21 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6723/23 пров. № А/857/21223/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року (суддя Потабенко В.А., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/6723/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці, у якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 04.10.2022 №UA209000/2022/000089/2 про коригування митної вартості товару “Меблі...”, ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі “імпорт” згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209160/2022/011069 від 03.10.2022; визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 05.10.2022 №UA209000/2022/000092/2 про коригування митної вартості товару “Меблі...”, ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі “імпорт” згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ MUA209160/2022/011109 від 04.10.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року позовну заяву задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Львівська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та прийняти постанову якою відмовити повністю в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. Зазначає, що митний орган в межах п. 5 ч. 4 ст. 54 МК України, має право письмово запитувати у декларанта додаткові документи для визначення дійсної митної вартості товарів. Також зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів. Зазначає, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ФОП ОСОБА_1 на умовах зовнішньоекономічного контракту №7/4/2022 від 29.04.2022 купує у компанії “Signal Meble” Sp. z о.о. (м. Островець-Свентокшиський, Республіка Польща) меблі з метою подальшого експорту в Україну.
На виконання умов контракту компанія “Signal Meble” 28.09.2022 відвантажила в адресу позивача (у наданий позивачем транспортний засіб) замовлену партію товару на загальну суму 43820,83 польських злотих та передала перевізнику фактуру (інвойс) №VAT F/KEX/22/090021 від 28.09.2022, специфікацію та товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 28.09.2022.
Матеріалами справи підтверджено, що перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) здійснила транспортування товару в Україну та 03.10.2022 доставила товар до відділу митного оформлення “Сокаль” митного поста “Львів-північний” Львівської митниці.
Виконувати дії, пов'язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера. Останній 03.10.2022 подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209160/2022/011069, в якому вказав опис товару: меблі для сидіння, які обертаються, які не перетворюються на ліжка, з регульованою висотою, в незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість - 7 шт. Торговельна марка SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які перетворюються на ліжка, в незібраному стані: диван. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка з дерев'яним каркасом, оббиті тканиною, в незібраному стані: крісло. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Малайзія; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з дерев'яним каркасом, оббиті екошкірою, в незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість - 5 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, як не перетворюються на ліжка, з дерев'яним каркасом, не оббиті, в незібраному стані: крісла. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з металевим каркасом, оббиті (тканина, екошкіра), в незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість - 89 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з пластмасовим каркасом, не оббиті, в незібраному стані: крісло. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки не більше як 80 см в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 76,0 см) - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі металеві, для житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: вішаки для одягу; стійка-вішак для одягу. Загальна кількість - 6 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Тайвань, Китай; меблі металеві, для житлових кімнат, в незібраному стані: стелаж. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі дерев'яні, що використовуються в установах, заввишки не більше як 80 см, в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 77,0 см) - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Польща; меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані: стіл обідній. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка -SIGNAL. Країна виробництва - Польща; меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи обідні, стіл журнальний. Загальна кількість - 3 шт. Торговельна марка -SIGNAL. Країна виробництва - Малайзія; меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані: стіл обідній. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані: стіл обідній. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Україна; меблі, виготовлені з комбінованих матеріалів (стільниці - загартоване скло, загартоване скло/МДФ; основи - МДФ/метал, МДФ, метал), для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи обідні, столи журнальні. Загальна кількість - 73 шт. та 1 компл. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай; меблі, виготовлені з комбінованих матеріалів (стільниці) - загартоване скло; основи - метал), для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи журнальні - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Тайвань, Китай.
З матеріалів справи вбачається, що задекларована вартість товару становить 43820,83 польських злотих, що згідно з офіційним курсом валюти складає 7,348300 за 1 польський злотий. Митна вартість визначена за основним методом у сумі 335008,61 грн. До складу митної вартості товару також включено витрати на транспортування товару.
Із змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2022/000184, вбачається, що уповноважена особа разом з вищевказаною митною декларацією подала митному органу такі документи, як: пакувальний лист (Packing list) WZ/КМ/22/091737; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) F/KEX/22/090021 від 28.09.2022; автотранспортну накладну (road consignment note) Б/н від 28.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AL 0504195 від 28.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AL 0504196 від 28.09.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 33 від 28.09.2022; специфікація виробника товару №/KEX/22/090021 від 28.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 7/4/2022 від 29.04.2022; договір (контракт) про перевезення № 2709/1 від 27.09.2022; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 9423412 від 05.01.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “Єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9046815 від 30.09.2022; копію митної декларації країни відправлення №PL341010E0274706 від 28.09.2022; митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів №.2022.011069 від 03.10.2022.
Разом з тим, Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації , надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, та 03.10.2022 позивач повідомив митний орган про відсутність інших документів.
04.10.2022 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000089/2.
Також з матеріалів справи видно, що ФОП ОСОБА_1 на умовах зовнішньоекономічного контракту №1/6/2022 від 10.06.2022 придбав у компанії “HALMAR Sp. z o.o.” (м. Стальова Воля, Республіка Польща) меблеві вироби з метою подальшого експорту в Україну.
На замовлену позивачем 28.09.2022 чергову партію товару продавець виставив рахунок-проформу №FEP-86/22/MWP від 28.09.2022 на суму 59197,68 польських злотих. На виконання своїх зобов'язань за контрактом ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням № 2 від 03.10.2022 здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT-платежу в сумі 59197,68 польських злотих на банківський рахунок продавця.
Компанія “HALMAR Sp. z o.o.” 03.10.2022 відвантажила товар на суму 59197,68 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) №(S)FSE-234/22/EX від 03.10.2022 на вказану партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 03.10.2022.
Перевізник ФОП ОСОБА_3 здійснив транспортування товару в Україну та 04.10.2022 доставив товар до відділу митного оформлення “Сокаль” митного поста “Львів-північний” Львівської митниці.
Виконувати дії, пов'язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 04.10.202 подав до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209160/2022/011261 з описом товару: готові текстильні вироби - коробки для зберігання речей, різних кольорів в асортименті. Загальна кількість -11 шт. Торговельна марка -HALMAR. Країна виробництва - Китай; дзеркало скляне без візерунків та забарвлення у рамі (виготовлена з дерева). Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які обертаються, як не перетворюються на ліжка, з регульованою висотою, в незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість - 47 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, оббиті тканиною в незібраному стані, в асортименті: дивани. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, з бамбука, які не перетворюються на ліжка, оббиті тканиною в незібраному стані: лавка. Торговельна марка -HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з дерев'яним каркасом, оббиті (тканина, екошкіра), в незібраному стані, в асортименті: крісла, табурет. Загальна кількість - 5 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з дерев'яним каркасом, оббиті тканиною, в незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість - 12 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з металевим каркасом, оббиті (тканина, екошкіра) незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість 119 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з пластмасовим каркасом, не оббиті, в незібраному стані: крісла. Загальна кількість: 12 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки не більше як 80 см, в незібраному стані, в асортименті: стіл письмовий (заввишки 76,0 см)- 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки більше як 80 см, в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 142,0 см) - 1 шт. Торговельна марка -HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі металеві, для житлових та столових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: вішак для одягу, підлоговий; столи журнальні; столи обідні. Загальна кількість - 12 шт та 2 компл. Торговельна марка -HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі металеві, для житлових та столових кімнат, в незібраному стані: стіл обідній. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща; меблі дерев'яні, що використовуються на кухнях, секційні, в незібраному стані: тумба навісна. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Україна; меблі дерев'яні, типу спальні, в незібраному стані, в асортименті: ліжка, тумба приліжкова. Загальна кількість - 5 шт. Торговельна марка -HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі дерев'яні, типу спальні, в незібраному стані: столик туалетний. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща; меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті6 столи обідні, ширми. Загальна кількість - 4 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі дерев'яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: стелажі, столи журнальні. Загальна кількість - 6 шт. Торговельна марка -HALMAR. Країна виробництва - Польща; меблі дерев'яні, для перепокоїв в незібраному стані, в асортименті: тумби для взуття. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай; меблі, виготовлені з комбінованих матеріалів (стільниці - загартоване скло, загартоване скло/МДФ; основи - МДФ, метал, МДФ/метал), для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи журнальні, столи обідні. Загальна кількість - 23 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай.
Задекларована вартість товару становить 59197,68 польських злотих, що згідно з офіційним курсом валюти складає 7,38 за 1 польський злотий. Митна вартість визначена за основним методом у сумі 437056,47 грн. До складу митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано до транспортування товару до місця ввезення в Україні (пункт пропуску “Рава-Руська” у сумі 12000,00 грн.).
Із змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2022/000189 вбачається, що уповноважена особа позивача разом з вищевказаною митною декларацією подала митному органу такі документи, як: рахунок-проформу (proform invoice) FEP/86/22/MWP від 28.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (S) FSE-234/22/ЕХ від 03.1.2022; автотранспортну накладну (road consignment note) Б/н від 03.10.2022; декларацію про походження товару (declaration of origin) специфікація № (S) FSE-234/22/ЕХ від 03.10.2022; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR/1 PL/MF/AR 0178436 від 03.10.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 2 (1003179588014) від 03.10.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 03/10 від 03.10.2022; специфікацію виробника товару № (S) FSE-234/22/ЕХ від 03.10.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.04.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1/6/2022 від 10.06.2022; договір (контракт) про перевезення № 020102022 від 02.10.2022; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 9059946 від 04.10.2022; інші некласифіковані документи - лист про знижку б/н від 03.10.2022; інші некласифіковані документи - лист про торговельну марку б/н від 03.10.2022; копія митної декларації країни відправлення MRN22PL209160.2022.011109 від 03.10.2022; митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів №.2022.011109 від 04.10.2022.
Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, та 04.10.2022 позивач повідомив митний орган про відсутність інших документів.
Відтак, 05.10.2022 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000092/2.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, звернувся в суд з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як передбачено частиною 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду
Як вбачається з матеріалів справи, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі продажу.
Частинами 5-7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України, зокрема передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України). При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Як вже було зазначено, зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2022/000184, уповноважена особа позивача разом з вищевказаною митною декларацією подала митному органу, зокрема, такі документи, як: пакувальний лист (Packing list) WZ/КМ/22/091737; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) F/KEX/22/090021 від 28.09.2022; автотранспортну накладну (road consignment note) Б/н від 28.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AL 0504195 від 28.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) PL/MF/AL 0504196 від 28.09.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 33 від 28.09.2022; специфікацію виробника товару №/KEX/22/090021 від 28.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 7/4/2022 від 29.04.2022; договір (контракт) про перевезення № 2709/1 від 27.09.2022; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 9423412 від 05.01.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “Єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9046815 від 30.09.2022; копію митної декларації країни відправлення №PL341010E0274706 від 28.09.2022; митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів №.2022.011069 від 03.10.2022.
Проте, Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації , надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 МК України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, 03.10.2022 позивач повідомив митний орган про відсутність інших документів.
04.10.2022 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000089/2, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення відомості не містять відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Встановлено, що під час розгляду документів виявлено: у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 28.09.2022 №б/н наявні розбіжності про місце доставки вантажу, а саме у графі 3 вказано місце розвантаження Варяж всупереч заявленому у вищезазначеному рахунку про транспортні послуги - Червоноград. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 29.04.2022 № 7/4/2022 пункту 1.3 “Ціна вважається узгодженою сторонами, якщо вона підтверджена підписами уповноважених представників постачальника та покупця в рахунку-фактурі проформі”, однак у наданих рахунку-фактурі і проформі підписи відсутні. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 29.04.2022 № 7/4/2022 пункту 2.2 “поставка товарів відбувається на основі замовлення покупця, протягом 14 робочих днів з моменту підтвердження замовлення.” Даний документ до митного оформлення не подавався. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 29.04.2022 №7/4/2022 пункту 2.3 “Про початок відвантаження кожної партії товару покупець письмово за 48 годин до початку відвантаження попереджає продавця”. Даний документ до митного оформлення не подавався. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. ст. 59-63 МК України. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар № 8 - МД від 04.08.2022 №/2022/55476 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 10 - МД від 30.08.2022 № UA100100/2022/35194 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 11 - МД від 19.08.2022 №/2022/9430 митна вартість 4,81 дол. США за кг; товар № 12 -МД від 19.09.2022 №UA209170/2022/72644 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг.; товар № 14 - МД від 26.07.2022; № UA209170/2022/56248 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 15 - МД від 19.09.2022; № UA 209160/2022/10538 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг.; товар № 16-МД від 09.09.2022 №209160/2022/10194 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг.
Як передбачено ч. ч. 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
З приводу того, що у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 28.09.2022 №б/н наявні розбіжності про місце доставки вантажу, а саме у графі 3 вказано місце розвантаження Варяж всупереч заявленому у вищезазначеному рахунку про транспортні послуги - Червоноград, то слід зазначити таке.
До передбачених ч. 10 ст. 58 МК України складових митної вартості товару, які мають додаватись до фактурної ціни, включається витрати на транспортування товару лише до пункту ввезення в Україну (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України). В частині цих витрат позивач під час декларування надав митного органу необхідні документи - рахунок перевізника на оплату транспортних послуг.
Витрати на транспортування товару після ввезення в Україну не включаються до митної вартості товару (ч. 11 ст. 58 МК України).
Таким чином, конкретне місце розвантаження товару в Україні не має впливу на митну вартість товару, а, відтак, помилково зазначене продавцем товару місце доставки село Варяж Червоноградського району (фактичне місце реєстрації позивача як ФОП) замість міста Червоноград не є розбіжністю, яка впливає на складові митної вартості або ставить під сумнів достовірність CMR від 28.09.2022 №б/н.
З приводу того, що відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 29.04.2022 № 7/4/2022, а саме п. 1.3 “Ціна вважається узгодженою сторонами, якщо вона підтверджена підписами уповноважених представників постачальника та покупця в рахунку-фактурі проформі”, однак у наданих рахунку-фактурі і проформі підписи відсутні, суд враховує, що в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в т.ч. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Судом першої інстанції вірно враховано доводи позивача, що рахунок-проформа за вказаною торговельною операцією взагалі не оформлявся. Суд першої інстанції, також вірно взяв до уваги пояснення позивача про те, що обмін документами між продавцем і покупцем (позивачем) здійснюється шляхом надіслання їх електронних копій, а надіслані позивачу компаніями-продавцями рахунки-проформи були акцептовані покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій - здійсненням платежів за товар шляхом проведення передоплати. До цього ж, щодо вимоги відповідача про обов'язкову наявність підпису покупця в інвойсі, то такий документ, як пояснив позивач, виготовлявся продавцем при відвантаженні товару, а за необхідності очікування підпису покупця в інвойсі відвантажений товар не відправлявся б отримувачу до обміну підписами в інвойсі.
А відтак відсутність підпису покупця у рахунку-проформі не впливає на ціну товару, яка була фактично сплачена згідно з поданим до митного оформлення рахунком-проформою та підтверджується платіжним дорученням.
Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 29.04.2022 № 7/4/2022, а саме п. 2.2 “поставка товарів відбувається на основі замовлення покупця, протягом 14 робочих днів з моменту підтвердження замовлення.”, то ст. 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів.
Поряд з цим, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Пунктом 2.2 контракту № 7/4/2022 від 29.04.2022 передбачено, що поставка товару буде відбуватися окремими партіями, на підставі замовлення покупця, на протязі 14 робочих днів з моменту підтвердження замовлення.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Замовлення не має вплив на числові визначення митної вартості.
Митним органом не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
А відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Твердження відповідача про те, що відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 29.04.2022 №7/4/2022, а саме п. 2.3 “Про початок відвантаження кожної партії товару покупець письмово за 48 годин до початку відвантаження попереджає продавця”, та про те, що даний документ до митного оформлення не подавався, то судом першої інстанції вірно вказано, що у даному випадку відповідач не конкретизує, який документ повинен бути поданий і який вплив такий документ повинен мати на ціну товару та неправильність визначення митної вартості товару
Слід зазначити, що конкретизація переліку документів, які необхідно надати при митному оформленні товару пов'язується із вимогами до суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п. 2 ч. 2 ст. 2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України).
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за таких обставин вимоги Львівської митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої товариством, на цій підставі - необґрунтованим.
Стосовно рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.10.2022 №/2022/000092/2, то слід зазначити, що як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2022/000189 уповноважена особа позивача разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу такі документи, як: рахунок-проформу (proform invoice) FEP/86/22/MWP від 28.09.2022; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) (S) FSE-234/22/ЕХ від 03.1.2022; автотранспортну накладну (road consignment note) Б/н від 03.10.2022; декларацію про походження товару (declaration of origin) специфікація № (S) FSE-234/22/ЕХ від 03.10.2022; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR/1 PL/MF/AR 0178436 від 03.10.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 2 (1003179588014) від 03.10.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 03/10 від 03.10.2022; специфікація виробника товару № (S) FSE-234/22/ЕХ від 03.10.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.04.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1/6/2022 від 10.06.2022; договір (контракт) про перевезення № 020102022 від 02.10.2022; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “Єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації № 9059946 від 04.10.2022; інші некласифіковані документи - лист про знижку б/н від 03.10.2022; інші некласифіковані документи - лист про торговельну марку б/н від 03.10.2022; копію митної декларації країни відправлення MRN22PL209160.2022.011109 від 03.10.2022; митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів №.2022.011109 від 04.10.2022.
Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 МК України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, та 04.10.2022 позивач повідомив митний орган про відсутність інших документів.
05.10.2022 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000092/2, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Встановлено, що під час розгляду документів виявлено: до митного оформлення заявлено товар “меблі асортимент” на умовах FCA - Stalowa Wola. За результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (6,10,11,12, 13, 14, 15, 16, 18,19,20) можливе заниження митної вартості товару, сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та на умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2022. Пунктом 19 “Заявки на перевезення” №01102022 від 02.10.2022 передбачено оплату по триманню оригіналів документів. Заявки, рахунку, акта виконаних робіт, CMR, договору. Однак до митного оформлення договір на перевезення та акт виконаних робіт не подавались. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України. Наданий прайс-лист виробника товару має суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 10.06.2022 №1/6/2022 пункту 1.3 “Ціна вважається узгодженою сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників постачальника та покупця”, однак у наданому рахунку-проформі підписи покупця відсутні. Декларантом додатково надано банківське платіжне доручення № 2. Сума словами вдрукована іншим шрифтом, ніж увесь текст документа. Бабійчуком вже подавалось платіжне доручення із аналогічним номером під час митного оформлення МД №/2022/007517 від 04.07.2022. До митного оформлення не подано договір на перевезення та акт виконаних робіт. Не виконано умов контракту. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Частиною 4 ст. 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. МК України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. ст. 59-63 МК України. Для визначення митної вартості обрано резервний метод. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: № 4 - МД № 209160/2022/010194 від 09.09.2022 - 4,01 дол. США за кг; №10 - МД № UA205140/2022/063700 від 10.09.2022 - 4, 01 дол. США за кг; №11 - МД №UA209160/2022010194 від 09.09.2022 - 4,01 дол. США за кг; №12 - МД № UA205140/2022/058593 від 19.08.2022 - 4,01 дол. США за кг; № 13 - МД №UA209140/2022/085429 від 21.08.2022 - 4,81 дол. США, № 14 - МД №UA205140/2022/063042 від 07.09.2022 - 4,81 дол. США за кг; № 15 - МД № UA209160/2022/009407 від 18.08.2022 - 4,07 дол. США за кг; № 16 - МД №UA205140/2022/061326 від 31.08.2022- 4,81 дол. США за кг, № 18- МД №UA209160/2022/010537 від 19.09.2022 - 4,81 дол. США за кг; №19-МД №UA205140/2022/064520 від 14.09.2022 - 4,01 дол. США за кг; № 20 - МД №UA209160/2022/010537 від 19.09.2022 - 4,01 дол. США за кг.
З приводу твердження митного органу про виявлення під час розгляду документів, що до митного оформлення заявлено товар “меблі асортимент” на умовах FCA - Stalowa Wola. За результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (6,10,11,12, 13, 14, 15, 16, 18,19,20) можливе заниження митної вартості товару, сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та на умовах поставки при попередніх митних оформленнях, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МК за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Слід зазначити, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, серед іншого, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 2.1 контракту від 10.06.2022 № 1/6/2022 товар, який буде доставлено з цим договором, буде доставлено автомобільним транспортом за рахунок покупця, на умовах FCA - Stalowa Wola (відповідно до положень Інкотермс 2010), або - на основі взаємної згоди - на інших умовах, які будуть відображені в специфікації та рахунку. Ці умови означають, що продавець виконує своє зобов'язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.
Як передбачено пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України, декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).
Судом першої інстанції вірно враховано пояснення позивача, що вартість транспортних послуг за попередньою поставкою (до місця ввезення в Україну) від цього ж постачальника та з того ж міста Стальова Воля становила 6982,00 грн. і загальна вага товару становила згідно CMR - 3610,30 кг. Вартість послуг за цією поставкою становить 12000,00 грн., а загальна вага товару відповідає 3396,30 кг.
Тому, доводи відповідача про нижчу вартість транспортних послуг, ніж за попередніми поставками не відповідають фактичним обставинам та не можуть впливати на визначення ціни товару за контрактом від 10.06.2022 № 1/6/2022.
Твердження митного органу про те, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються перевірці, оскільки до митного оформлення договір на перевезення та акт виконаних робіт не подавались, суд першої інстанції вірно встановив, що на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу декларування товару, на підтвердження понесених витрат на транспортування товару позивач подав товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 03.10.2022 та рахунок перевізника на оплату транспортних послуг № 03/10 від 03.10.2022. Цей рахунок містить відомості про вартість транспортування товару окремо до пункту ввезення в Україну та до місця розвантаження.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подання вказаних документів є достатніми підтвердженнями складових митної вартості товару.
Позивач зазначив, що акт виконаних робіт на час декларування товару не міг бути наданий, оскільки такий документ не складався і не міг бути складений з огляду на те, що перевезення фактично ще було завершене.
Разом з тим, договір (контракт) про перевезення № 020102022 від 02.10.2022 був поданий митному органу. Тому у цій частині доводи контролюючого органу суд також відхиляє.
Щодо доводів контролюючого органу про те, що наданий прайс-лист виробника товару має суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців, то суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18 до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Слід зазанчити, таке зауваження також є формальним та не містить роз'яснення чому без його усунення заявлена митна вартість не може бути визнана і як саме даний недолік впливає на неможливість застосування основного методу визначення митної вартості розмитнюваного товару. Відповідачем у рішенні не зазначено як саме дана обставина впливає на неможливість розмитнення товару за ціною контракту.
Слід зазначити, що прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм МК України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.
Щодо посилання в оскарженому рішенні на відсутність підпису покупця у рахунку-проформі, то суд першої інстанції вірно взяв до уваги пояснення позивача про те, що надіслана позивачу компанією “HALMAR Sp. z o.o” пропозиція у вигляді рахунку-проформи №/22/MWP від 28.09.2022 акцептована покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій - здійсненням платежу за товар (передоплати). У даному випадку відсутність підпису позивача у проформі не може бути підставою для сумнівів у виконанні контрактних зобов'язань між сторонами.
Стосовно посилання в оскаржуваному рішенні на те, що декларантом додатково надано банківське платіжне доручення № 2, де сума словами вдрукована іншим шрифтом, ніж увесь текст документа, то відповідач не навів жодних відомостей про те, яким саме чином відмінності у шрифті впливають на ціну товару.
Слід зазначити, що сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Також, відповідач не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваних товарів підтверджена документально. За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, є безпідставним.
Як вбачається з матеріалів справи в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості.
Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).
Як вірно зазначив суд першої інстанції, ні текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД від Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар № 8 - МД від 04.08.2022 №UA205140/2022/55476 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 10 - МД від 30.08.2022 № UA100100/2022/35194 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 11 - МД від 19.08.2022 №UA209160/2022/9430 митна вартість 4,81 дол. США за кг; товар № 12 - МД від 19.09.2022 №UA209170/2022/72644 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг.; товар № 14 - МД від 26.07.2022; №UA209170/2022/56248 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 15 - МД від 19.09.2022; № UA 209160/2022/10538 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг.; товар № 16 - МД від 09.09.2022 №UA209160/2022/10194 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг., товар № 4 - МД № 209160/2022/010194 від 09.09.2022 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №10, МД № UA205140/2022/063700 від 10.09.2022 - митна вартість становить 4, 01 дол. США за кг; товар №11 - МД № 209160/2022010194 від 09.09.2022 - митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №12 - МД № UA205140/2022/058593 від 19.08.2022 митна вартість становить 4,01 дол. США, за кг; товар № 13 - МД №UA209140/2022/085429 від 21.08.2022 - митна вартість становить 4,81 дол. США, товар № 14 - МД №UA205140/2022/063042 від 07.09.2022 - 4,81 дол. США за кг; товар № 15 - МД № Ua209160/2022/009407 від 18.08.2022 - митна вартість становить 4,07 дол. США за кг; товар № 16- МД №UA205140/2022/061326 від 31.08.2022 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг, товар № 18 - МД №UA209160/2022/010537 від 19.09.2022 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №19-МД №UA205140/2022/064520 від 14.09.2022 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 20 - МД №UA209160/2022/010537 від 19.09.2022 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг.
Слід зазначити, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.
Проте, суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару. Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Як передбачено ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Також суд першої інстанції вірно зазначив, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Зважаючи на все наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.
Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Відтак, враховуючи все наведене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000089/2 від 04.10.2022 та № UA209000/2022/000092/2 від 05.10.2022 є необґрунтованими, та підлягають скасуванню.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі №380/6723/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська