16.05.2024
справа № 361/4643/24
провадження № 2-о/361/242/24
16 травня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство освіти і науки України, Луганський державний медичний університет, про встановленння факту, що має юридичне значення,
До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, приходжу до таких висновків.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Заявник посилається на те, що є внутрішньо переміщеною особою і їй необхідно засвідчити апостилем офіційні документи про освіту для подальшої роботи за кордоном. Проте, Міністерство освіти і науки України відмовило у засвідченні диплома з відзнакою серійний номер НОМЕР_1 від 27.06.1997, а також додатку до диплома з серійний номер НОМЕР_1 від 27.06.1997, які були видані Луганським державним медичним університетом, оскільки ці документи видані до 2000 року і цих документів немає в Єдиній державній електронній базі освіти Міністерства освіти і науки України.
Луганський державний медичний університет, як навчальний заклад, який видавав документи про освіту ОСОБА_2 , також не може внести відомості про дані документи до Єдиної державної електронної бази освіти Міністерства освіти і науки України, оскільки місто Луганськ знаходиться під тимчасовою окупацією, будівлі та споруди університету, захоплені невідомими особами, в адміністрації університету на теперішній час відсутній доступ до будь-якої документації університету, у тому числі, архівних документів осіб, які навчалися в університеті.
Заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_2 здобула вищу освіту в Луганському державному медичному університеті за спеціальністю «Лікувальна справа» та отримала диплом спеціаліста з присвоєнням кваліфікації «Лікаря» серійний номер ЛВ № 001335 від 27.06.1997; встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_2 здобула вищу освіту в Луганському державному медичному університеті за спеціальністю «Лікувальна справа» та отримала додаток до диплома спеціаліста з присвоєнням кваліфікації «Лікаря» серійний номер ЛВ № 001335 від 27.06.1997.
Так, з роз'яснень, викладених в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження.
Згідно роз'яснень, які викладені в п. 4 вказаного Листа, а також в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо: трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг); причин та ступеня втрати працездатності; групи інвалідності та часу її настання; проходження дійсної військової служби; участі у бойових діях, перебування на фронті, у партизанських загонах; одержання поранення, контузії в боях при захисті України, СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; визнання ветераном чи інвалідом Великої Вітчизняної війни; віку фізичної особи; закінчення учбового закладу й одержання відповідної освіти; усиновлення після смерті усиновленого чи усиновителя, якщо за життя після 1926 р. воно не було належним чином оформлене; належності до певної національності; належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану; тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах; одержання урядових нагород; розкуркулювання та адміністративного виселення громадян; про встановлення належності до ветеранів та інвалідів війни; про встановлення факту винесення вироку або постановлення рішення суду щодо відповідної особи; набуття громадянства України громадянином іншої держави.
Крім того, основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях, визначає Закон України «Про вищу освіту».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про вищу освіту», встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва; диплом доктора наук.
Порядком замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 06.03.2015 № 249 встановлено механізм замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою (далі - документ про вищу освіту), а також обліку документів про вищу освіту та додатків до них.
Таким чином, з наведеного вбачається, що для підтвердження факту належності диплому про здобуття відповідної освіти передбачений не судовий, а інший порядок його встановлення.
Крім того, заявник не надала доказів того, що Міністерство освіти і науки України відмовило у засвідченні диплому заявника, як і не надала доказів неможливості отримати підтвердження здобуття освіти та отримання документів про здобуття такої освіти в Луганському державному медичному університеті, який на даний час знаходиться у місті Рівне.
Відтак, факт, який просить встановити заявник, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з тих підстав, які передбачені законом. Такі підстави у даному випадку визначено у статті 186 ЦПК України.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Припис закону про те, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства стосуються як позовів (заяв, скарг), які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів (заяв, скарг), які взагалі не можуть розглядатися судами.
Тобто, розгляду у суді підлягає лише така справа, у якій заявлені вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як заяв, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих заяв, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
З огляду на наведене, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки така заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст. ст.260, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство освіти і науки України, Луганський державний медичний університет, про встановленння факту, що має юридичне значення .
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у порядку і строки, передбачені ст. ст. 354-355 ЦПК України з урахуванням особливостей, передбачених п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Наталія ПЕТРИШИН