Справа №601/1553/24
Провадження № 3/601/799/2024
21 травня 2024 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНПУ в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280855 від 16.05.2024 ОСОБА_2 16.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного характеру, а саме шарпав за верхній одяг, штовхав,умисно давав ляпаси, тим самим вчиняв відносно ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день та час судового засідання був належним чином повідомлений. Причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 16.05.2024 вони з чоловіком святкували день народження сина, трохи випили і в них виникла сварка, під час якої кричали один на одного, штовхали один одного, і вона викликала поліцію. Коли заспокоїлася то пожаліла про цей вчинок. Повідомила, що з чоловіком вони проживають без реєстрації шлюбу, живуть добре, такий конфлікт з шарпаниною в них виник вперше. Конфлікт вже вичерпано, просить закрити провадження відносно ОСОБА_1 ..
Розглянувши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Частиною першою статті 173-2 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до пунктів 3, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року (далі Закон) домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Отже, домашнє насильство є правопорушенням із матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків у виді шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого або реальної можливості заподіяння такої шкоди, тобто такої, що об'єктивно могла настати, але не настала через незалежні від волі кривдника обставини.
У справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Так, у справах про психологічне домашнє насильства обов'язково необхідно встановлювати які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.
Сварка, яка до таких наслідків не призвела, не може кваліфікуватись як домашнє насильство.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280855 від 16.05.2024 ОСОБА_2 16.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного характеру, а саме шарпав за верхній одяг, штовхав, умисно давав ляпаси, тим самим вчиняв відносно ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, до матеріалів справи долучено документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280855 від 16.05.2024; терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 254017; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_3 від 16.05.2024; письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_3 .
За наслідком аналізу матеріалів справи та встановлених обставин вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Так, у протоколі працівник поліції не зазначив, що внаслідок дій ОСОБА_1 настали суспільно-небезпечні наслідки у виді шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_3 або реальної можливості заподіяння такої шкоди, тобто такої, що об'єктивно могла настати, але не настала через незалежні від волі ОСОБА_1 обставин. Проте, дії визначені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону (психологічне насильство) становлять склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, лише за умови, що внаслідок їх вчинення така шкода настала (що може підтверджуватись відповідними медичними документами, висновком експерта). В іншому ж випадку (за відсутності таких даних) доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та кривдника, але вони обов'язково мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (які саме дії, бездіяльність, висловлювання кривдника призвели до яких конкретно наслідків для постраждалої особи) і, відповідно, відображені у постанові судді.
За відсутності таких даних доведеною вину особи у вчинені домашнього насильства вважати не можна.
Допитаний працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що з ОСОБА_1 в них виникла суперечка, тілесних ушкоджень не завдавав.
В письмових поясненнях від 16.05.2024 потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що в них з чоловіком відбулася сварка.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена у протоколі потерпіла ОСОБА_3 у своїй заяві від 16.05.2024 повідомила, що ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство, однак жодних дій ОСОБА_1 не описала, в чому саме виражалося вчинення відносно неї домашнє насильство ОСОБА_1 вона не повідомила.
Отже, на підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним даного правопорушення.
Крім того, всупереч вимогам статті 256 КУпАП в протоколі серії ВАВ № 280855 від 16.05.2024 не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 173-2, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу відповідного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.
Суддя