Справа № 357/2438/24
Провадження № 2/357/2073/24
( ЗАОЧНЕ )
22 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуркін Є.В., через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 16.06.2017 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , подружжя спільних неповнолітніх дітей не має. Позивач зазначає, що подружні відносини між сторонами припинені. Подружжя не веде спільного господарства та проживають окремо, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 21.03.2024 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилася, через підсистему «Електронний суд» представник позивача адвокат Гуркін Є.В. направив суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримано, позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, не заперечує проти заочного розгляду справи. (а.с.24-25).
Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.
Також, відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило та відповідно до положень ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 16.06.2017 року зареєстрували шлюб у Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 1023 (а.с.5). Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають. Наведене слідує з позовної заяви..
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу.
Позивач вказала на підстави розірвання шлюбу - відсутність розуміння та формальне існування шлюбу.
Суд зауважує, що відповідач у даній справі, є громадянином іноземної держави, ОСОБА_2 є громадянином Республіки Ірак.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до п.11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право». Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі. Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації - правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами було зареєстровано в Україні, Деснянським районним у місті Києві відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в м.Києві, актовий запис № 1023, та позивач є громадянкою України і проживає в Україні, а відповідач мав зареєстроване місце проживання до жовтня 2022 року в АДРЕСА_1 , а отже, враховуючи наведені обставини, розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач не ставить вимогу про відшкодування їй судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16.06.2017 року у Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 1023, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 /
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий / остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_3 /
Повний текст рішення виготовлено 22.05.2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола