Справа №295/5123/24
Категорія 156
3/295/1641/24
22.05.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнецов Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
31.03.2024 о 00 годині 50 хвилин ОСОБА_1 по пр. Миру, 8 в м. Житомирі, керувала транспортним засобом Mercedes Benz 320 номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №226 від 31.03.2024. Від керування транспортним засобом відсторонена згідно ст.266 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9а Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Адвокат Васинчук С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив закрити провадження закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисної адміністративного правопорушення. Пояснив, що ОСОБА_1 з 16 років проживає у Словаччині. Перед цим вона приїхала в місто Житомир та відпочивала із друзями, де всі в компанії вживали алкогольні напої. Треба було їхати та хлопці сказали їй пересісти за кермо, оскільки вона не мала посвідчення водія. Стверджував, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суддя, вислухавши доводи адвоката, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що провина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, та знаходить можливим притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у наступних діях: 1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється
керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з рапорту поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області Никитюка О., 31.03.2024 о 00 год. 40 хв. по пр. Миру, 10 за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб Mercedes Benz номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм та згідно висновку №266 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП та складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
З наданого до матеріалів справи відеозапису подій, які мали місце 31.03.2024, вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Mercedes Benz номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи вживала вона сьогодні алкогольні напої, на що вона кивнула, що так. Після чого ОСОБА_1 поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», на що остання відмовилась, але погодилась пройти огляд в медичному закладі у лікаря нарколога. Приїхавши до медичного закладу ОСОБА_1 пройшла огляд, де лікарем було встановлено, що остання перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Також згідно переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 жодним чином не заперечувала факту керування вищевказаним автомобілем та в момент зупинки авто перебувала за кермом автомобіля.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на досліджені докази, суддя критично відноситься до позиції сторони захисту про те, що ОСОБА_1 нібито не керувала транспортним засобом, а її попросили пересісти за кермо, оскільки це повністю спростовується матеріалами справи, а саме: рапортом співробітника поліції та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що було зупинено транспортний засіб Mercedes Benz, з авто ніхто не виходив, з самого початку в ході спілкування з працівниками поліції водій ОСОБА_1 перебувала на місці водія, та в подальшому не заперечувала факту керування транспортним засобом, і фактично це визнавала; а тому суддя розцінює ці пояснення як захисну позицію з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, факт керування транспортним засобом зафіксовано даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1785924 від 31.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Відомостей про оскарження вказаної постанова у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.
Наявний у справі відеозапис з нагрудної камери працівників поліції містить достатньо переконливі докази факту руху автомобіля, керування транспортним засобом саме водієм ОСОБА_1 , його зупинки та перебування на місці водія, а також озвучення неодноразових пропозицій працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, після того, як водій погодилась пройти огляд, була доставлена до медичного закладу, де остання пройшла медичний огляд, за результатами якого було встановлено у водія стан алкогольного сп'яніння.
Провина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №695867 від 31.03.2024, висновком КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради №226 від 31.03.2024, згідно з яким ОСОБА_1 на момент проведення огляду 31.03.2024 о 01 год. 20 хв. перебувала у стані алкогольного сп'яніння, рапортом поліцейського, постановою серії ЕНА №1785924 від 31.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а також відеозаписом.
Всі зазначені доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами.
Таким чином, працівниками поліції був дотриманий, встановлений статтею 266 КУпАП, порядок виявлення у водія стану алкогольного сп'яніння, та після зупинки водію було запропоновано пройти обстеження на місці за допомогою приладу «Драгер», на що вона відмовилась, але погодилась пройти огляд в медичному закладі у лікаря нарколога. Після того як водій ОСОБА_1 пройшла медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря нарколога, де було встановлено, що остання перебуває у стані алкогольного сп'яніння, був складений протокол, що зафіксоване на відеозаписі.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що огляд на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, повністю доводиться дослідженими по справі доказами, яка полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Призначаючи ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить із системного аналізу змісту статті 130 КУпАП, яка передбачає, відповідальність у вигляді штрафу із позбавленням права керування ТЗ тим, особам, які виконували функції водія, а для інших осіб - лише накладення штрафу без позбавлення права керування. При цьому «іншими особами» в даному випадку, відповідно до диспозиції статті, вважаються ті особи, які передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Тобто та особа, яка не виконувала функцій водія і не сідала за кермо. Саме для цієї особи передбачено покарання без позбавлення права керування, а не для тих осіб, які керували транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, і не мали водійського посвідчення.
Крім того, наявність або відсутність у водія водійського посвідчення, яке йому вцілому ще не видавалось, в разі визнання винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП, не є перешкодою для призначення додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування та відповідає меті такого покарання, і прямо передбачено в санкції відповідної статті, оскільки за даною нормою суб'єкт зазначеного правопорушення загальний (водій- особа, яка керувала ТЗ) і додаткових вимог до суб'єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 130 КК також не містить.
Отже, ні загальні норми, ні норми ст.130 КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Також слід відзначити, що відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у майбутній забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченого КУпАП. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень водієм, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. До подібного висновку також дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20, який, на думку суду, є релевантним до даної справи і може бути застосований при вирішенні питання застосування додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування ТЗ.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача:37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя: Д.В.Кузнецов
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.