Справа № 2/593/121/2024
(заочне)
Бережанський районний суд Тернопільської області
"09" травня 2024 р.
в складі: головуючого судді: Німко Н.П.
при секретарі: Олексів О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дарморіс О.М. звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини із відповідачки ОСОБА_2 .
В обгрунтування позову зазначено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу розірвання шлюбу між сторонами, син постійно проживає із позивачем та знаходиться на його повному утриманні. Зазначає, що відповідачка є працездатною, аліменти нікому не виплачує, інших утриманців немає, працевлаштована та отримує грошове забезпечення у ЗСУ. Відповідачка добровільно аліменти позивачу не сплачує, витрат по утриманню їх спільної дитини не несе. У зв'язку із тим, що дитина потребує матеріальної допомоги, виходячи із рівності обов'язку батьків щодо утримання дітей, позивач вважає, що належним способом захисту порушених прав буде стягнення аліментів.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дарморіс О.М. не з?явилися. Адвокат подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача; заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у засідання суду не з?явилася, адресована їй судова повістка повернута до суду без вручення із відміткою про відсутність адресата; відзив на позов не подала.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Ухвалою суду від 09 травня 2024 року вирішено розглядати справу заочно.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.180 СК України батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку матері.
Згідно із положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, 8 ст.7 СК України, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст.181,182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бережанського районного управління юстиції у Тернопільській області 04 серпня 2015 року.
Рішенням Виконавчого комітету Бережанської міської ради №754 від 09 березня 2023 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї №46 від 04 січня 2024 року, виданою Бережанською міською радою.
При визначенні способу стягнення аліментів, суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у частці від заробітку за вибором позивача, з яким проживає неповнолітня дитина, в силу вимог ч.3 ст.181 СК України.
При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач працездатна, має обов'язок брати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини, а також те, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.
Таким чином, зважаючи на норми чинного законодавства, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя неповнолітньої дитини, виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 22 січня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13, 200, 206, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112, 180-183 СК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви (22 січня 2024 року) в суд і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Відомості про сторін у справі:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду, як заочне, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко