Справа № 156/501/24
Провадження № 3/156/381/24
22 травня 2024 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Нововолинськ Волинської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особам роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 003385 від 11 квітня 2024 року, 10.04.2024 року о 23:40 год в с. Низкиничі по вул. А.Киселя водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді А4, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у Комунальному Підприємстві «Нововолинська міська центральна лікарня» та підтверджується висноком медичного закладу № 16/3в від 11.04.2024 року.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні перебування у стані алкогольного сп'яніння заперечив, свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав та вказав, що працівники поліції не оголосили йому причини зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Також ОСОБА_1 пояснив, що після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у нього виникли сумніви у достовірності результату, тому він наполіг на проходженні огляду у медичному закладі. Вважає, що працівники поліції на вимірювальному приладі тицяли будь-які кнопки, тим самим налаштовуючи потрібний їм результат.
Роздруківку тесту Алкофор ОСОБА_1 просив суд не брати до уваги у зв'язку з недопустимістю, як доказу, оскільки вказана у роздруківці тесту година (22:44:51 год) не співпадає із часом зупинки транспортного засобу (23:40 год).
ОСОБА_1 стверджував, що мундштук, в який він дихав під час проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні, був не новий, а вже використаний, оскільки не було розпаковано в його присутності.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до частини 1 статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
ІV. Висновок суду
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази у справі, переглянувши додані до справи диски з відеофайлами з боді-камер поліцейських, дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З огляду на зміст протоколу про адміністративні правопорушення від 11.04.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 , та заперечення ним своєї вини, службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції долучено докази, які досліджені в судовому засіданні:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 003385 від 11 квітня 2024 року, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапорт № 2819 від 11.04.2024 року, відповідно до якого 10.04.2024 року о 23:55 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою Іваничівський район с. Низкиничі, вул. Центральна, Накат 11, зупинили транспортний засіб «Ауді А4» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водій з явними ознаками алкогольного сп'яніння;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager, згідно з яким проба позитивна, результат тесту 0,54‰. З результатом тесту ОСОБА_1 не згідний, від підпису відмовився;
- письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 10.04.2024 року о 23:45 год направлено на огляд до КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» у зв'язку із виявленням у нього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №16/3в складеним о 00 год. 15 хв. 11.04.2024 року, у якому зазначено, що 11.04.2024 року о 00 год 05 хв черговим лікарем КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» ОСОБА_2 було проведено огляд ОСОБА_1 та встановлено перебування його у стані алкогольного сп'яніння;
- оптичні DVD-R дисками, які долучені до матеріалів справи у кількості 3 шт з назвати «Мотика ч.1», «Мотика ч.2», «Мотика ч.3».
Так, на відеозаписі № WhatsAppVideo 2024-04-11 at 08.46.11 диску під назвою «Мотика ч.1» зафіксовано факт руху транспортного засобу Ауді А4, д.н.з. НОМЕР_2 по асфальтованій дорозі населеного пункту у темну пору доби.
З відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410234413_3971, що міститься на диску під назвою «Мотика ч.1» слідує, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 11.04.2024 року о 23:40 год. дійсно керував транспортним засобом Ауді А4, д.н.з. НОМЕР_2 .
Після зупинки транспортного засобу в ході розмови з водієм ОСОБА_1 поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з метою перевірки, оскільки у водія була порушена мова, а із салону автомобіля відчувався запах алкоголю.
З 03 хв. 02 сек. відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410234413_3971 вбачається хід огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, який здійснювався зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Алкофор з позитивним результатом 0,54 ‰. Після проходження огляду на запитання поліцейського ОСОБА_1 погодився з результатом тесту та відмовився їхати в медичний заклад (04 хв. 32 сек. - 04 хв. 39 сек. відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410234413_3971). При цьому на запитання поліцейського ОСОБА_1 пояснив, що не повідомив працівникам поліції, що вживав алкоголь, оскільки «не є п'яний і їхав нормально» (04 хв. 52 сек. відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410234413_3971). На 05 хв. 05 сек. відеозапису в ході розмови з поліцейським ОСОБА_1 визнає: «я трошки розпивав, я знав про це».
Згодом ОСОБА_1 попросив працівників поліції про проходження огляду в лікарні мотивуючи тим, що результату апарату не довіряє. При цьому визнає, що випив пляшку пива (06 хв. 28 сек. відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410234413_3971). При цьому по дорозі до лікарні в ході розмови з поліцейськими ОСОБА_1 каже: «… якщо попав, то попав…» «… так вийшло… я думав, що я в адекваті…» (11 хв. 13 сек. відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410234413_3971).
З відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410235912_3972, що міститься на диску під назвою «Мотика ч.1» зафіксовано освідування ОСОБА_1 о 00 год. 05 хв. в Нововолинській міській центральній лікарні, при цьому мундштук було розпаковано та поміщено у прилад Драгер у присутності ОСОБА_1 (05 хв. 58 сек. відеозапису № NOR_X100149_000000_20240410235912_3972). На 06 хв. 13 сек. відеозапису зафільмовано хід огляду ОСОБА_1 в медичному закладі за допомогою спеціального технічного засобу. Показник тесту позитивний та становив 0,44 ‰.
Надалі ОСОБА_1 звертався до поліцейських і до працівника медичного закладу, що здійснювала його освідування з проханням здати кров на аналіз на визначення перебування його в стані алкогольного сп'яніння. Однак ОСОБА_1 працівником медичного закладу було відмовлено, мотивуючи тим, що обов'язкове дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я проводиться лише у тому випадку, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Також до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено тест Алкофор 507 із результатом 0,54 ‰ (а.с.18). Суд погоджується з доводами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо недопустимості як доказу тесту Алкофор 507 із результатом 0,54 ‰ (а.с.18), оскільки дійсно, із відомостей, вказаних у такому слідує, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння здійснено 10.04.2024 року о 22:44 год., тоді, як у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 003385 від 11.04.2024 року вказано, що правопорушення ОСОБА_1 вчинив 10.04.2024 року о 23 год 40 хв. Та й з відеозапису вбачається, що зупинено автомобіль о 23:40 год, а на роздруківці час вказано 22:44 год.
Таким чином, під час вирішення даної справи суд не бере до уваги тест Алкофор 507 із результатом 0,54 ‰, оскільки такий здобуто з порушенням процесуальної процедури, суперечить фактичним обставинам справи і об'єктивно не узгоджується з іншими доказами, що містяться у матеріалах справи. Разом з тим, порушення поліцейськими вимог Порядку проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, жодним чином не вплинули на законність проведення такої процесуальної дії, як огляд ОСОБА_1 з метою визначення перебування його в стані алкогольного сп'яніння здійснений в медичному закладі, за наслідками чого складено протокол.
Крім того, надані поліцією відеозаписи отримані поліцейським відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" є безперервними та узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення, надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отримані у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, а тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.
Так, досліджуючи та аналізуючи докази, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду на стан сп'яніння врегульована положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу III Інструкції метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п. 15 Розділу III Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Розділу III Інструкції).
Долучений до матеріалів справи висновок лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 16/3в складений о 00 год. 15 хв. 11.04.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд визнає належним і допустимим для використання в процесі доказування, оскільки він містить фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є таким, що в сукупності безпосередньо вказує на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що мундштук, в який він дихав під час проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні, був не новий, а вживаний, а також твердження, що працівники поліції під час першого огляду тицяли будь-які кнопки на приладі, тим самим налаштовуючи потрібний їм результат, суд відхиляє та розцінює, як форму захисту з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, оскільки надані правопорушником пояснення не підтвердженні належними доказами, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами (зокрема відеозаписами) та спрямовані не на встановлення істини у справі, а виключно на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
Окремо слід зазначити щодо тих обставин, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп'яніння не за допомогою технічного приладу, а шляхом здачі аналізу крові, суд вважає за необхідне вказати наступне. Відповідно до розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, а тому саме він визначає порядок та методику проведення дослідження. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Обов'язковий забір крові передбачений тільки у випадку, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, а також для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі охорони здоров'я, не зазначив поважних причини, у зв'язку із якими він не міг пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ALCOTEST DRAGER», однак посилався на те, що не довіряє показам такого приладу, тому хотів пройти огляд на стан сп'яніння саме за допомогою дослідження крові. З відеозапису встановлено, що працівники медичного закладу пояснили ОСОБА_1 у яких випадках здійснюється обов'язковий забір крові. Крім того, як уже вказувалось вище, відповідно до вказаної Інструкції порядок та методику проведення дослідження визначає лікар, а не особа, яка проходить огляд.
Будь-яких суттєвих порушень процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі судом не встановлено.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 003385 від 11.04.2024 року саме висновок лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 16/3в складений о 00 год. 15 хв. 11.04.2024 року став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, висновок лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 16/3в складений о 00 год. 15 хв. 11.04.2024 року та надані поліцією відеозаписи є належними та допустимими доказами у справі та в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Будь-яких порушень законодавства поліцейськими під час організації здійснення огляду ОСОБА_1 в медичному закладі та під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, які б могли вплинути на вирішення справи, судом не встановлено.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що працівник поліції не повідомив йому причини і підстави зупинки транспортного засобу під його керуванням, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушивПравила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно доМитного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Випадки, які дають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб є вичерпними.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеження конституційних прав громадян. Зокрема на час дії воєнного стану передбачено можливість заборони громадянам права на пересування та перебування в певних місцях, встановлення певних режимів в'їзду чи виїзду, а також заборона руху транспортних засобів. При цьому, передбачено право перевіряти у громадян, а тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу. Разом з тим, законом не передбачено конкретної процедури зупинки транспортних засобів та спілкування з водіями в умовах військового стану. Отже, неповідомлення працівником поліції ОСОБА_1 про причини і підстави зупинки транспортного засобу, з огляду на дію в Україні воєнного стану, право працівників поліції зупиняти та перевіряти транспортні засоби, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на обставини справи та які б спростовували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд не вбачає.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Окремо слід наголосити, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За таких обставин, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
На переконання суду, інформація, що міститься на відеозаписах, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Суддею враховано характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб), загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу (до адміністративної відповідальності правопорушник притягується вперше), майновий стан (непрацевлаштований, на утриманні одна неповнолітня дитина), ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Згідно з довідкою інспектора САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Федорук В. гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 28.09.2013 року. Отже, суд застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
VІ. Судові витрати
Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 34, 35, 39-1, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для спрати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. Є. Малюшевська