31500, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Летичів, пров. Шкільний, 4а
тел. (03857) 2-01-00, 2-02-10, 2-02-92, 2-04-90,
2-05-22, 9-11-01, 9-16-31, 9-17-33, факс 9-11-31
веб-сайт: https://lt.km.court.gov.ua, е-mail: inbox@lt.km.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер судової справи №686/19051/23
Номер провадження №2-678-95/24
01 травня 2024 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Ходоровського І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Непийводи Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду селища Летичів справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 в інтересах яких діє представник - адвокат Гуменюк Аля Павлівна до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, орган опіки та піклування Летичівської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Гуменюк А.П.,
представник третьої особи ОСОБА_4 ,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 20 липня 2023 року до суду надійшла позовна заява неповнолітнього ОСОБА_1 за змістом якої у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були стосунки, у 2007 році вони проживали однією сім'єю і у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_1 (позивач).
У 2012 році, коли дитині ОСОБА_1 було 4 роки, ОСОБА_3 вирішила їхати за кордон працювати, а оскільки у сім'ї на той час були фінансові труднощі, тому ОСОБА_2 теж вирішив їхати за кордон з метою заробітку.
У період з 2014 рік по 2019 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 систематично по черзі приїжджали до України і по черзі їхали на роботу за кордон, щоб їх дитина ОСОБА_1 не відчувала себе покинутою батьками.
У 2019 році ОСОБА_2 прийняв рішення повертатися додому і шукати роботу в Україні, оскільки хотів більше часу проводити із сім'єю. Вказану позицію висловив і ОСОБА_3 , аргументуючи, що їхній син потребує батьків.
Однак, ОСОБА_3 проігнорувала вказану пропозицію.
З 2019 року ОСОБА_3 не приїжджала до ОСОБА_1
ОСОБА_2 в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки - контролює навчання сина ОСОБА_1 , слідкує за його охайним виглядом, займається його розвитком, заохочує до відвідування спортивних секцій, в разі необхідності - відвідує лікаря з сином.
З ОСОБА_3 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_1 , однак ОСОБА_3 не виконує свої обов'язки і з приводу утримання дитини, адже у неї існує заборгованість по сплаті аліментів.
У зв'язку з тим, що у неповнолітнього ОСОБА_1 не має стосунків з матір'ю понад 4 роки, ОСОБА_3 не приймає жодної участі у вихованні свого сина ні у вигляді зв'язку із ним, ні у матеріальному аспекті, він і прийняв рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення матері батьківських прав відносно нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України - ухилення матері від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ (основні)
2. 20 липня 2023 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 в інтересах яких діє представник - адвокат Гуменюк А.П. до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних позовних вимог - орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.
3. 24 липня 2023 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів. Продовжено розгляд справ в межах поданої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
4. 24 липня 2023 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу №686/19051/23 за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи - органу опіки і піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав передано на розгляд до Летичівського районного суду Хмельницької області.
5. 20 вересня 2023 року справа для розгляду надійшла з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до Летичівського районного суду Хмельницької області (за підсудністю).
6. 25 вересня 2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, призначено розгляд у порядку загального позовного провадження.
7. Судові засідання призначались на: 16 жовтня 2023 року, 06 і 20 листопада 2023 року, 06 і 25 грудня 2023 року, 22 січня 2024 року, 06 і 28 лютого 2024 року, 20 березня 2024 року, 26 квітня 2024 року, 01 травня 2024 року.
8. 29 вересня 2023 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 .
9. 01 і 08 листопада 2023 року до суду надійшов наданий представником органу опіки та піклування Хмельницької міської ради акт обстеження умов проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року.
10. 20 листопада 2023 року ухвалою суду залучено орган опіки та піклування Летичівської селищної ради до участі у справі як третю особу.
11. 26 січня 2024 року і 02 лютого 2024 року до суду з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла витребувана ухвалою суду від 22 січня 2024 року інформація про перетин кордону неповнолітньою дитиною ОСОБА_1 та його батьками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
12. 12 лютого 2024 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Летичівської селищної ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13. 28 лютого 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
14. 26 квітня 2024 року у судовому засіданні протокольною ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 , його законний представник ОСОБА_2 , їх представник - адвокат Гуменюк А.П. позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити в повному обсязі та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.
16. Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена неодноразово належним чином згідно з вимогами ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомила, не заявила про розгляд справи у її відсутність, не подала ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.
17. Представник третьої особи - органу опіки та піклування Хмельницької міської ради Левицька Ю.В. у письмових заявах неодноразово просила суд справу розглядати у їх відсутність, при винесені рішення покладається на думку суду, просить прийняти законне та обґрунтоване рішення при винесенні якого першочергову увагу приділити якнайкращому забезпеченню прав та інтересів дитини.
При цьому, у письмових поясненнях від 05 грудня 2023 року вказано про неможливість надання висновку органу опіки та піклування, оскільки мати неповнолітнього ОСОБА_3 спільно з сином не проживає, перебуває за кордоном, зв'язатися з нею в телефонному режимі неможливо, тому немає можливості визначити житлово-побутові умови матері, провести з нею бесіду та з'ясувати її позицію.
18. У судових засіданнях представники третьої особи - органу опіки та піклування Летичівської селищної ради ОСОБА_5 і ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовну, оскільки відсутні передбачені законом підстави для позбавлення матері ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 .
ІV. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
19. Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
20. У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» законодавець визначив, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
21. У Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки №789-XII від 27 лютого 1991 року і набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3). Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3). Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч. 1 ст. 9). Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18).
22. У відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1). Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами (ч. 2).
В силу ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів (ч. 1). Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2).
23. Згідно ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7). Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (ч. 8).
Як зазначено у ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3). Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5).
Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. 2). Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Законодавець у ч. 1 ст. 164 СК України визначив, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
24. У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року (далі - Постанова) судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У абз. 2 п. 16 Постанови вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
25. У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (п. 58).
26. У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).
27. Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
28. Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії»).
29. Верховний Суд, з огляду на положення ст. 166 СК України, неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі №640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №331/5427/17.
30. Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
V. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
31. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмельницькому народився ОСОБА_1 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
32. 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .
33. Згідно характеристики ОСОБА_1 навчається з першого класу навчально-виховного об'єднання №5 імені Сергія Єфремова м. Хмельницького, на даний час є учнем 8-Б класу, за час навчання зарекомендував себе з позитивної сторони.
34. 12 липня 2023 року Хмельницьким обласним центром соціально-психологічної допомоги складено висновок психолога №44/01-06 за змістом якого позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її сина ОСОБА_1 не матиме суттєвого негативного відображення на психоемоційному стані хлопця, оскільки між матір'ю та сином немає тісного емоційного зв'язку і це є рішення самої дитини, продиктоване захистом його прав та потребою хлопця у подальшому професійному становленні та розвитку.
35. 27 жовтня 2023 року за місцем проживання і реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 складено акт обстеження умов проживання згідно якого за цією адресою проживає позивач і його батько ОСОБА_2 , дитина має необхідні умови для проживання та навчання, які задовільні, зі слів неповнолітнього мати проживає окремо (в іншій країні), спілкується періодично по телефону.
36. 26 січня 2024 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію згідно якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхали з України ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виїхала з України 04 січня 2020 року.
37. Відповідно до довідки-розрахунку згідно виконавчого листа №2/686/1221/2021 від 10 лютого 2021 року Хмельницького міськрайонного суду про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання однієї дитини за період з 28 грудня 2020 року по 31 січня 2024 року нараховано 47878,27 грн., сплачено за цей період - 38511,45 грн., заборгованість станом на 31 січня 2024 року складає 19366,82 грн.
38. 05 жовтня 2023 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду частково задоволено позов і збільшено розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року, та ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_9 в розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття з часу набрання рішенням законної сили.
39. 25 січня 2024 року рішенням виконавчого комітету Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №13 від 25 січня 2024 року надано висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
VІ. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
40. Батьками неповнолітнього ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3
04 січня 2020 року мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 виїхала з України, а 13 листопада 2023 року з України виїхав позивач і його батько ОСОБА_2 .
Із усних пояснень вбачається, що батько і син, а також їх мати на даний час проживають у Республіці Польща, однак у різних населених пунктах.
Зі слів неповнолітнього позивача випливає, що він свою матір не бачив 5-6 років, з нею спілкується не часто, не підтримує стосунків, йому краще з батьком.
Батько неповнолітнього підтвердив, що матір дитину не бачить, вони кілька місяців у Польщі, однак спілкувались з нею лише по телефону, вона фактично не спілкується із сином, хоча він неодноразово ініціював, щоб вона, як мати, приймала активну участь у житті їх спільної дитини. Саме син зробив вибір подати даний позов до суду.
41. Разом з тим, орган опіки та піклування у висновку зазначив, що не доведено обставин свідомого, умисного ухилення матері від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою для позбавлення її батьківських прав відносно сина.
Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, вважає його законним і обґрунтованим.
42. При цьому, єдиним документом, яким неповнолітній позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до матері про позбавлення її батьківських прав, є висновок психолога.
Водночас, вказаного документа не достатньо для того, щоб суд прийняв рішення про позбавлення матері батьківських прав відносно дитини, адже таких захід є крайнім, виключним і надзвичайним способом впливу.
43. Крім того, із позовної заяви та усних пояснень неповнолітнього і його законного представника випливає, що мати все ж періодично телефонує до нього, вона запрошувала його до себе під час запровадження в Україні воєнного стану, вона з 2012 року їздила за кордон і заробляла кошти, які, в тому числі, були витрачені на утримання дитини.
Також, із довідки державного виконавця випливає, що хоча заборгованість по аліментах й існує, однак відповідач все ж сплачує аліменти на свого сина.
44. Ці обставини не дають суду підстав для ухвалення рішення про позбавлення матері батьківських прав відносно її неповнолітнього сина.
45. Хоча відповідач й не повідомила суд про будь-які обставини щодо свого спілкування із неповнолітнім сином, не спростувала його доводи про необхідність позбавлення її, як матері, батьківських прав відносно нього, однак суду не було надано належних і допустимих доказів, які достеменно і достовірно свідчать про необхідність застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, його застосування є передчасним і не доведеним у даній справі.
46. Суд зважає, що наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
За цих обставин суд, враховуючи ті докази, які наявні у справі, приходить до висновку, що відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на її неповнолітнього сина, а тому розрив сімейних відносин із нею, як матір'ю, не відповідає інтересам її неповнолітнього сина.
У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності у зв'язку із неналежним поводженням щодо дитини.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
47. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, враховуючи те, що неповнолітнім позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення його матері батьківських прав відносно нього, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками щодо нього - її неповнолітнього сина, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
VІІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
48. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для стягнення з відповідача сплаченого неповнолітнім позивачем судового збору немає.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-355 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 13 травня 2024 року.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Хмельницький, зареєстрований по АДРЕСА_2 , фактично перебуває у м. Краків Республіка Польща, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. ( НОМЕР_2 , адреса електронної пошти відсутня, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відсутні.
ЗАКОННИЙ ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Хмельницький, житель АДРЕСА_2 , фактично перебуває у м. Краків Республіка Польща, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , тел. ( НОМЕР_4 , адреса електронної пошти відсутня, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відсутні.
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: адвокат Гуменюк Аля Павлівна, місцезнаходження: вул. Володимирська 92, оф. 1 м. Хмельницький, поштовий індекс 29000, тел. ( НОМЕР_5 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відсутні.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, зареєстрована по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , тел. ( НОМЕР_7 , адреса електронної пошти невідома, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відсутні.
ТРЕТІ ОСОБИ, ЯКІ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬ САМОСТІЙНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ:
1. Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, місцезнаходження: вул. Грушевського, 88 м. Хмельницький, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04060772, адреса електронної пошти: nepovnolitni@khm.gov.ua, інші засоби зв'язку невідомі, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відсутні.
2. Орган опіки та піклування Летичівської селищної ради, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 2/1 смт Летичів Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404548, тел. (03857) 2-05-20, 2-02-15, електронна пошта: rada@letychivotg.gov.ua, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в ЄСІТС відсутні.
Суддя підпис І.Б. Ходоровський
Суддя І.Б. Ходоровський