Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/423/24
Провадження № 3/273/753/24
21 травня 2024 року м. Баранівка
Суддя Баранівського районного суду Житомирської області Самойленко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , не працює, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
20.02.2024 року до Баранівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення ( протокол серії ААД № 168073 від 11.02.2024) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.02.2024 о 00 год. 32 хв в м. Баранівка по вул. Костельна, 26, керував електровелосипедом "Рута" без б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер", що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Відповідно до тесту № 477 від 11.02.2024 результат огляду позитивний 0,51% проміле, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання 21.05.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, судова повістка повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суд, розглядаючи справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 168073 від 11.02.2024, ОСОБА_1 11.02.2024 о 00 год. 32 хв в м. Баранівка, по вул. Костельна, 26, керував електровелосипедом "Рута" без б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер", що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Відповідно до тесту № 477 від 11.02.2024 результат огляду позитивний 0,51% проміле, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно доп.2.5 Правил Дорожнього рухуУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху, механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п.1.3,1.5 Правил Дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не задавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Одночасно з надісланням до суду протоколу про адміністративне правопорушення належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що електровелосипед "Рута", яким, за відомостями, наведеними в протоколі, керував ОСОБА_1 , за своїми технічними показниками належить до категорії механічний транспортний засіб, обладнаний електродвигуном потужністю понад 3 кВт, суду не надано.
Пунктом 2.13 Правил дорожнього руху передбачено, що транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше. Тобто, до категорії А1 відносяться електроскутери з потужністю електродвигуна від 3 до 4 кВт, а до категорії А мопеди та мотоцикли з електродвигуном потужністю понад 4 кВт.
Даних, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом, тобто механічним транспортним засобом, до адміністративних матеріалів не долучено.
Крім того, термін «водій» в розумінні Правил дорожнього руху особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , який керував електричним велосипедом, неможливо визнати водієм механічного транспортного засобу в розумінні поняття «механічного транспортного засобу», що визначено п. 1.10 Правил дорожнього руху, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 2ст. 62 Конституції України, ст.ст. 130,247, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО