Справа № 444/108/24
Провадження № 2/444/370/2024
21 травня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Гнідець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (с. Артасів, Львівський р-н, Львівська обл.) до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області (пл. Незалежності, 27, смт. Куликів, Львівський р-н, Львівська обл.), третя особа Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), про визнання права власності на нерухоме майно,
12.01.2024 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося наступне спадкове майно - 1\5 частина житлового будинок АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 являвся сином померлої ОСОБА_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , оскільки з нею проживав та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося наступне спадкове майно - 1\5 частина житлового будинок АДРЕСА_2 . Спадкоємцем майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 залишилося наступне спадкове майно 1\5 частина житлового будинок АДРЕСА_2 . Спадкоємцем майна ОСОБА_5 є ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_5 . ОСОБА_2 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак нотаріус в письмовій формі йому відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки його батько та мати такого права належним чином не зареєстрували. Просив визнати за ОСОБА_2 право власності на 4\5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , в тому числі 2\5 частини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 1\5 частину в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
Відповідач відзиву на позов не подав.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомили.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, однак представник відповідача подали заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази. Дослідивши у судовому засіданні та оцінивши докази, якими обґрунтовувались позовні вимоги, судом встановлено наступне.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що матір'ю ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , ОСОБА_6 - батьком.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що матір'ю ОСОБА_2 є ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - батьком.
Згідно довідки, виданої Куликівською селищною радою за № 266 від 03.10.2023 року, станом на 30.06.1990 року в АДРЕСА_2 членами колгоспного двору були такі громадяни: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .
Згідно довідки, виданої Куликівською селищною радою за № 197 від 21.05.2024 року, станом на 15.04.1991 року в АДРЕСА_3 членами колгоспного двору були такі громадяни: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .
З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_7 у зв'язку із укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
З копії довідки № 36 від 25.01.2024 року, виданої Куликівською селищної радою, вбачається, що ОСОБА_4 проживав разом із померлою мамою ОСОБА_3 до дня її смерті і вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.09.2023 року № 149/02-31 вбачається, що нотаріус відмовила ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 після смерті його батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), який помер «12» січня 2022 року, у зв'язку із тим, що за відсутності документів, підтверджуючих право власності померлого ОСОБА_4 на вказаний житловий будинок та факту його державної реєстрації, не можливо видати Свідоцтво про право на спадщину за законом.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2023 року вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 (частка в спадщині 1/2) та його дружина ОСОБА_5 (частка в спадщині 1/2).
З копії листа приватного нотаріуса Гавінської М.І. від 29.12.2023 року № 248/02-14 вбачається, що для видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 потрібно подати оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_2 на членів двору, а саме на ОСОБА_5 . У випадку відсутності такого документу нотаріусом позивачу роз'яснено про судовий порядок оформлення права власності.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про
власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно
колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 р. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 не втратили права на 1/5 частку в майні колгоспного типу двору АДРЕСА_2 кожен.
Спадщина після померлої ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , суд бере до уваги копію довідки № 36 від 25.01.2024 року, виданої Куликівською селищної радою, з якої вбачається, що ОСОБА_4 проживав разом із померлою мамою ОСОБА_3 до дня її смерті і вели спільне господарство.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Спадщина після померлого ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , суд бере до уваги копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2023 року, з якого вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 (частка в спадщині 1/2) та його дружина ОСОБА_5 (частка в спадщині 1/2).
Таким чином встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Спадщина після померлої ОСОБА_5 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , суд бере до уваги копію листа приватного нотаріуса Гавінської М.І. від 29.12.2023 року № 248/02-14, з якого вбачається, що для видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 потрібно подати оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_2 на членів двору, а саме на ОСОБА_5 . У випадку відсутності такого документу нотаріусом позивачу роз'яснено про судовий порядок оформлення права власності.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2022 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , суду не надано.
За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.
Керуючись ст.112, 120 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 4\5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , в тому числі 2\5 частини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 1\5 частину в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Оприск З. Л.