Справа № 282/262/24
Провадження № 2/282/109/24
22 травня 2024 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Вальчука В.В.
при секретарі судового засідання Демчук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кіндрась Сергій Володимирович до Любарської селищної ради Житомирського району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старий Любар у віці 74 роки померла її мати ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Старий Любар у віці 73 роки помер батько ОСОБА_4 .
За життя її батьки, в добровільному порядку провели розподіл житлового будинку 1976 року забудови, що за адресою АДРЕСА_1 . Після розподілу її матері ОСОБА_3 належало 3/4 частини житлового будинку, а батькові ОСОБА_4 належала 1/4 частина житлового будинку і відкрито окремий двір № НОМЕР_1 .
Згідно з чинним цивільним законодавством, вона являється спадкоємицею всього майна померлої матері ОСОБА_3 за законом, серед якого є 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 та спадкоємицею всього майна за законом після смерті батька ОСОБА_4 , серед спадкового є 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями за вищевказаною адресою.
Дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею, в порядку спадкоємства за законом, права власності на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 0,25 га. для ОЖБ після смерті ОСОБА_3 та на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 0,25 га. для ОЖБ після смерті ОСОБА_4 .
Представник позивачки у судове засідання на розгляд справи не з'явився, однак у поданій ним заяві вказав, що позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить справу слухати у його відсутності.
Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з'явився, однак у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду зазначив, що проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання на розгляд справи не з'явилася та не повідомила про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України від 30.04.2024. Відзив на позов також не подала.
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.07.1970 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_5 (а.с.11), яка 06.08.1988 року зареєструвала шлюб, після чого отримала прізвище ОСОБА_6 , що стверджується довідкою Любарського відділу реєстрації актів цивільного стану від 24.09.2003 року (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області у віці 74 роки померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №43 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області у віці 73 роки помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №40 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрилася спадщина на їх майно. Спадкоємцем майна вищевказаних осіб є позивачка ОСОБА_1 за заявами якої заведені спадкові справи, зокрема: №172/2013 до майна ОСОБА_3 та №19/2019 до майна ОСОБА_4 , що зазначено у постановах нотаріуса Любарської державної нотаріальної контори №43/02-31 від 13.02.2020 та №7/02-31 від 11.01.2024 (а.с.19, 20).
Виписка з погосподарських книг №122 від 01.08.2023 року, видана Стрижівським старостинським округом Любарської селищної ради, вказує на те, що у період з 1974 по 2005 роки, головою господарства АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 , якій після добровільного розподілу житлового будинку належало 3/4 його частини, а після її смерті, головою двору зазначена її донька ОСОБА_1 (а.с.15).
Виписка з погосподарських книг №123 від 01.08.2023 року, видана Стрижівським старостинським округом Любарської селищної ради, вказує на те, що після добровільного розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 належала 1/4 частина вказаного житлового будинку, а також на його ім'я було відкрито окремий двір №1450 (а.с.16).
Згідно витягу з рішення Стрижівської сільської ради від 31.12.1993 року, ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку загальним розміром 0,25 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (а.с.17).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуа Любарської державної нотаріальної контори, №43/02-31 від 13.02.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 часини житлового будиноку АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на дане майно (а.с.19).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуа Любарської державної нотаріальної контори, №7/02-31 від 11.01.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 часину житлового будиноку АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на дане майно (а.с.20).
Згідно інформаційної довідки №340942507 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за параметрами запиту: АДРЕСА_1 - відомості відсутні.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як визначено ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.ст.5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивачка фактично прийняла спадщину за законом за спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак у неї існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавців всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.76-80, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 263 - 265, 271 - 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, РНОКПП - НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом по смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області, право власності на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 який розташований на земельній ділянці 0,25 га для ОЖБ.
Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, РНОКПП - НОМЕР_5 , в порядку спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області, право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 0,25 га для ОЖБ.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В. В. Вальчук