Справа № 296/2386/24
2/296/1832/24
"22" травня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Підлетейчука Мирослава Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18.03.2024 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Підлетейчука Мирослава Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 24.01.2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua) уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1145-0921, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлена.
Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 8200 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 18 днів, знижена відсоткова ставка 2,50% в день, стандартна відсоткова ставка 3,00% в день.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 28.02.2024 за ним утворилась заборгованість в розмірі 81262 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 8200 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 73062 грн.
Ухвалою від 19.03.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на позов в якому вказав, що він не заперечує, що дійсно отримав від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредит в сумі 8200,00 грн проте він не погоджується з сумою нарахованих відсотків та вважає, її неспівмірними з сумою боргу. Так відповідач погоджується, що має сплатити відсотки в сумі 4100,00 грн (50% суми тіла кредиту), оскільки в договорі сторони обумовили сукупну вартість кредиту - 11890,00 грн з яких 8200,00 грн - тіло кредиту, а 3690,00 грн - відсотки за користування кредитом 18 днів (до 10.02.2023) натомість позивавч нарахував відсотки за 300 днів користування кредитними коштами . Договір мав декілька дат, зі строком дії (до 10.02.2023 та до 19.11.2023) що допустило двозначність.Відповідач вважає укладений кредитний договір є таким, що порушує ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків і фінансових послуг"(у редакції чинній у період виникнення правовідносин) та ч. З ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" (зокрема підпункт 8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення), оскільки фактично працівники ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" при видачі кредиту не ознайомлюють позичальника з можливими ризиками, оскільки клієнт, здійснюючи оформлення кредиту через інтернет не має можливості оцінити та осмислити умови кредитування, виявити недоліки та оцінити всі можливі збитки та ризики. Окрім того, сума заборгованості за нарахованими процентами у чотири рази перевищує суму тіла кредиту, що є фактичним порушенням розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.
Крім того, позивач послався на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, оттже відсотки нараховані після 10.02.2024 (18 днів кредитування) неправомрно.
Крім того, відповідач вказує, що відповідно до пункту 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Представник позивача звернувся із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі; не заперечував щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 40).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином,шляхом направлення повістки -повідомлення на адресу реєстрації. 01.05.2024 відповідач особисто отримав повістку-повідомлення про що свідчить його підпис. Будь-яких клопотань суду не надав.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
24.01.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1145-0921 на суму 8200 грн. строком на 300 днів, базовий період - 18 днів, знижена відсоткова ставка 2,50% в день, стандартна відсоткова ставка 3,00% в день. (а.с. 9-14).
ОСОБА_1 підписав Договір №1145-0921 24.01.2023 о 04:00 годині одноразовим ідентифікатором (номер пароля А8967) (а.с.14 зворотній бік)
Також відповідач, окрім договора №1145-0921 24.01.2023 підписав одноразовим ідентифікатором (номер пароля А8967):
-правила відкриття кредитної лінії де вказано, що кредит видається на 300 днів (п.3.1 Правил);
- паспорт споживчого кредитування де вказано сума кредиту - 8200,00 грн, строк кредитування - 300 календарних днів, Базовий період - 18 календарних днів , стандартна ставка - 3% в день, занижена ставка - 2,0% в день;
- таблицю обчислення загальної вартості кредиту,
а саме що за 300 днів користування кредитом в сумі 8200,00 грн необхідно буде сплатити 73800,00 грн відсотків..
Отримання відповідачем кредитних коштів 24.01.2023 в сумі 8200 грн. підтверджено:
- листом ПриватБанку до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про те, що 24.01.2023 за номером договору 1145-0921 перераховано 8200,00 грн на картку НОМЕР_1 ;
- довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1145-0921 від 24.01.2023 ОСОБА_1 (а.с. 31),
Згідно інформації про укладений договір №1145-0921, надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно з яким станом на 28.02.2024 загальна заборгованість становить - 81262 грн. та складається з :
- простроченої заборгованості за кредитом 8200 грн;
- простроченої заборгованості за нарахованими процентами 73062 грн (а.с. 33-35).
З 24.01.2023 по 10.02.2023 (18 днів) нараховані проценти за ставкою - 2,5% в день як те передбачено п.4.4 Договору №1145-0921, що склало - 3690,00 грн , а з 11.02.2023 по 19.11.2023 - 3% в день (не більше 300 днів) як те передбачено 4.8 Договору №1145-0921 що склало 69372,00 грн та всього 73062,00 грн З 20.11.2023 проценти не нараховувалися (а.с. 33-35).
Отже судом встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні, цивільно-правові правовідносини з приводу кредитування, що регулюється нормами ЦК України
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електонну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ОСОБА_1 підписав Договір №1145-0921 24.01.2023 о 04:00 годині одноразовим ідентифікатором (номер пароля А8967) (а.с.14 зворотній бік)
Сторони погодили в договорі № 1145-0921 від 24.01.2023 про відкриття кредитної лінії на суму 8200 грн. строком на 300 днів, перший базовий період - 18 днів де застосовується знижена відсоткова ставка 2,50% в день, а далі застосовується стандартна відсоткова ставка 3,00% в день (а.с. 9-14).
Також відповідач, окрім договора №1145-0921 24.01.2023 підписав одноразовим ідентифікатором (номер пароля А8967):
-правила відкриття кредитної лінії де вказано, що кредит видається на 300 днів (п.3.1 Правил);
- паспорт споживчого кредитування де вказано сума кредиту - 8200,00 грн, строк кредитування - 300 календарних днів, Базовий період - 18 календарних днів , стандартна ставка - 3% в день, занижена ставка - 2,0% в день;
- таблицю обчислення загальної вартості кредиту,
а саме що за 300 днів користування кредитом в сумі 8200,00 грн необхідно буде сплатити 73800,00 грн відсотків..
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність вищевказаного договору про відкриття кредитної лінії №1145-0921 від 24.01.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 .
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Заперечуючи проти нарахованих відсотків відповідач вказував, що Договір мав декілька дат, зі строком дії (до 10.02.2023 та до 19.11.2023) що допустило двозначність.Відповідач вважає укладений кредитний договір є таким, що порушує ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків і фінансових послуг"(у редакції чинній у період виникнення правовідносин) та ч. З ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" (зокрема підпункт 8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення), оскільки фактично працівники ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" при видачі кредиту не ознайомлюють позичальника з можливими ризиками, оскільки клієнт, здійснюючи оформлення кредиту через інтернет не має можливості оцінити та осмислити умови кредитування, виявити недоліки та оцінити всі можливі збитки та ризики. Окрім того, сума заборгованості за нарахованими процентами у чотири рази перевищує суму тіла кредиту, що є фактичним порушенням розумного балансу між інтересами боржника та кредитора. У силу приписів ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц).
Суд не погоджується з цим твердженням оскільки в договорі №1145-0921 24.01.2023 чітко передбачено тип фіксованої ставки- фіксована 3% (п.4.3,4.6 Договору) строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту та дата повернення кредиту - 19.11.2023 року (п.4.8 Договору) а також загальна вартість кредиту за весь строк кредитування: 82000,00 грн , яка включає в себе суму кредиту та проценти за користуванняч кредитом - 73800,00 грн (а.с.10)
Отже підписуючи договір відповідач погодився з запропонованими умовами. Крім того в п.2.3 Договороу вказано, що рекомендовано Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування та що в такому випадку витрати - проценти за користування кредитом складуть 3690,00 грн.
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341цс15 Верховний Суд України наголосив, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1145-0921 24 січня 2023 року підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А967» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 14).
За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, суд встановив, що відповідачу було надано повну інформацію про умови кредитування, та проценти які будуть нараховані за користування 8200,00 грн., як за 18 днів (протягом першого базового періоду ) 3690,00 грн так і за весь строк кредитування - 73800,00 грн.
Позивач своїх зобов'язань дотривався про що свідчить лист ПриватБанку про те, що 24.01.2023 за номером договору 1145-0921 перераховано 8200,00 грн на картку НОМЕР_1 .
Відповідач ні протягом 18 днів ні протягом 300 днів кредитні кошти та проценти не повернув, чим порушив свої зобов'язання .
Згідно розрахунку заборгованості з 24.01.2023 по 10.02.2023 включно нараховано відсотки за користування 8200,00 грн виходлячи зі ставки 2,5% , що відповідає умовам договору (п.10.1 Договору), а починоючи з 19 дня, тобто з 11.02.2023 по 19.11.2023 застосовано процентну ставку - 3% в день, що також відповідає п.4.6 Договору. Всього нараховано 73062,00 грн, що відповідає п.4.10 Договору
Посилання на постанову Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі №902/417/18 щодо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення та можливість зменшення відсотків за користування кредитом застосуванню в цьому конкретному випадку не підлягає оскільки, судом встановлено що , відсотки нараховані відповідачу в межах дії договору про відкриття кредитної лінії №1145-0921 від 24.01.2023, в договорі встановлено чітка межа, як надання кредиту-300 нів так і сплати відсотків за його користування - 300 днів, ( з 24.01.2023 по 11.11.2023)
При цьому , позивач просить суд стягнути лише 41000,00 грн, а саме:
- 8200 (вісім тисяч двісті) гривень 00 копійок заборгованності за кредитом;
- 32800 (тридцять дві вісімсот) гривень 00 копійок відсотків за користування кредитними коштами, оскільки ним застосовано до відповідача програму лояльності, що безумовно є правом позивача і суд не може виходити за межі позовних вимог, оскільки розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Отже, за результатами розгляду справи, суд приймає рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. що були сплачені при зверненні до суду за платіжною інструкцією №36101 від 14.03.2024
Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141,258, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Підлетейчука Мирослава Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1145-0921 від 24.01.2023, яка станом на 28.02.2024 року становить 41000,00 грн та складається з :
- 8200 (вісім тисяч двісті) гривень 00 копійок заборгованності за кредитом;
- 32800 (тридцять дві вісімсот) гривень 00 копійок відсотків за користування кредитними коштами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.05.2024
Cуддя В. М. Шкиря