Справа № 367/2311/24
Провадження №2/367/3356/2024
Іменем України
22 травня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Одарюка М.П.,
за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 367/2311/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - інваліда, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - інваліда у розмірі 15 000 гривень щомісячно. В обґрунтування пред'явлених вимог позивач зазначає, що між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб в період з 08.09.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з позивачкою. Дитина має інвалідність у зв'язку з захворюванням на важку форму цукрового діабету 1 типу. Оскільки дитина має тяжке захворювання, що значно ускладнює отримання ним шкільної освіти в закладі освіти комунальної форми власності, позивач була змушена віддати сина на навчання до приватного закладу освіти - ГО « Освітня платформа», де він навчався з 01.04.2019 року по 28.02.2020 року. З 01.09.2021 року син навчається в приватному закладі освіти ТОВ «Ірпінський ПЗЗСО - ліцей Галілео». Розлучення батьків, воєнні дії, постійні повітряні тривоги мають негативний вплив на стан психіки дитини, тому позивачка вимушена була звернутися за психологічною допомогою для дитини. Позивачка самостійно утримує дитину, відповідач відмовляється у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, також не допомагає в утриманні дитини іншими способами (продукти харчування, одяг, гаджети або приладдя для навчання). К відомо позивачці аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків у нього на утриманні не має. Тому позивачка вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але позивача надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, просила позов задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та "за закінченням терміну зберігання".
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 26 червня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бучанського міського управління юстиції у Київській області батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записаний ОСОБА_2 (а.с.10)
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримує державну соціальну допомогу як дитина - інвалід до 18.06.2030 року ( а.с.7,8).
Із копії довідки виданої лікарем ОСОБА_4 20.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходиться під наглядом лікаря ендокринолога з діагнозом: інсулінозалежний цукровий діабет, тяжка форма ( а.с.9).
Вартість навчання ОСОБА_3 в приватному навчальному закладі освіти ГО «Освітня платформа» з 01 квітня 2019 року по 28 лютого 2020 року становила 81 500,00 грн ( а.с.22).
Вартість навчання ОСОБА_3 в приватному навчальному закладі освіти ТОВ « Ірпінський приватний заклад загальної середньої освіти - ліцей Галілео» за період з 01 вересня 2021 року по лютий 2024 року становить 313080,00 грн ( а.с.23).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.
Статею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частиною 1, 2 статті 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Згідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням вищезазначених обставин, враховуючи стан здоров'я дитини, яка є інвалідом з дитинства, відсутність даних щодо незадовільного стану здоров'я та матеріального становища відповідача, відсутність у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягує з відповідача на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн., щомісячно.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в користь держави
Враховуючи положення ст.191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред'явлення позову, а саме з 12.03.2023 року.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. ст. 80, 88, 198, 200, 201 СК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - інваліда задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12.03.2023 і до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (стягнення аліментів) в розмірі 1211 грн. 20 коп.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: М.П. Одарюк