Справа № 461/3184/24
Провадження № 2-с/461/42/24
21.05.2024 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
з участю:
секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Галицьким районним судом м. Львова 26.04.2024 року за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення, -
20.05.2024 року заявниця звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу Галицького районного суду м. Львова від 26.04.2024 року виданого за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення. Згідно з даним судовим наказом стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2021 року до 29.02.2024 року в сумі 850 гривень 25 копійок та 302 грн. 80 коп. сплаченого заявником судового збору, тобто по 151,40 грн. з кожного.
Заявниця мотивувала заяву тим, що 13.05.2024 року отримала через засіб поштового зв'язку
рекомендований лист, в якому містився судовий наказ від 26.04.2024 року. ОСОБА_1 зазначає, що згідно з актом про приймання закінченого будівництва об'єкту системи газопостачання від 10.10.2005 року в цей день комісія зафіксувала прийняття в експлуатацію газового котла в моїй квартирі АДРЕСА_1 замість центрального опалення і газової колонки. Роботи проводилися на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації м. Львова №222 від 04.03.2005 року, яким було передбачено встановлення індивідуального газового агрегата взамін центрального опалення, після чого розпорядженням Галицької районної адміністрації м. Львова та №178 від 15.02.2006 було затверджено акт технічної комісії Галицького району про готовність квартири ОСОБА_1 до експлуатації. Заявниця зазначає, що з 15.02.2006 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» припинило надання послуг з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 . Також заявниця стверджує, що представником Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» зазначено, що здійснюється опалення місць загального користування» у будинку де проживає ОСОБА_1 , однак у місцях загального користування відсутні будь-які опалювальні пристрої. Тому ОСОБА_1 вважає, що вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» є безпідставними та неправомірними. Тому просить заяву задовольнити та скасувати судовий наказ.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про скасування судового наказу, суд вважає, що судовий наказ слід скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору;2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Суд встановив, що 26.04.2024 року Галицьким районним судом м. Львова видано судовий наказ, згідно з яким постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2021 року до 29.02.2024 року в сумі 850 гривень 25 копійок та 302 гривень 80 копійок сплаченого заявником судового збору, тобто по 151,40 грн. з кожного.
Відповідно до супровідного листа від 26.04.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено копію судового наказу від 26.04.2024 року для відома, за адресою: АДРЕСА_2 .
13.05.2024 року ОСОБА_1 отримала через засіб поштового зв'язку рекомендований лист, в якому містився судовий наказ від 26.04.2024 року.
Відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідає вимогам, викладених у ст. 170 ЦПК України.
Враховуючи, що у заяві про скасування судового наказу наведено посилання на обставини, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача та надано посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки між сторонами існує спір про право та обставини викладені у заяві про скасування судового наказу, мають істотне значення для вирішення справи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу слід задовольнити, а судовий наказ №461/3184/24, виданий Галицьким районним судом м. Львова 26.04.2024 року підлягає скасуванню із роз'ясненням заявнику його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до ч.2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Галицьким районним судом м. Львова 26.04.2024 року за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення - задовольнити.
Судовий наказ №461/3184/24, виданий Галицьким районним судом м. Львова 26.04.2024 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 850,25 грн., а також 302 грн. 80 коп. сплаченого заявником судового збору, тобто по 151,40 грн. з кожного - скасувати.
Роз'яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2024 року.
Суддя О.Р. Юрків.