22.05.2024
єдиний унікальний номер справи 531/45/24
номер провадження 1-кп/531/69/24
22 травня 2024 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівської області, мешканка АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, освіта базова-середня, не заміжня, не працююча, не депутат, раніше судима, -
1. 14.02.2002 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185. ч. 3 ст. 185, ст. 70. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців, з приєднанням невідбутого строку за вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 01.10.1998 року до відбуття 3 роки 9 місяців, вирок вступив з законну силу 01.03.2002 року;
2. 04.08.2009 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, вирок вступив в законну силу 20.08.2009 р.;
3. 27.01.2010 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, вирок вступив в законну силу 08.04.2010 р., звільнена 27.12.2013 року по відбуттю покарання;
4. 19.06.2017 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, вирок вступив в законну силу 19.07.2017 р.. звільнена умовно-достроково 01.10.2019 року з місць позбавлення волі, на не відбутий термін 11 місяців.
5. 19.09.2022 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин. 22.11.2022 року знята з обліку по відбуттю покарання;
6. 12.01.2024 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн, штраф сплачений,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_4 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно вчинила фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_5 , з яким вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, але фактично в шлюбі не перебувають, та становлять сім'ю.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 28.12.2023 року близько 12:10 год., перебуваючи за місцем свого мешкання, що за адресою АДРЕСА_1 , а саме в кімнаті кухні, разом із ОСОБА_5 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що спричинили суперечку, умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, взявши металеве лезо від кухонного ножа в праву руку, який лежав на столі, нанесла один удар металевим ножем в ділянку лівого плечового суглоба ОСОБА_5 , після чого остання продовжуючи свої протиправні дії, нанесла два удари кулаком правої руки, в район голови та обличчя потерпілого. В результаті цього ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, відповідно до висновку експерта № 3 від 29.12.2023 року, у вигляді: а) колото-різаної рани м'яких тканин в ділянці лівого плечового суглоба, яка утворилася від однократної дії колюче-ріжучого предмета типу ножа та яка кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; б) забою м'яких тканин лівої тім'яно-потиличної ділянки голови та синець з елементом осаднення на лівій щоці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнала в повному обсязі та повністю підтвердила час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаялась.
Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок. Судові витрати відсутні.
Потерпілий ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення покарання, зазначеного прокурором.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнаного судом доведеним, крім визнання своєї вини, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене обвинуваченій знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я кваліфіковане правильно, вину повністю доведеною.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставини, що обтяжують покарання, згідно 67 КК України, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою перебуває у близьких відносинах, рецидив злочинів.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, судимий. За місцем проживання характеризується посередньо.
Згідно ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 є проступком.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, характеристику обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наслідки суспільно-небезпечних діянь, відсутність намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції: ч. 2 ст. 125 КК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід не обирати.
Судові витрати відсутні.
Речові докази - металеве лезо кухонного ножа і зберігається у кімнаті зберігання речових доказів -знищити.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1