Справа № 358/649/24 Провадження № 2/358/484/24
22 травня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру) в порядку набувальної давності, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку набувальної давності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 34,99 кв. м., житловою площею - 17,45 кв.м., оціночна вартість якої становить 121 144 (сто двадцять одна тисяч сто сорок чотири) гривні 00 коп.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що на підставі рішенням виконкому Богуславської міської ради № 184 від 17.10.1990 їй було видано ордер про право займання житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , де вона проживає і зареєстрована. Відповідно до довідки КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» №5ц-321 від 13.02.2024 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано. Починаючи із 1991 року та станом до тепер позивачка постійно проживає у вказаній квартирі, відкрито й безперешкодно користується квартирою, вчасно сплачує комунальні платежі, проводила капітальний та поточний ремонт і залишається єдиним добросовісним володільцем і користувачем, що є підставою для визнання за нею права власності на нерухоме майно (квартиру) в порядку набувальної давності.
Посилаючись на положення ст.ст. 328 ч. 1, 344 ЦК України позивачка просить задовольнити її вимоги.
21 травня 2024 року від представника позивачки ОСОБА_2 до суду надійшли додаткові письмові пояснення, з яких вбачається, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 на підставі рішенням виконкому Богуславської міської ради № 184 від 17.10.1990 і така була надана їй для проживання, коли вона проживала разом з синами: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Починаючи з 2003 року ОСОБА_3 в даній квартирі не проживає та у ній не зареєстрований, так як проживає в Російській Федерації. ОСОБА_4 не проживає в квартирі з листопада 2013 року та не зареєстрований у ній, так як виїхав на постійне місце проживання в Республіку Словаччина. Тому, з 2013 року позивачка ОСОБА_1 проживає у вказаній квартирі сама. На підтвердження зазначеного надано акт обстеження житлово-побутових умов від 17.05.2024 та копію свідоцтва про реєстрацію по місцю проживання видану на ім'я ОСОБА_3 .
Представник позивачки ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивачки, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач Богуславська міська рада Обухівського району Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає і просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивачка ОСОБА_1 з жовтня 1990 року по теперішній час фактично проживає та продовжує володіти і користуватися квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею - 34,99 кв. м., житловою площею - 17,45 кв.м.
Згідно ордеру № 231 від 16 жовтня 1990 року, виданого ОСОБА_1 , їй надано право на зайняття житлового приміщення, житловою площею - 17,44 кв.м., з сім'єю з двох чоловік: ОСОБА_3 (син) та ОСОБА_4 (син), яка складається з однієї ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Ордер виданий на підставі рішення виконкому № 184 від 17.10.1990 (а.с. 16).
Відповідно до довідки КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» №БЦ-321 від 13.02.2024, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 34,99 кв. м., житловою площею - 17,45 кв.м. не зареєстровано.
Згідно даних технічного паспорта на квартиру, що виготовлений ТОВ «Проектно-монтажна компанія-17» 03 березня 2021 року, квартира АДРЕСА_1 , має такі технічні характеристики: загальна площа - 34,99 кв. м, житлова площа - 17,45 кв.м. (а.с. 8-9).
Згідно звіту про оцінку нерухомого майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , оціночна вартість однокімнатної квартири становить - 121 144 (сто двадцять одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 коп. (а.с. 12-13).
Згідно акту обстеження житлово - побутових умов проживання від 14.03.2024, складеного комісією в складі народного депутата Богуславської міської ради та сусідів вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає з 07 грудня 1990 року - ОСОБА_1 , яка здійснює поточні ремонти та доглядає за квартирою, сплачує всі необхідні комунальні послуги платежі (а.с. 17).
Згідно акту обстеження житлово - побутових умов проживання від 17.05.2024, складеного комісією в складі народного депутата Богуславської міської ради та сусідів вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 , з 2003 року ОСОБА_3 не проживає, виїхав закордон. ОСОБА_4 не проживає у вказаній квартирі з листопада 2013 року, виїхав закордон. В квартирі проживає та зареєстрована - ОСОБА_1 (а.с. 30).
Як вбачається, з копії свідоцтва про реєстрацію по місцю проживання виданої на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він зареєстрований та проживає в РФ (в.с. 31).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 оплачує відповідні комунальні послуги, що підтверджується квитанціями ТОВ «УК «КОМФОРТ СХ», КП БМР «Богуславська ЖКП», ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (а.с.18-20).
У встановленому порядку прав власності на квартиру, у якій мешкає позивач, ніхто не оформив.
Володіння позивачкою зазначеною квартирою не суперечило та не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб.
Задовольняючи вимоги позивачки, суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивачка надала суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 30 років, отже визнання права власності за позивачкою на квартиру АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 34,99 кв. м., житловою площею - 17,45 кв.м., оціночна вартість якої становить 121 144 (сто двадцять одна тисяч сто сорок чотири) гривні 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов