Справа № 357/1006/24
Провадження № 2/357/1531/24
22 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Іванова О.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
В обґрунтування позову вказано, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.02.2010, мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що з 2016 року відносини з відповідачем почали псуватись, згодом сторони перестали проживати разом та вести господарство. З 2016 року між подружжям відсутнє спілкування. Майже 7 років позивачу невідомо, де знаходиться відповідач, як і невідомі його контакти. Збереження сім'ї є неможливим, оскільки шлюб існує лише «де- ОСОБА_5 ».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю., а 20.02.2024 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні 11.04.2024, копії ухвали надіслані сторонам.
04.03.2024 поштою та 15.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Онищенко В.Г., до суду надійшли заява та клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника, в яких позовні вимоги підтримані в повному обсязі, не заперечує щодо прийняття судом заочного рішення.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, з відзивом (запереченням) на позов до суду не звертався, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести по справі заочний розгляд.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 06.02.2010 сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 76, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження, актовий запис № 1426, про наявність у подружжя спільної доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу (СК) України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Норми частин 3 і 4 ст. 56 СК України передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В силу положень ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
У даній справі суд враховує, що з позовом про розірвання шлюбу позивач звернулась у січні 2024 року, підтримала позов в заявах представника від 04.03.2024 та від 15.04.2024, будь-яких інших заяв на час вирішення справи на адресу суду не надходило.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 263-265, 273, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.02.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 76, - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов