Справа № 293/540/24
Провадження № 2/293/289/2024
20 травня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом
ОСОБА_1
до Територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Процесуальні дії по справі
05.04.2024 адвокат Костюченко Наталія Сергіївна як представник ОСОБА_1 звернулась до Територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області з позовною заявою за змістом якої просить:
- визнати поважною причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити додатковий строк для прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО України НОМЕР_1 , спадщини, що відкрилась після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на два місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом та з поважних причин пропустила строк подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 02.05.2024.
Ухвалою від 02.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 20.05.2024
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є внучкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що після смерті баби ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай).
Позивач зазначає, що за життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) та підставі Сертифікату на право за земельну частку (пай) серії ЖТ №0313440.
Позивач пояснює, що нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, з поважних причин, оскільки на час відкриття спадщини позивач була неповнолітньою (мала вік 6 років) та ще був живий її тато (син ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і не знала, що її тато не вступив в спадщину після смерті бабусі.Про те, що бабусі належало якесь майно позивачу також не було відомо.
Заначає, що їй стало відомо про право на земельну частку (пай) після смерті бабусі нещодавно, коли сертифікат на земельну чассту (пай) знайшовся випадково в покинутому будинку де жила покійна бабуся, і ніхто з родини про його не знав.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась та інших спадкоємців не має.
Позивач звернулася, до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право власності на спадщину після смерті баби ОСОБА_2 та отримала відмову у вчинення нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку, визначеного ст. 1272 ЦПК України.
Для захисту своїх прав позивач звернулася з позовом до суду за місцем знаходження спадкового майна.
Сторони у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Представник позивачки подала заяву про розгляд справи у своїй відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує (а.с. 27).
Відповідач - Територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У поданій до суду заяві від 02.05.2024 заяві відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника Черняхівської селищної ради, щодо рішення суду покладаються на розсуд суду (а.с. 28).
Згідно з ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні від 20.05.2024 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Видибор, Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05.12.2005, що видане виконкомом Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, за актовим записом №34 (а.с.11).
За життя (баба позивача) ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0313440від 17.03.200 на підставі рішення Черняхівської райдержадміністрації від 08.02.2000 №30 .
Згідно даного сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частини в натурі (на місцевості), що розташована с. Видибор Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с. 15)
За даними позивача, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на вищевказану земельну ділянку.
Родинний зв'язок між позивачем та померлою ОСОБА_2 підтверджується:
- свідоцтвом про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , місце реєстрації ВЗАГС адміністрації м. Новоалтайська Алтайського краю, значиться місце народження республіка росія, згідно якого в графі батько зроблено запис ОСОБА_4 (а.с. 7);
- довідкою №77-П/15 про реєстрацію особи громадянства України, згідно якою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішення УДМС України в Житомирській області від 03.09.2015 року набула громадянства України (а.с. 9);
- свідоцтвом про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_4 , що видано ЗАГС Черняхівського району Житомирської області 28.10.1975, згідно якого у графі мати зроблено запис Т" ОСОБА_5 " (а.с. 12);
- свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 22.10.2022, згідно якого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.10.2022 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище після реєстрацію шлюбу на " ОСОБА_7 " ( а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Горбулів, Черняхівського району, Житомирської області помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 21.09.2009, яке видане виконавчим комітетом Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області за актовим записом № 16 (а.с. 13)
Згідно довідки Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , за даною адресою були зареєстровані та проживали за шість місяців до смерті та на день смерті та на протязі шести місяців після смерті співмешканець ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 14).
Згідно витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , інформація у спадковому реєстрі відсутня (а.с. 17)
Позивач, як внучка померлої ОСОБА_2 для оформлення спадкових прав, звернулася до державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори, однак 13.03.2024 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 баби ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 16).
Позивач, вказуючи на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причини, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.
За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред'являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").
Так, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на те, що після смерті баби - ОСОБА_2 не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки на час відкриття спадщини була неповнолітньою (мала вік 6 років) та ще був живий її батько син ОСОБА_2 та їй не було відомо, що батько не вступив в спадщину після смерті ОСОБА_2 . Не було відомо і те що ОСОБА_2 мала якесь майно. Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сертифікат на право на земельну частку (пай) знайшовся лише нещодавно, випадково в покинутому будинку де жила покійна ОСОБА_2 . За таких обставин, в зв'язку з юридичною необізнаністю позивачка пропустила строк визначений законом для подачі заяви про прийняття спадщини.
Необізнаність спадкоємця з приводу таких обставин, на переконання суду, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Видибор, Черняхівського району, Житомирської області.
3. Перебіг визначеного додаткового строку рахувати з дати набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (адреса місця знаходження: майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
Повне текст рішення складено 22.05.2024.
Суддя Людмила ЛОСЬ