Справа № 464/4040/22
пр.№ 2/464/8/24
16.05.2024 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Андрушківа В.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.11.2022, до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (якими в ході судового розгляду як правонаступниками замінено відповідача ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_2 у таку квартиру та передачі ключів від вищевказаної квартири; зобов'язання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні вищевказаною квартирою; відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 визначено за позивачем ОСОБА_2 1/4 частку в праві спільної часткової власності на кватиру АДРЕСА_1 . З 31.03.1990 до 07.12.1992 позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , до їх спільного проживання та одруження отримав нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу позивач продовжував проживати у вищевказаній квартирі до березня 2020 року. У зв'язку із пандемією коронавірусної хвороби, необхідність здійснення за ним постійного догляду, оскільки є особою з інвалідністю першої групи, позивач змінив місце проживання. В свою чергу відповідачі змінили замок вхідних дверей та відмовляються надавати ключі від таких, на телефонні дзвінки не відповідають, чим позбавили позивача можливості проживати у спірній квартирі. Внаслідок таких дій відповідачів представник позивача зверталась з відповідною заявою в правоохоронні органи. Оскільки відповідачі продовжують чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою, змушений звернутись до суду з позовом для захисту порушених прав.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, що в такому викладені, а також у відповіді на відзив (а.с. 79-81). Зокрема, позивач не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне. Наразі позивач обмежений та позбавлений можливості користування спірною квартирою. Зокрема, згідно з актом ОСББ «Сихівчани-7» від 18.11.2022, основний наймач квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований, однак не проживає. ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не впускають останнього у квартиру, замки змінені, що також підтверджується довідкою АОСББ «Сихівчани». Просила суд, на підставі ст. 23 ЦК України, стягнути на користь позивача відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судове засіданні не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справ за відсутності відповідача та представника. Позовні вимоги заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 61-63). Зокрема, саме ОСОБА_2 чинив перешкоди у користуванні спірною квартирою відповідачам. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 вирішено усунути перешкоди ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом їх вселення у таку квартиру та передачі ключів ОСОБА_5 від вказаної квартири. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у користуванні спірною квартирою. Суд встановив, що ОСОБА_2 чинились перешкоди ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у користуванні квартою, він не впускав у квартиру вказаних осіб та не надав їм ключів від вхідних дверей, у зв'язку з чим ними неодноразово здійснювались виклики поліції. 16.12.2019, після набрання вищевказаним рішенням законної сили, відбулось примусове виконання такого шляхом проникнення у квартиру за участі понятих та спеціалізованої організації, оскільки ОСОБА_2 у цей час в квартирі не проживав. Після зламу дверей квартири представниками спеціалізованої організації, залученої державним виконавцем, змінено дверний замок. Жодних перешкод у користуванні квартирою ОСОБА_2 , а тим більше протиправних дій, відповідачі не чинять, доказів цього до позовної заяви не подано. З акту обстеження житлово-побутових умов від 14.06.2022 ОСББ «Сихівчани-7» видно, що за заявою представника позивача здійснювалось обстеження квартири, при цьому, ніхто не чинив перешкоди у входженні в таку. Лист відділу поліції підтверджує лише звернення представника до відділу поліції, однак жодним чином не підтверджує обставини справи. Окрім цього, у цій справі відсутня як сама моральна шкода у розумінні ст. 23 ЦК України, яка могла бути завданої позивачу, так і протиправна поведінка відповідачів і їх вина, що є обов'язковою умовою виникнення обов'язку з відшкодування такої шкоди.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надала.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав, передбачених законом.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).
В ході розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Коти Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.06.2022 (а.с. 96).
Ухвалою суду від 12.12.2022 провадження у справі зупинялось до залучення до участі в справі правонаступника відповідача ОСОБА_5 .
На запит суду Яворівською державною нотаріальною конторою Львівської області повідомлено про те, що після смерті ОСОБА_5 відкрито спадкову справу №81/2022. В судовому засіданні від 15.04.2024 встановлено, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтвердив суду відповідач ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 15.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено правонаступників відповідача ОСОБА_5 , а саме інших відповідачів у справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 .
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 позов ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 задоволено частково; вирішено усунути перешкоди ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом їх вселення у таку квартиру та передачі ключів ОСОБА_5 від вказаної квартири; зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ; визначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на праві власності належить по 1/4 частки у вищевказаній квартирі (а.с. 14-18).
Постановою Львівського апеляційного суду від 02.03.2020 рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 змінено в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 судових витрат, в решті рішення залишено без змін.
Згідно з довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, виданою АОСББ «Сихівчани» 14.06.2022 №00000000162, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Інших зареєстрованих осіб в квартирі немає (а.с. 90).
Як видно з акту обстеження матеріально-побутових умов ОСББ «Сихівчани-7» від 14.06.2022, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Останній потребує сторонньої допомоги, лежачий (а.с. 8).
Згідно з актом фактичного місця проживання від 02.08.2022, складеним комісією Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , без реєстрації (а.с. 56).
В ході розгляду справи встановлено, що через заміну відповідачами замка вхідних дверей позивач не має змоги потрапити до квартири та проживати у ній, останні чинять позивачу перешкоди у користуванні належною йому часткою в квартирі.
Так, з приводу вказаних обставин, представник позивача 13.05.2021 зверталася до відділу поліції №2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області із відповідною заявою, на що отримала відповідь, що відносини між сторонами носять цивільно-правовий характер (а.с. 6, 83).
Відповідно до акту ОСББ «Сихівчани-7» від 18.11.2022, основний наймач квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зареєстрований, однак не проживає. Колишня дружина ОСОБА_11 в квартиру не впускає, змінила замки (а.с. 85).
З довідки АОСББ «Сихівчани» від 23.11.2022 видно, що за заявою ОСОБА_12 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано, що доступу до квартири немає, така закрита, замки вхідних дверей змінено (а.с. 84).
Таким чином, оскільки позивач, не може фактично користуватися у передбачений законом спосіб належним йому на праві власності майном - квартирою АДРЕСА_1 , відповідачі створили йому перешкоди у доступі до квартири, замінивши замок вхідних дверей, а доказів протилежного суду не надано, відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення у цій частині позову та усунення перешкод позивачу в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення у цю квартиру та передачі ключів від такої, а також зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди позивачу у користуванні спірною квартирою.
Положеннями ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також може відшкодовується грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, передбачених законом.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяли, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Проте, позивачем ОСОБА_2 не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності такої шкоди та не обґрунтовано розмір відшкодування такої.
Таким чином, правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди не встановлено.
Керуючись статтями 2, 81, 89, 141, 258, 263 - 265Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення у таку квартиру та передачі ключів ОСОБА_2 від вищевказаної квартири.
Зобов'язати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 )не чинити перешкод ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2024.
Головуючий Дулебко Н.І.