 07.09.2023 до моменту відкриття виконавчого провадження, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржників.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №500/1665/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 20.05.2024