Справа № 685/324/24
Провадження № 2/685/126/24
09 травня 2024 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Сороки В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, заявивши вимогу визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , успадкований після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Необхідність визнання права власності на спадковий будинок через суд викликана неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину, так як спадкодавець за життя не виготовив правовстановлюючих документів на будинок.
Позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання своїх позовних вимог.
Від відповідача Теофіпольської селищної ради надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник позивача не заперечує проти позову в питанні вирішення по суті справи та в оцінці доказів покладається на розсуд суду. Також у відзиві представник просить розглянути справу за відсутності їх представника.
Справа розглянута за відсутністю сторін та без здійснення фіксації судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.
Позивач ОСОБА_1 прийняв у спадщину за заповітом майно після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гальчинці Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.
Зазначені обставини підтверджуються:
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20 жовтня 1961 року Гальчинецьким сільсьЗАГС Мануїльського району Хмельницької області, згідно якого батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гальчинці Мануїльського району, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- текстом заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 05 вересня 1995 року секретарем виконкому Гальчинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області Рабцун Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 19, відповідно до якого заповідач зробив розпорядження усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що мені належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів у власність своєму синові ОСОБА_1 ;
- довідкою Теофіпольської державної нотаріальної контори від 07 травня 2024 року № 297/01-15 про те, що згідно архівної довідки Хмельницького обласного державного нотаріального архіву було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та грошові вклади на ім'я ОСОБА_4 . Заповітне розпорядження: житловий будинок, присадибну ділянку, що знаходиться в с. Гальчинці Теофіпольського району - синові ОСОБА_1 , а все інше майно - дочці ОСОБА_4 . Заповіт посвідчений Гальчинецькою сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області 04 травня 2005 року та зареєстровано в реєстрі за № 293.
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19 березня 2024 року, відповідно до якого матір позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Гальчинці у віці 60 років;
- витягом зі Спадкового реєстру від 19 березня 2024 року № 76264365 про відсутність спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ;
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01 вересня 2006 року, відповідно до якого батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Гальчинці у віці 75 років;
- випискою з погосподарської книги Теофіпольської селищної ради від 15 лютого 2024 року № 36 про те, що на день своєї смерті ОСОБА_2 проживав один у будинку по АДРЕСА_1 ;
- витягом № 75700285 від 06 лютого 2024 року про реєстрацію 15 лютого 2007 року в Спадковому реєстрі під № 41781996 спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , номер справи у нотаріуса 56/2007;
- довідкою Теофіпольської державної нотаріальної контори від 06 лютого 2024 року № 59/01-16, що після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 56/2007, спадкоємцем за заповітом на житловий будинок є ОСОБА_1 .
До складу спадкового майна входить житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , однак, як вбачається з постанови державного нотаріуса Теофіпольської держнотконтори від 06 лютого 2024 року № 58/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на даний будинку через відсутність правовстановлюючих документів на нього.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Статтями 1216 та 1269 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а також належність спадщини спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Пунктом 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. «Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків» передбачено, що побудовані або придбані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.
Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований в Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25 грудня 1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Мінкомгоспом УРСР.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону УРСР «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 2 червня 1968 року, зі змінами від 13 грудня 1979 р., кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.
Таким чином, запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого Теофіпольським районним бюро технічної інвентаризації, спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 був побудований в 1964 році.
Як вбачається з наданої Теофіпольською селищною радою виписки з погосподарської книги від 15 лютого 2024 року № 36, згідно записів у погосподарських книгах по спірному господарству головою двору був ОСОБА_2 , 1931 року народження, від побудови будинку у 1964 році до своєї смерті у 2006 році.
Таким чином, покійний ОСОБА_2 був главою сім'ї господарства по АДРЕСА_1 .
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець за життя набув право власності на спірний житловий будинок відповідно до закону, який діяв на час його набуття, проте не зареєстрував це право відповідно до закону, який почав діяти пізніше, зокрема, на час своєї смерті.
Після смерті спадкодавця позивач, успадкувавши його майно за заповітом, набув у порядку спадкування право власності на будинок, який входить до складу спадщини, а також на господарські будівлі та споруди, як приналежність.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1223, 1273 ЦК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Гальчинці Теофіпольського району Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 09 травня 2024 року.
Суддя Самойлович А.П.