21 травня 2024 року
м. Харків
справа № 640/14269/18
провадження № 22-ц/818/1823/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід складу суду по цивільній справі за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2024 року, ухвалене суддею Зуб Г.А.,
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2024 року позов Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Національної академії Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 08610502, суму матеріальних збитків, заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 21133 (двадцять одна тисяча сто тридцять три) гривень 86 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави втрати по оплаті судового збору в розмірі по 587 (п'ятсот вісімдесят сім) гривень 33 коп. з кожного.
Не погодившись із вказаним рішенням суду 21 березня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
14 травня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суду.
В обґрунтування заяви про відвід, посилається на те, що суддя Пилипчук Н.П. фактично надала правничу допомогу судді районного суду Зубу Г.А. , автору рішення по даній справі.
Зазначає, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи у зв'язку із явним особистим інтересом.
Вказує, що вищезазначене, поза розумним сумнівом, ясно показує, чому дану справу за таким же Рішенням, як у справі № 640/14107/18 із тим же позивачем (вже у шостий раз) на ту ж суму 21133,86 грн (вже у шостий раз - після п'яти задоволених на цю ж суму позовів, у тому числі четвертий задоволений позов було затверджено саме Постановою судді Пилипчук Н.П. від 23.09.2019 по справі № 640/14107/18 апеляційне провадження № 22-п/818/3571/19, за рішенням судді Шаренко С.Л. , тобто, після стягнення 3 х 21133,86 грн, а після постанови судді Пилипчук стягнуто вже 4 х 21133,86 грн) розподілено саме судді Пилипчук Н.П.
Зазначає, що в ухвалі суду не зазначено про подане доповнення до апеляційної скарги.
Вказує, що судом не розглянуто клопотання про витребування у позивача наявного в нього вироку, у якому було б встановлено вину ОСОБА_1 у кримінальних правопорушеннях.
Зазначає, що незрозуміло яким чином колегія на момент 30.04.2024 проведення підготовки вже знала та могла встановити, хто прийме участь у розгляді його апеляційної скарги та які будуть вимоги та заперечення учасників, якщо відкрила апеляційне провадження 30.04.2024, а зареєстрована цю ухвалу тільки 01.05.2024, тобто, раніше, ніж 01.05.2024 не могла відправити позивачу та учасникам ухвалу про відкриття апеляційного провадження і отримати від них якісь вимоги та заперечення, таким чином, заявляючи в ухвалі від 30.04.2024 про закінчення підготовки та призначення розгляду апеляційної скарги, колегія фактично засвідчила про неформальні стосунки із позивачем, із чого вбачається упереджене та необ'єктивне ставлення колегії до справи.
Також вказує, що важливою підставою для відводу колегії стало явно презирливе відношення до Основних засад судочинства (ст 129 Конституції України) та конвенційного права на справедливий суд, що включає публічний відкритий розгляд цивільної справи та публічне оголошення результату розгляду, адже колегія встановила розглядати справу навіть без повідомлення учасників, тобто, повністю викресливши змагальність, фіксацію процесу, рівність учасників, право доказувати свої доводи перед судом, а не лише перед папером.
На його думку вказані обставини унеможливлюють участь колегії суддів у розгляді даної справи, оскільки у нього є сумніви відносно їх об'єктивності та неупередженості.
Обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, згідно змісту якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2024 року, та ухвалою апеляційного суду від 20 квітня 2024 року справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копії ухвали Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року про відкриття апеляційного провадження були направлені учасникам справи. Крім того, позивачу та відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлені копії апеляційної скарги, що підтверджується матеріалами справи (а.с. т. 2 а.с. 83-86).
ОСОБА_1 обґрунтувує заяву про відвід порушенням процедури визначення складу суду.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у ч. 2 ст. 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду (п.п. 1-4 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України).
Пунктом 3 рішення Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року визначено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Пунктом 2.3.1 Положення визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (далі - Положення), автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 Положення визначено, що не розподіляються щодо конкретного судді судові справи: у період відпустки судді; за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Пунктом 2.3.31 Положення визначено, що результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2024 року відповідальною особою було здійснено автоматизований розподіл судової справи за єдиним унікальним номером № 640/14269/18 (апеляційне провадження № 22-ц/818/1823/24), за яким визначено склад суду: суддя-доповідач Пилипчук Н.П., судді, які входять до складу колегії: Бурлака І.В., Тичкова О.Ю.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаних нормативних актів, не вбачається порушення порядку визначення складу суду для розгляду справи, з огляду на те, що формування колегії суддів для розгляду справ у Харківському апеляційному суді здійснюється виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності, і твердження ОСОБА_1 щодо порушення порядку визначення складу суду для розгляду справи є безпідставними, оскільки автоматичний розподіл судової справи відбувся відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що судом не розглянуто клопотання про витребування у позивача наявного у нього вироку, у якому було б встановлено вину ОСОБА_1 у кримінальних правопорушеннях, колегія суддів зазначає, що вказане клопотання було розглянуто судом, та за результатами розгляду у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що колегія встановила розглядати справу без повідомлення учасників, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В даному випадку ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з ціною позову, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, з наведеного не вбачається порушення порядку розгляду справи.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що в ухвалі суду не вказано про подане доповнення до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 надійшли до суду 26 березня 2024 року.
Фактично у доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 заявив відвід колегії суддів та посилався на те, що суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення суду у даній справі текст постанови Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 640/14107/18, головуюча суддя Пилипчук Н.П., судді Кругова С.С., Бровченко І.О. Зазначає, що рішення у цивільній справі № 640/14107/18 про задоволення позову та постанова Харківського апеляційного суду під головуванням судді Пилипчук Н.П. по цій справі суперечать висновкам у інших судових рішеннях № 640/1772/18, № 640/1777/18.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року відвід ОСОБА_1 складу суду Пилипчук Н.Н. , Тичковій О.Ю. , Бурлака І.В. визнано необґрунтованим. Заяву про відвід передано на автоматизований розподіл з метою визначення складу суду для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду Пилипчук Н.П., Бурлака І.В., Тичкова О.Ю. - відмовлено.
Отже, зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відвід колегії суддів убачається, що така зводиться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями суду, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів чи заінтересованості у справі та не може бути підставою для їх відводу.
В усякому разі, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Інших доводів, щодо упередженості та необ'єктивності колегії суддів не наведено та не надано відповідних доказів.
Відтак, посилання на інші обставини, що викликають у заявника сумнів в неупередженості та об'єктивності складу суду, не заслуговують на увагу, так як вказані доводи не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності цих суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості колегії суддів як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає відвід, заявлений ОСОБА_1 , необгрунтованим.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Відвід ОСОБА_1 складу суду Пилипчук Н.Н. , Тичковій О.Ю. , Бурлака І.В. визнати необґрунтованим.
Заяву про відвід передати на автоматизований розподіл з метою визначення складу суду для вирішення питання про відвід.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді І.В. Бурлака
О.Ю. Тичкова