Справа № 276/1080/24
Провадження по справі 2-з/276/5/24
21 травня 2024 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи без самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи без самостійних вимог:приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, в якій просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5049, вчинений 06.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною щодо стягнення з неї на користь до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 29247,21 грн. та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №5049, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 06.06.2018 року, виконавчого провадження №56850344, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л.
В обґрунтування своєї заяви позивач вказала, що 06.06.2018 року приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис №5049. Зазначає, що на день подачі позову та заяви про забезпечення позову оскаржуваний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця ОСОБА_2 . Позивач вважає, що заявлений захід забезпечення позову є взаємопов'язаним з предметом спору - визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом може істотно ускладнити чи унеможливити захист його прав, адже подальше примусове виконання може призвести до безпідставного стягнення коштів з позивача.
У відповідності до статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до зазначеної заяви, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.
Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених
чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до частини 6 статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Судом встановлено, що 06.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №5049.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. 26.07.2018 року було відкрито виконавче провадження №56850344. 01.08.2018 та 04.04.2024 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Тому, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки, приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №5049, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 06.06.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 29 247,21 гривень, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, так як вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Отже встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що наявні усі передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи без самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, задовольнити.
Зупинити до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення з ОСОБА_1 коштів на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрованого в реєстрі за №5049 від 06.06.2018 року, за виконавчим провадженням №56850344, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною.
Виконання даної ухвали покласти на приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяну Леонідівну ( м. Київ, вул. Златоустінівська, буд.55, офіс 61) зобов'язавши останню надати суду відповідний документ про її виконання.
Копію ухвали направити учасникам справи, для відома.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.М.Збаражський