21 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17596/23 пров. № А/857/20976/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року (суддя- Кухар Н.А., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/17596/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
28 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.06.2023 №2000-0302-9/74325 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі з п.п. 1 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 26.05.2023 року пенсію за віком відповідно до п.п. 1 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 03.06.1996 по 10.07.2000 та з 01.08.2005 по 31.07.2006 у ТОВ «Техлис», з 21.09.2010 по 22.09.2014 у ТзОВ «Вектор Рич».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 02.06.2023 №2000-0302-9/74325 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до стажу роботи періодів роботи 01.04.1990 по 26.11.1990; з 22.04.1993 по 22.04.1994; з 11.11.1994 по 29.02.1996. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити повністю.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 , 26 травня 2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових вимогах за Списком №1.
Органи Пенсійного фонду України з 1 квітня 2021 року під час опрацювання заяв на призначення та перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності, який передбачений постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
За результатами розгляду поданої заяви про призначення пенсії та долучених документів з урахування принципу екстериторіальності, Головним управління Пенсійного фонду України у Харківській області прийнято рішення від 02.06.2023 №2000-0302-9/74325, яким позивачу в призначенні пенсії відмовлено з огляду на наступне. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Страховий стаж особи становить 19 років 0 місяців 15 днів. Пільговий стаж 1 рік 10 місяців 0 днів.
За доданими документами до загального страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 06.09.1983, оскільки записи занесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58,а саме: з 01.04.1990 по 26.11.1990, оскільки період роботи завірений печаткою для довідок; з 22.04.1993 по 22.04.1994 - печатка не відповідає назві підприємства; 11.11.1994 по 29.02.1996 - не читається печатка.
Фактично підставою для відмови в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є недостатній страховий стаж.
Позивач не погоджуючись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним, звернулася до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно Закону № 213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону №1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України та пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до наведених приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірним рішенням до загального страхового стажу позивача не зараховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 06.09.1983, оскільки записи занесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58,а саме: з 01.04.1990 по 26.11.1990, оскільки період роботи завірений печаткою для довідок; з 22.04.1993 по 22.04.1994 - печатка не відповідає назві підприємства; 11.11.1994 по 29.02.1996 - не читається печатка.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а, зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2018 року №754/14898/15-а звернув увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16- а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.
Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 06.09.1983 року періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.1990 по 26.11.1990; з 22.04.1993 по 22.04.1994; з 11.11.1994 по 29.02.1996 підлягають зарахуванню до загального страхового стажу.
Таким чином, Головне управління ПФУ у Харківській області, приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 02.06.2023 №2000-0302-9/74325 діяло всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підставно скасовано судом першої інстанції.
Стосовно позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 03.06.1996 по 10.07.2000 та з 01.08.2005 по 31.07.2006 у ТОВ «Техлис», з 21.09.2010 по 22.09.2014 у ТзОВ «Вектор Рич», апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно оскаржуваного рішення Головного управління ПФУ у Харківській області від 02.06.2023 №2000-0302-9/74325, до загального страхового стажу заявника не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.1990 по 26.11.1990; з 22.04.1993 по 22.04.1994; з 11.11.1994 по 29.02.1996.
До пільгового стажу зараховано періоди роботи за Списком №1 за даними спеціального стажу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Докази не зарахуванням відповідачем періоду роботи позивача зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 з 03.06.1996 по 10.07.2000 та з 01.08.2005 по 31.07.2006 у ТОВ «Техлис», з 21.09.2010 по 22.09.2014 у ТзОВ «Вектор Рич» відсутні.
Стосовно позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 26.05.2023 року пенсію за віком відповідно до п.п. 1 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», апеляційний суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Згідно пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 врегульовано, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, наведені положення Порядку №22-1 свідчить про наступне: сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про переведення (перерахунок) пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 свідчать про те, що належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про переведення (перерахунок) пенсії та прийняв рішення про відмову.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що вимога позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 26.05.2023 року пенсію за віком відповідно до п.п. 1 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не може бути задоволена, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов'язок розглянути відповідну заяву і при дотриманні відповідних умов призначити (перерахувати) пенсію. У даному випадку суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
За таких обставин, відповідачами не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком та не зарахування до стажу періоди роботи позивача з 01.04.1990 по 26.11.1990; з 22.04.1993 по 22.04.1994; з 11.11.1994 по 29.02.1996.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі №380/17596/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська