Справа № 278/925/24
Провадження №3/278/827/24
20 травня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.02.2024 о 02 годині 17 хвилин на 157 км а/д Київ-Чоп в с.Березівка, Житомирського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Від керування транспортним засобом був відсторонений
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника адвоката Ковальчука В.А. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Крім того, від представника ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на протокол, в яких провадження у справі просив закрити.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи за даною категорією справ не є обов'язковою, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з цим суд розглядає справу у відсутність ОСОБА_1 та його представника адвоката Ковальчука В.А.
Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення представника, відеозапис з боді-камери патрульних поліцейських, суддя приходить до наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють у першу чергу обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Заперечення ОСОБА_1 факту порушення п.2.5 ПДР України, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони повністю спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів по справі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №608789 від 11.02.2024; копією постанови серія ЕНА №1415112 від 11.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП за порушення ПДР України; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я КНП «ОМСЦ» ЖОР; а також відеозаписом з боді-камери патрульних поліцейських.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395,та вимог норм КУпАП.
Зазначені нормативно-правові акти не містить вимоги про те, що зупинка транспортного засобу, огляд водія на стан сп'яніння та складення матеріалів справи про адміністративне правопорушення має бути зроблено однією посадовою особою.
Вимогами Інструкції «Про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 МВС України та МОЗ України, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 року № 1413/27858,визначено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, твердження останнього про те, що працівники поліції не роз'яснили йому порядок проходження такого огляду, судом до уваги не беруться.
Надані представником ОСОБА_1 результати токсикологічного дослідження про відсутність в крові ОСОБА_1 етилового спирту суд не бере до уваги, оскільки вказане дослідження проводилось через три дні після складення відносно останнього протоколу.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольгого сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При призначені адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер скоєного правопорушення та особу винного, а також обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, та обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.
З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника, є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік .
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ: 37976485, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Інна ЗУБЧУК