Справа №601/115/24
Провадження № 2/601/197/2024
21 травня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання: Бончик А.П.,
представника позивача адвоката Булави О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно поданої позовної заяви, ОСОБА_1 з 2012 року проживає у будинку АДРЕСА_1 .Вищевказаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями належить ОСОБА_2 , згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Кременецької районної Ради народних депутатів 23 лютого 1989 року.
Кому належить дане будинковолодіння позивачці стало відомо післяотримання довідки з Кременецького РК БТІ від 20.06.2023 за № 23, девказано, що станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно булозареєстровано в Кременецькому РК БТІ за реєстровим № 30, книга №1 заколгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 , згідносвідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Кременецької районної ради 23.02.1989.
Оскільки житловий будинок пустував після смерті ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 , позивачка разом з родиною через відсутність житла почала проживати у вищевказаному будинколодінні за адресою: АДРЕСА_1 . З 2012 року ОСОБА_1 проживає в даномубудинку та здійснює за ним догляд, однак до недавнього часу їй не було відомо, хто є власником будинковолодіння.
20 червня 2023 року позивачка звернулася в Кременецьку державну нотаріальну контору з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Нотаріус в роз'ясненні щодо порядку спадкування відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки нею неподано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме - не представлено доказів родинних відносин.За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
За цей час до позивачки ніхто жодних претензій з приводу володіння даним будинковолодінням не пред'являв, позовів про його повернення не заявляв. З 2012 року ОСОБА_4 фактично володіє житловим будинком та доглядає за ним.
На підставі викладеного позивачка просить визнати право власності за набувальною давністю на будинок з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 січня 2024 року відкрито позовне провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року, клопотання представника позивача - адвоката Булави Олександра Петровича про виклик свідків,- задоволено.
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року клопотання представника позивача - адвоката Булави Олександра Петровича про витребування доказів,- задоволено.
Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року, у прийнятті заяви представника відповідача Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на майно за набувальною давністю, - відмовлено.
Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Булава О.П. наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області не з'явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають повністю.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, проживає з нею на одній вулиці. ОСОБА_1 проживає в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з 2012 року з дозволу посадових осіб Лопушнівської сільської ради. Цей будинок належав раніше її колишньому чоловіку та його матері, які померли. Вона проживала в цьому будинку з 1973 по 1978 роки.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, проживає з нею на одній вулиці. ОСОБА_1 проживає в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з 2012 року з дозволу посадових осіб Лопушнівської сільської ради. Їй також відомо що цей будинок належав ОСОБА_2 та її сину, які повмирали.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю позивача. Її дочка проживає за адресою: АДРЕСА_1 зі своїми дітьми з 2012 року та чоловіком, який у 2014-2015 роках залишив їх проживати самими в тому будинку. Позивачка по даний час проживає в тому будинку. В 2012 році представники Лопушнівської сільської ради поселили позивачку з сім'єю в цей будинок, оскільки він постував, власники повмирали, а ОСОБА_1 потребувала житла для проживання. Їй та її дочці (позивачці) також відомо що цей будинок належав ОСОБА_2 та її сину, які повмирали.
Заслухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 23.02.1989, виданого на підставі рішення виконкому Кременецької районної Ради народних депутатів за № 59 від 21.02.1989.
Згідно довідки № 23 від 20.06.2023, виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 , станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано в Кременецькому РК БТІ, Р№ 30, книга № 1 за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кременецької районної ради 23.02.1989.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
На день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала в житловому будинку АДРЕСА_1 , з нею на день смерті проживав її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Більше ніхто не проживав та не був зареєстрований, що підтверджується довідкою № 355 від 16.06.2023, виданою Лопушненською сільською радою Кременецького району Тернопільської області.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження № 13. Його матір'ю записана ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
На день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та проживав в житловому будинку АДРЕСА_1 , з ним на день смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований, що підтверджується довідкою № 354 від 16.06.2023, виданою Лопушненською сільською радою Кременецького району Тернопільської області.
Згідно довідки № 264 від 25.02.2014, виданої Лопушненською сільською радою Кременецького району Тернопільської області, на день видачі права власності та станом на 15.04.1991 в житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали слідуючі особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) по 16.12.2003 та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) по 20.12.2011, і більше ніхто не зареєстрований та не проживав.
Як вбачається з акту обстеження на факт проживання в житловому будинку № 59 від 29.06.2023 року, складеного комісією у складі депутата сільської ради ОСОБА_9 , сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2012 року проживає ОСОБА_1 , яка здійснює догляд за будинком, оплачує комунальні послуги, здійснює поточний ремонт.
Згідно висновку про вартість майна від 03.07.2023, складеного оцінювачем О. Білоус, ринкова вартість житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить - 37 300 (тридцять сім тисяч триста) гривень без ПДВ.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2023, виданої Кременецькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительці с. Раславка, Кременецького району, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що нею не представлено доказів родинних відносин.
Згідно інформації Кременецької державної нотаріальної контори спадкова справі після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_12 не заводилася, інформація в спадковому реєстрі відсутня.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст.2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Проте, не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина ). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Крім того, за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
За змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивачка як володілець майна повинна бути впевненою у тому, що на це майно не претендують інші особи і вона отримала це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності добросовісність заволодіння майном.
Судом встановлено, що позивачка не є добросовісним набувачем, оскільки відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 23.02.1989, виданого на підставі рішення виконкому Кременецької районної Ради народних депутатів за № 59 від 21.02.1989, власницею спірного нерухомого майна є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сам будинок відповідними органами не ставився на облік як безхазяйна нерухома річ. Органами місцевого самоврядування така заява не подавалась.
Будь-яких доказів відсутності власників спірного майна, позивачкою не надано.
Позивачка в обґрунтування позову посилається на те, що вона, як повноправний власник добросовісно, відкрито та безперервно володіє вказаним майном, доглядає за ним, проводить ремонтні роботи, сплачує комунальні послуги, земельний податок, а тому вона набула право власності на будинок за набувальною давністю.
Суд зауважує, що користування та утримання позивачкою житловим будинком з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , не є достатньою підставою для набуття нею права власності на вказаний будинок за правилами статті 344 ЦК України.
Відсутність добросовісності в позивачки під час заволодіння нею спірним майном, звільняє суд від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_2 .
Відповідач: Лопушненська сільська рада Кременецького району Тернопільської області, юридична адреса: с. Лопушне, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04395716.
Повний текст рішення виготовлено 22.05.2024.
Головуючий: