Справа № 450/934/24 Провадження № 2/450/998/24
22 травня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача АТ «Сенс Банк» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501352457 у розмірі 59523 грн. 50 коп., яка складається з 43999 грн. 62 коп. за тілом кредиту, 15523 грн. 88 коп. заборгованості по відсотках. Свої вимоги мотивує тим, що 25 серпня 2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 501352457 (надалі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору, Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Вказує, що умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації.Представник позивача зазначає, що Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу кредиту, однак остання своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 28 лютого 2023 року заборгованість за Кредитним договором становить 59523 грн. 50 коп., яка складається з 43999 грн. 62 коп. за тілом кредиту, 15523 грн. 88 коп. заборгованості по відсотках. З огляду на вказане просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати у виді сплаченого судового збору стягнути з відповідача.
Ухвалою від 04 березня 2024 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлялась про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
В матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Сенс Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
12 серпня 2022 року рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» було прийнято рішення про заміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується витягом з державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року.
Судом встановлено, що 25 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 48000 грн., які надані за кредитним договором № 501352457 від 25 серпня 2021 року, що підтверджується меморіальним ордером № 497081329.
З паспорту споживчого кредиту б/н від 25 серпня 2021 року, оферти та акцепти на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501352457 від 25 серпня 2021 року, вбачається, що ліміт кредиту встановлено у розмірі 48000 грн. Строк кредитування 48 місяців, пільгова процентна ставка становить 21 %, базова процентна ставка складає 35 %.
Слід вказати, що вищезазначені документи складені між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , однак такі не містять ані фізичного підпису, ані електронного цифрового підпису відповідача.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, до такої не долучено жодних доказів на підтвердження передання суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, відповідачу ОСОБА_1 одноразового електронного ідентифікатора.
При цьому, банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту стягнути відсотки за користуванням таким.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом № 501352457 від 25 серпня 2021 року, станом на 28 лютого 2023 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 59523 грн. 50 коп., яка складається з 43999 грн. 62 коп. за тілом кредиту, 15523 грн. 88 коп. заборгованості по відсотках.
Відтак, суд враховує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме з такими істотними умовами, які викладені у паспорті споживчого кредиту б/н від 25 серпня 2021 року, оферті та акцепті на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501352457 від 25 серпня 2021 року ознайомилась розуміла і погодилась відповідач, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, оскільки такі нею не підписані.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачу надано грошові кошти у розмірі 48000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту, якими остання користувалась, однак такі не повернула в повній мірі позивачу, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту, яка відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом № 501352457 від 25 серпня 2021 року, складає 43999 грн. 62 коп.
На підставі наведеного, у даному випадку має місце порушення прав позивача, яке полягає у неналежному виконанні відповідачем своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості, а тому відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу за тілом кредиту.
Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43999 грн. 62 коп. заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 501352457 в сумі 43999 грн. 62 коп. за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 3028 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.