Справа №359/5179/24
Провадження № 1-кс/359/1016/2024
22 травня 2024 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги захисника ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру,
встановив:
21 травня 2024 року захисник ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з вказаною скаргою та просить скасувати повідомлення слідчого про підозру, вручену його підзахисному ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, складене у кримінальному провадженні №120241635200009116 від 22 лютого 2024 року.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.7, ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядається слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена ЄСПЛ у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (вих. №2323-1650/0/4-16) від 16.06.2016 року, за ч.2 ст.132 КПК України, усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч.2 ст.131 КПК України) подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування, також вказане правило має застосовуватись і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законодавством (наприклад ч.1 ст.306, ч.3 ст.234 КПК України).
Встановлено, що 22 лютого 2024 року старший слідчий СВ ВП №1 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, складене у кримінальному провадженні №120241635200009116 від 22 лютого 2024 року (а.с.7-11). Крім того, до скарги приєднані два клопотання від 23 лютого 2024 року та 30 березня 2024 року (а.с.12, 13-14), з якими захисник ОСОБА_2 у межах вказаного кримінального провадження звертався до старшого слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_4 .
Однак, в матеріалах скарги відсутній жодний документ на підтвердження того, що на тепер досудове розслідування у кримінальному провадженні №120241635200009116 здійснюється слідчими СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, а не СВ ВП №1 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області.
За таких обставин, слідчому судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області не підсудна скарга, подана захисником ОСОБА_2 , оскільки ВП №1 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Відкриття провадження у скарзі та її розгляд за відсутності даних про здійснення досудового розслідування саме Бориспільським РУП ГУ НП в Київській області буде порушенням права учасників судового процесу на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже Бориспільський міськрайонний суд не може вважатись «судом, встановленим законом» для розгляду цієї скарги. Крім того, відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.
З огляду на слідчий суддя висновує про те, що на підставі п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скаргу захисника ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру слід повернути заявникові.
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що заявник має право звернутися з вказаною скаргою до відповідного суду в м. Одесі, якому територіально підсудні скарги на рішення слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області, або надати відповідні докази щодо зміни територіальної підсудності кримінального провадження, у разі якщо органом досудового розслідування на тепер є Бориспільське РУП ГУ НП в Київській області, та повторно звернутись зі скаргою.
Керуючись п.2 ч.2 ст.304, ч.2 ст.369 та ст.372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Скаргу захисника ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру повернути заявникові.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1