Справа № 367/1609/24
Провадження №2-з/367/128/2024
Іменем України
про забезпечення позову
22 травня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, індексу інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, індексу інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами.
19 березня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області по даній справі було відкрито загальне позовне провадження.
21.05.2024 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. на канцелярію суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просить: накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в межах заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі грошові кошти у розмірі 388 998 (триста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 47 копійок, а саме: 1)нежитлове приміщення №336ц, загальною площею 12,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) нежитлове приміщення №337ц, загальною площею 10,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача вказує, що в липні 2020 року, ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про повернення безпідставно набутих коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами. З вказаним позовом позивач звернулася на захист своїх майнових прав та просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 651 577 (шістсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) гривень 63 копійки, з яких 620 000 (шістсот двадцять тисяч) гривень 00 копійок - основного боргу; 31 577 (тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) гривень 53 копійки - проценти за користування чужими грошовими коштами. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.04.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами було задоволено в повному обсязі. Постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2023 року вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження. Вказала, що вищевказане Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19.04.2023 року набрало законної сили 05.09.2023 року.
Зазначила, що станом на день подання цієї позовної заяви, рішення суду відповідач не виконав та кошти на користь позивача не повернув, а тому у позивача виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, у Позивача виникло право на застосування наслідків такого-порушення відповідно до ст. 536, 625 ЦК України.
Крім того зазначила, що у своїй позовній заяві позивач надала відповідний розрахунок, відповідно до якого, загальна заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами складає - 356 329 (триста п'ятдесят шість тисяч триста двадцять дев'ять) гривень 11 копійок. 08.05.2024 року позивач звернулась із заявою про збільшення розміру позовних вимог, згідної якої розмір позовних вимог, станом на даний час, складає 388 998,47 (триста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 47 копійок, з яких: 13174 гривень 00 копійок - 3% річних; 24488 гривень 23 копійок - інфляційні втрати; 351 336 гривень 24 копійки - проценти за користування чужими грошовими коштами. Окрім того, позивачем заявлено витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.
Вважає, що накладення арешту на все вищезгадане нерухоме майно є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення 3% річних, індексу інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами, а невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача.
Вивчивши дану заяву суд приходить до наступних висновків.
Із аналізу положень ст.ст.149, 153 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на право суду на вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує при постановленні ухвали не лише доводи заяви позивача про забезпечення позову, а і наявні матеріали цивільної справи, оскільки згідно положень ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову крім всього іншого, повинні бути зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може неправомірно без згоди позивача використовувати майно, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до п.4 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.
При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.
Згідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, вважаю, що заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, індексу інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами необхідно задовольнити, та накласти арешт на: нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), в межах заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі грошові кошти у розмірі 388 998 (триста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 47 копійок, а саме: 1)нежитлове приміщення №336ц, загальною площею 12,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) нежитлове приміщення №337ц, загальною площею 10,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду у цивільній справі № 367/1609/24 законної сили, оскільки невжиття запропонованого представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. заходу забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача та зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Керуючись ст.ст.149-153,157 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, індексу інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), в межах заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі грошові кошти у розмірі 388 998 (триста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 47 копійок, а саме:
1)нежитлове приміщення №336ц, загальною площею 12,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) нежитлове приміщення №337ц, загальною площею 10,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Голованівським РВ УМВС України в Кіровоградській області, 22.06.1999 року, адреса: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 12.08.2008 року Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві, адреса: 08290, Київська обл., смт Гостомель, вул. Незалежності, будинок № 75
Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.С. Кухленко