Справа № 585/1249/24
Номер провадження 3/585/340/24
21 травня 2024 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, за участю особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали справи, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур. с.Андріївка, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого не офіційно, не є особою, звільненою від сплати судового збору,
за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,
06 березня 2024 року, о 16 годині 14 хвилин, у по вул.Центральній у с.Василівка Роменського району водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Рено Логан», державний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння зі згоди у водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 0,61 % проміле, номер тесту 1051.
У діях водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину заперечив, надав суду пояснення про те, що він за станом здоров'я відповідно до медичного діагнозу взагалі не може вживати алкогольні напої, при цьому ані 06 березня 2024 р, ані напередодні також не вживав алкоголь, оскільки у цей день ввечері мав виїздити до м.Києва на тривале стаціонарне лікування. При цьому також пояснив, що у цей день у с.Василівка він надавав ветеринарні послуги, для чого йому необхідно було змащувати руки до плеча трьома видами спирту для дезінфекції, можливо у такий спосіб алкоголь потрапив до його організму шляхом всотування через шкіру, ще припускає про несправність приладу, який при проходженні тесту вимикався, або про підміну мундштука до нього.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, диск із відеозаписами та інші матеріали у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідноч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність водія настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється, окрім іншого, керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, ч.2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У той же час, згідно ч.5 вказаної вище статті КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. п. 1.6, 1.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 р. № 1452/735, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, в якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наведені норми також кореспондуються із вимогами п.4 та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що водій ОСОБА_1 , перебуваючи у патрульному автомобілі, пройшов тестування на приладі «Драгер», результат якого зафіксував у водія стан сп'яніння 0,61 % проміле. У ході дослідження відеозапису також не було встановлено, що такий огляд працівниками було проведено із порушенням ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння таПорядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Обставини, які ОСОБА_1 повідомив суду, а саме щодо неможливості вживати алкоголь за станом здоров'я, використання великої кількості спирту для дезінфекції при ветеринарних маніпуляціях, щодо неполадок приладу «Драгер» чи мундштука до нього, сумнівів у його результаті, у ході огляду та подальшого складання протоколу працівникам поліції взагалі не повідомляв, від надання відповіді коли востаннє вживав алкогольні напої ухилявся тощо.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи у сукупності та співставляючи відомості, отримані від ОСОБА_1 у судовому засіданні із обставинами, що зафіксовані на відеозаписі суд приходить до висновку, що такі доводи водія свого підтвердження у судовому засіданні не віднайшли та розцінюються як обрана позиція захисту.
Згідно ч.1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Окремо судом відзначається, що у ході судового розгляду та при вивченні матеріалів справи процесуальних порушень, які б об'єктивно перешкоджали суду постановити законне та обґрунтоване рішення - встановлено не було.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безсумнівний характер протиправних дій ОСОБА_1 , які вірно кваліфіковано уповноваженими особами як порушення вимог п. 2.9 а ПДР України, за що має наставати відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, враховує дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме його вік, сімейний та матеріальний стан, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення та суб'єктивне ставлення особи до вчиненого, наявність вини водія у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що доведена суду проза розумним сумнівом наявними доказами у справі .
Із урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , відсутності обставин, які б пом'якшували відповідальність винної особи, суд вважає за можливе притягнути водія до адміністративної відповідальності в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з винної особи на користь держави.
Приймаючи до уваги викладене, керуючисьст. 130, 247, 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення, згідно ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та позбавити його права керування усіма транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Роменського міськрайонного суду Сумської області протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подано протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк пред'явлення до виконання 3 місяці з моменту набрання постановою законної сили.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ