Справа № 362/2375/24
Провадження № 2-о/362/82/24
21 травня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
присяжних: Макаренко Н.Я., Дмитренко С.В.,
за участі секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Васильківської міської ради, ОСОБА_2 про усиновлення, -
Заявник звернувся до суду з заявою про усиновлення, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що у 2017 році він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , яка має від попереднього шлюбу двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти вважають заявника своїм батьком. Заявник відноситься до дітей, як до свої синів, приймає участь у їх вихованні та утриманні, як батько. Біологічний батько дитини позбавлений батьківських прав. Мати дитини, не заперечує щодо усиновлення.
Заявник в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, вимоги заяви підтримує в повному обсязі.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за їхньої відсутності, вимоги заяви підтримують в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заявник перебуває в шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 03 червня 2017 року Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 03 червня 2017 року було складено відповідний актовий запис № 134.
ОСОБА_5 має двох дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації народжень 20 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області було зроблено відповідний актовий запис № 69;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 27 березня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що в Книзі реєстрації народжень 27 березня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було зроблено відповідний актовий запис №119.
Мати неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , дала свою згоду на усиновлення своїх дітей заявником, що підтверджується заявою ОСОБА_6 , справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 03 листопада 2023 року.
Батько дітей, що усиновлюються, ОСОБА_8 був позбавлений батьківських прав відносно них. Даний факт підтверджується рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року, справа № 362/5310/18 (рішення набрало законної сили 19 квітня 2018 року).
Відповідно до висновку виконавчого комітету Васильківської міської ради, остання вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дітйе, усиновлення громадянином України ОСОБА_1 неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 21 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР 27 лютого 1991 року, при усиновленні найкращі інтереси дитини мають враховуватися в першочерговому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із статтею 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема усиновлення.
Частиною першою статті 21 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (стаття 207 СК України).
Правові наслідки усиновлення визначені статтею 232 СК України.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Отже, в контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов'язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.
Вищевказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року винесеній за результатами розгляду цивільної справи № 2-1297/2004.
Стаття 207 Сімейного кодексу України визначає що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК України, усиновленою може бути дитина. Згідно ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять років (ч.ч. 1, 2 ст. 211 СК України).
Відповідно до ст. 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Відповідно до ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Згідно ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Частиною 1 ст. 229 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.
Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 231 Сімейного кодексу України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Відповідно до ст. 233 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Згідно абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» за наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища, імені та по батькові, дати й місця народження дитини відповідно до статей 229 - 231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва, а до актового запису про народження дитини.
Стаття 314 ЦПК України передбачає за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що усиновлення не суперечить інтересам дітей, заявник за віком, станом здоров'я, характеризуючими документами, матеріальним станом та умовами проживання можє бути усиновлювачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 208, 211, 213, 217, 219, 223, 225, 229, 232 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 258, 259, 263, 268, 271, 273, 354 ЦПК України, -
Заяву - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновлювачем неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести до актового запису № 69, зробленого 20 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, про народження ОСОБА_3 зміни:
- прізвище ОСОБА_3 змінити з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »;
- по батькові ОСОБА_3 змінити з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 »;
- відомості про батька ОСОБА_3 змінити з «громадянин України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 » на «громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновлювачем малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести до актового запису № 119, зробленого 27 березня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про народження ОСОБА_13 зміни:
- прізвище ОСОБА_4 змінити з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »;
- по батькові ОСОБА_4 змінити з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 »;
- відомості про батька ОСОБА_4 змінити з «громадянин України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 » на «громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Доручити компетентним органам ДРАЦС Міністерства юстиції України внести відповідні зміни в актові записи цивільного стану про народження.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Ковбель М.М.
Присяжні: Макаренко Н.Я.
Дмитренко С.В.