Справа № 279/3224/24 Провадження№1-кс/279/632/24
іменем України
22 травня 2024 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12024065490000144 від 20.05.2024 року за ст.309 ч.1 КК України про арешт майна,
Старший дізнавач СД Коростенського РУПГУ НП в Житомирській області звернувся з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12024065490000144 від 20.05.2024 року за ознаками проступку, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, в якому вказав, що 20.05.2024 року до чергової частини Коростенського РУП надійшло повідомлення від працівника ДОП Коростенського РУП про те що за адресою АДРЕСА_1 було виявлено в громадянина ОСОБА_4 шприц, ємністю 1мл., заповнений на 1мл. прозорою рідиною, яку останій зберігав для власних потреб без мети збуту, яку в подальшому було вилучено до Коростенського РУП.
20.05.2024 року СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120240654900000144 від 20.05.2024 року, за ознакам кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
В ході проведення огляду місця події 20.05.2024 поблизу адреси АДРЕСА_1 де у громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: шприц, ємністю 1мл., заповнений на 1мл. прозорою рідиною, який поміщено до спецпакету WAR0074571, та вилучено до Коростенського РУП в якості речового доказу.
Клопотав про накладення арешту на шприц, ємністю 1мл., заповнений на 1мл. прозорою рідиною, який поміщено до спецпакету WAR0074571.
Дослідивши матеріали клопотання судом встановлено, що дані по вказаному в клопотанні факту 20.05.2024 року СД Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065490000144 за ознаками проступку, передбаченого ст.309 ч.1 КК України.
Речі, вилучено під час огляду 20.05.2024 року, визнано речовим доказом.
Відповідно до ст.171,ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Судом встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучена річ може бути предметом злочинного посягання, тому може бути використана як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Повернення вилученого майна може призвести до його зникнення чи знищення.
Суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника.
Відповідно до ст.173 КПК України суд прийшов до висновку, що слідчим доведено необхідність арешту зазначеного вище майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Враховуючи, що заявлене клопотання містить достатньо даних про майно, та належну обґрунтованість підстав для арешту майна, воно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.167, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12024065490000144, а саме: шприц, ємністю 1мл., заповнений на 1мл. прозорою рідиною, який поміщено до спецпакету WAR0074571, який поміщено до Коростенського РУП.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копія згідно з оригіналом