Справа № 369/6978/24
Провадження № 1-кп/369/1727/24
іменем України
21.05.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024116380000109 від 24 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ткібулі Грузія, громадянина України, який має вищу освіту, розлучений, працює продавцем у магазині «Сільпо», має на утриманні двох дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
21 березня 2024 року близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , поблизу ТОВ «АТБ-маркет», де також знаходився потерпілий ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_5 , почав в хаотичному порядку наносити удари долонями свої рук в область голови потерпілого ОСОБА_5 , від яких останній присів навприсядки. Далі ОСОБА_4 , своєю правою ногою наніс потерпілому ОСОБА_5 , три удари в область голови та обличчя з лівого боку та один удар в область тулубу, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 легкі тілесне ушкодження. Так, при судово-медичному огляді у ОСОБА_5 , були виявлені наступні тілесні ушкодження: синець лівої очної ділянки, внутрішньошкірні крововиливи лівої брови та надбрівної ділянки, садно та внутрішньошкірні крововиливи лівої скроневої ділянки, синець потиличної ділянки, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив вчинення кримінального проступку за обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та запевнював суд, що йому соромно за вчинене та в подальшому подібного не вчинятиме, просив вибачення за скоєне. З приводу призначення покарання поклався на розсуд суду.
У судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час проведення судового засідання, повідомлений у встановленому законом порядку. При цьому, надіслав на електронну адресу суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Оцінюючи докази зібрані та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків, дані про особу винуватого, який має вищу освіту, розлучений, працює продавцем у магазині «Сільпо», зі слів обвинуваченого має на утриманні двох дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно з ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та вчинення кримінального проступку вперше.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Пленум Верховного суду України у п. 1 Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого та конкретних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також бажання обвинуваченого примиритись із потерпілим, наявності обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції статті, що йому інкримінують.
Ураховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, беручи до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі, що дорівнює його максимальній межі.
Призначене ОСОБА_4 покарання у виді штрафу є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались, у тому числі запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 100, 369, 370, 373, 374, 376, 382 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази: диск DVD-R, сірого кольору, марки «HP», ємністю 4,7 Gb з відеоматеріалами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору.
Суддя ОСОБА_1