Провадження № 33/803/1366/24 Справа № 183/2354/24 Суддя у 1-й інстанції - Фролова В. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
22 травня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за захисника Федака М.Л.,, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, без безоплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 21.02.2024 о 17:35 годині ОСОБА_1 по вул. Сучкова,41 у м. Новомосковську керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 без номера, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року, як незаконної у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП, а суд першої інстанції самостійно відредагував фабулу правопорушення, яка ставиться у вину ОСОБА_1 . Так, у протоколі не вказано чим саме керував ОСОБА_1 , протокол містить виправлення, що не допускається для протоколів, а також зазначено, що особу було відсторонено від керуванням шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, однак чинний КУпАП та профільна інструкція працівників поліції не передбачає такого виду відсторонення. Також вказує, що КУпАП не містить положення відповідно до якого за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Крім того у протоколі не зазначено від проходження огляду на стан саме якого сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Всупереч вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності впродовж року.
Матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував та був зупинений працівниками поліції саме за порушення ПДР та про відсторонення від керування. Також в матеріалах справи відсутнє направлення до будь-якого медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказує, що йому не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, з відеозапису вбачається, що також не було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
З відеозапису видно, що поліцейський проводить огляд ОСОБА_1 і не виявляє будь-яких ознак сп'яніння, навпаки поведінка останнього повністю відповідала обстановці, він чітко та зрозуміло відповідав на питання поліції. Так, на відеозапису (01 хв. 02 с.) вбачається, що поліцейський автоматично, навіть не повідомляючи ОСОБА_1 , що він вбачає у нього ознаки сп'яніння, сказав йому розставити руки. Після того, як ОСОБА_1 зробив це, поліцейський не повідомляє про тремтіння рук, про яке вказав суд у постанові. Далі поліцейський сказав закрити очі, і після того, як останній виконав вимогу, поліцейський подивися та також не повідомив, що бачить у нього відсутність реакції зіниць очей на світло. Потім поліцейський запропонував пройти огляд, не зазначивши, який саме огляд та які саме ознаки виявлені у ОСОБА_1 .
Апелянт зазначає, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без шолому і швидко роз'яснив права особи, на яку складається постанова про адміністративне правопорушення. На думку апелянта, права особи, на яку складають протокол про адміністративне правопорушення, відрізняються від прав особи, на яку складають постанову про адміністративне правопорушення. На відеозапису видно, як один поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи не бажає він скористатися своїми правами та обов'язками, а інший у цей час проводить візуальний огляд. В свою чергу ОСОБА_1 не надав відповіді чи бажає скористатися своїми правами, а поліцейський не перепивав ще раз, що є грубим порушенням прав особи, яку притягуються до відповідальності.
Не заслуговують на увагу, на думку апелянта, твердження суду, що ОСОБА_1 повідомляв, що йому треба відвезти речі, оскільки останній конкретно не повідомляв коли їх потрібно було відвезти.
Також вважає, що карта обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 12.07.2023 було піддано адміністративному стягненню Номовосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є неналежним доказом, оскільки орган поліції не долучив копію відповідного судового рішення.
Орган поліції не надав суду докази, що транспортний засіб не є електромопедом, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Suzuki Lets 2 є транспортним засобом. Так, з відеозапису не вбачається, що транспортний засіб містив вихлопну трубу та отвір для заправки бензином. Більш того, не може прийматися твердження суду про те, що поліцейські провели зовнішній огляд та не встановили, що це електромопед. Навіть при видимій наявності у транспортному засобі труби і отвору для заправки, це не підтверджує, що вони виконують робочий процес у даному транспортному засобі чи перебувають в робочому стані. Крім того, даний транспортний засіб не зареєстрований у сервісному центрі МВС, тому це не був транспортний засіб.
З огляду на вимоги ст. 266 КУпАП та п.5 розділу ІІ Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, поліцейський повинен зафіксувати на відеозапис факт керування особою транспортним засобом, і лише у разі такої фіксації в сукупності з іншими доказами у поліцейського виникає право на складання відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилається, що в провадженні у одного органу - судді місцевого суду перебували відносно ОСОБА_1 одночасно два протоколи про адміністративні правопорушення - за ч.1 ст. 130 КУпАП і за ч.5 ст. 126 КУпАП. В судовому засіданні 28.03.2024 було винесено постанову про закриття на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП. Враховуючи, що суд першої інстанції закрив провадження за більш тяжке адміністративне правопорушення за відсутності водії і складу адміністративного правопорушення, то відповідно шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд, керуючись ст. 36 КУпАП, повинен був закрити також і провадження за ч.2 ст. 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Також суд першої інстанції не взяв до уваги, що Новомосковський міськрайонний суд в 2023 році помилково позбавив ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на 1 рік, оскільки він такого права не має, що на думку апелянта, підтверджує те, що мопед не є транспортним засобом, оскільки в іншому випадку працівники поліції повинні бути оформити матеріали про притягнення до відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка такого права не має.
Враховуючи викладене, апелянт просить постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
До апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, але захисник не заперечував проти можливості розгляду справи без його участі, що, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Федак М.Л. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та закрити провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Не заперечував, що у ОСОБА_1 дійсно був у користуванні мопед Suzuki Lets 2, але вказував про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за встановлених судом обставин, оскільки, як стверджує захисник, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції у той момент, коли той штовхав мопед до АЗС. Водночас не заперечував факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, але пояснював такі дії свого підзахисного безпідставними та незаконними вимогами поліцейських, якими були встановлені ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 під час його огляду.
Також захисник не заперечував факт притягнення ОСОБА_1 у липці 2023 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, але вказував на відсутність в матеріалах справи належних тому доказів.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції; картку обліку адміністративного правопорушення.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 692460 від 21.2.2024 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 21.02.2024 року о 17.35 годин в м. Новомосковськ, вул.Сучкова, 41, громадянин ОСОБА_1 керував Suzuki Lets 2 без номера з явними ознаками наркотичного сп'яніння, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “надасть у суді”. Крім того зафіксовано, що документи не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено місце та час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис.
Згідно довідки Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області від 27.02.2024, ОСОБА_1 посвідчення водія на отримував (а.с.1 об.).
Відповідно до рапорту інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області Департаменту ПП старшого лейтенанта патрульної поліції Михайла Чіпіжного від 21.02.2024, під час несення служби 21.02.2024 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області по вул. Сучкова, 41 працівниками поліції був зупинений транспортний засіб Suzuki Lets 2 (мопед) без номерних знаків, водій якого порушував п.2.3 “г” ПДР України. Водія встановлено згідно паспорта громадянина України, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки документів та спілкування з водієм виявлено ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, про що було повідомлено водія та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився. Також було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортним засобом. Водія відсторонено від керування транспортним засобом шляхом паркування без порушень ПДР. Подію зафіксовано на камеру 469366. Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП, ч.5 ст. 126 КУпАП та винесено постанову за ч.5 ст. 121 КУпАП (а.с.2).
З картки обліку адміністративного правопорушення вбачається, що постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться у 1 файлі на одному DVD-R диску долученого до матеріалів справи (а.с.5).
Так, працівниками поліції долучено до матеріалів провадження DVD-R диск, який містить 1 файл.
З відеофайлу “export_4oaf0” тривалістю 17:35:56-17:57:22 вбачається, що працівник поліції підійшовши до транспортного засобу Suzuki Lets 2, запитав у водія, чи є у нього талон на транспортний засіб. Водій відповів, що він вдома. Також повідомив, що був позбавлений права керування транспортними засобами.
О 17:36:56 годин працівник поліції попросив водія розставити руки, потім заплющити очі, і після їх відкриття, посвітив в очі ліхтариком. Після цього запитав, чи вживав водій щось наркотичне.
Водій відповів, що не вживав.
Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння, а саме проїхати до найближчого медичного закладу та здати аналізи.
Водій сказав, що все розумів, однак пройти огляд не готовий. Потім зателефонував комусь та повідомив, що працівники поліції його перевіряють.
Поліцейський запитав:”Чому не готовий?” Водій відповів:”Не знаю, не готовий”.
О 17:38:00 годині працівник поліції повідомив водія, що якщо він не готовий пройти медичний огляд на стан сп'яніння, то відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а якщо погодиться - то рішення буде прийнято відповідно до висновку медичного закладу за результатами огляду. Крім того повідомив, що у водія виявлено ознаки сп'яніння, зокрема виражене тремтіння пальців рук. А також вказав на керування ОСОБА_3 транспортним засобом без права керування.
О 17:39:16 годин ОСОБА_1 вказав, що взяв мопед “чисто отвезти вещи”.
О 17:39:27 годин працівник поліції ще раз запропонував водію пройти огляд на перебування стані сп'яніння у медичному закладі.
ОСОБА_1 повідомив, що у нього є знайомі, які курять, він в цей час стояв поряд.
О 17:40:41 годині працівник поліції знову запропонував водію ОСОБА_1 поїхати до лікарні для проходження огляду, та запитав, чи дійсно той відмовляються.
ОСОБА_1 сказав:”Да. Давайте как-то договоримся. Я взял мопед отвезти вещи”.
Працівники поліції о 17:41:04 годині повідомив водія ОСОБА_1 , що у нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук. При перевірці документів також було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортними засобами та раніше притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП і в черговий раз запропонував пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря- нарколога.
ОСОБА_1 сказав:” Войтиде в мое положение, я взял мопед отвезти вещи. Я дам презент”.
Після цього ОСОБА_1 було повідомлено про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди та ще раз задано питання, чи згоден він пройти огляд на перебування у стані сп'яніння.
ОСОБА_1 відповів, що не згоден.
Потім працівник поліції вказав, що водій сам може здати аналізи, але зараз він повинен проїхати до лікарні у супроводі поліцейських. Далі суд буде приймати рішення з цього питання.
О 17:43:00 годин ОСОБА_4 вказав: “Я не згоден”.
Працівник поліції зазначив, що відносно водія ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки в діях останнього наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення, протокол за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП за повторне протягом року керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права та постанова за ч.5 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом без шолома.
О 17:44:00 годин старший лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_1 про те, що зараз ним буде розглянуто справу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та роз'яснив процесуальні права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Потім працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи зрозумілі йому його права та чи бажає він скористатися ними.
В цей час інший працівник поліції проводив поверхневий огляд ОСОБА_1
О 17:46:33 годині старший лейтенант поліції Чепіжний Михайло вдруге запитав у ОСОБА_1 чи все йому зрозуміло. На що ОСОБА_1 сказав:”Да”.
Після цього працівники поліції приступили до складання процесуальних документів.
О 17:49:30 годин поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи є у нього технічний паспорт на скутер та хто являється його власником. ОСОБА_1 відповів, що із собою технічного паспорту не має, що він є власником даного транспортного засобу, який був куплений в 2021 році.
О 17:50:10 годин працівник поліції запитав, чому ОСОБА_1 не бажає їхати до медичного закладу для проведення огляду.
ОСОБА_1 відповів, що він був з людьми, які курили, і можливо він також надихався. Також вказав, що взяв мопед, щоб відвезти речі та заправити його.
Потім працівник поліції вказав, що поліцейські ловлять ОСОБА_1 кожного місяця.
ОСОБА_1 вказав, що так. Крім того, під час складання працівниками поліції адміністративних матеріалів ОСОБА_1 запитав, чи довго буде тривати процедура, та чи можна, щоб він у цей час поїхав на заправку, щоб заправити мопед. На що працівники поліції йому відмовили.
Отже, зазначені на відеофайлі фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують апеляційні твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що матеріали провадження не містять доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме у відмові від проходження запропонованого медичного огляду на перебування у стані наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
При цьому, апеляційний суд вважає, що хоча вказаний відеозапис і не містить запису адміністративного правопорушення з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, на що звертає увагу апелянт, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а зазначає про те, що матеріали провадження не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинення його працівниками поліції за порушення правил ПДР та про відсутність у матеріалах провадження направлення до медичного закладу.
На думку апеляційного суду, такі твердження апелянта не заслуговують на увагу. Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, після повідомлення працівником поліції ОСОБА_1 про те, що у нього вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння, водію було запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі, при цьому поліцейський було однозначно вказано, що такий огляд буде проходити шляхом відбирання у ОСОБА_1 біологічних аналізів. Підстав для неоднозначного трактування процедури проходження запропонованого поліцейськими медичного огляду - не вбачається. Крім того, поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відеозапису, не свідчить про застосування до нього будь-якого тиску чи нерозуміння ним подій, що відбуваються довкола. Натомість, ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом, не висловлював незгоди з діями працівників поліції, які його зупинили, неодноразово на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду у медичному закладі, вказавши, що перебував разом з людьми, які курили, і він міг надихатися. Більше того, ОСОБА_1 неодноразово вказував, що взяв мопед, щоб відвезти речі та заправити його, а також питав у працівників поліції дозволу поїхати на заправку, у той час поки вони будуть складати адміністративні матеріали щодо нього. Зазначене, на думку апеляційного суду, спростовує і доводи апелянта про те, що він конкретно не повідомляв поліцейських, коли йому потрібно відвезти речі, як на підставу спростування факту керування ним транспортним засобом.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово було роз'яснено процедуру проходження огляду на перебування саме у стані наркотичного сп'яніння, наслідки відмови від такого огляду, роз'яснено права і процесуальні обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема вимоги ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України і надано можливість скористатися своїми правами.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що права особи, на яку складається постанова про адміністративне правопорушення та права особи, щодо якої складено протоколу про адміністративне правопорушення, є хибними та не відповідають дійсності, оскільки як зазначено вище, ОСОБА_1 було роз'яснено як вимоги ст. 268 КУпАП, так і положення ст. 63 Конституції України. Після цього працівник поліції запитав, чи все зрозуміло ОСОБА_1 та чи бажає він скористатися своїми правами, на що ОСОБА_1 вказав, що йому все зрозуміло. Будь-яких заяв чи клопотань останній не заявляв.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог законодавства щодо порядку проведення огляду водія, зокрема, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки сп'яніння, що матеріали провадження не містять направлення водія до медичного закладу.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
На переконання апеляційного суду, дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Так, як убачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, в процесі спілкування з водієм ОСОБА_1 , поліцейський запитав у останнього чи вживав він щось наркотичне, попросив його розвести у сторони руки, потім заплющити очі та перевірив реакцію зіниць очей на світло. Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук та було запропоновано пройти огляд на перебування у стані наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі.
Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що працівник поліції не повідомив йому про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння та не пояснив, який саме огляд слід пройти останньому, не відповідають дійсності.
Інші доводи апелянта про відсутність у справі направлення на проходження медичного огляду, фактичне невідсторонення його від керування транспортним засобом - є такими, що не спростовують висновків суду щодо доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на перебування у стані сп'яніння, що власне, не заперечується апелянтом.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №4 692460 від 21.02.2024, він містить усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП, зокрема, і суть адміністративного правопорушення.
Так, у протоколі вказано, що 21.02.2024 о 17.35 годин в м. Новомосковськ, вул.Сучкова, 41, громадянин ОСОБА_1 керував Suzuki Lets 2 без номера, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Тобто протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 692460 від 21.02.2024 року щодо ОСОБА_1 містить конкретизацію суті адміністративного правопорушення, що ставиться у провину особі, яка притягається до адміністративного правопорушення; зазначено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_6 , а також те, що водія відсторонено від керування транспортним засобом шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР,
Переліки відомостей, які має містити протокол про адміністративне правопорушення, визначений ст.256 КУпАП, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941, та не містять обов'язку працівника поліції зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення від проходження якого саме огляду відмовилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Одночасно звертається увагу на те, що ч.2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи, що ОСОБА_1 ставиться у провину саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження у передбачено законом огляду на перебування у стані сп'яніння, вчиненого повторно протягом року, ствердження апелянта ОСОБА_1 про те, що ч.2 ст.130 КУпАП не містить положення, відповідно до якого передбачена відповідальність особи за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, не заслуговують на увагу.
Дійсно, як зазначено апелянтом, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 692460 від 21.02.2024 не містить відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року, однак зазначення цих відомостей у протоколі не передбачено вимогами законодавства. Крім того такі відомості містять у долученій працівниками поліції до матеріалів справи картки обліку адміністративного правопорушення (а.с.4), що також підтверджується відповідною копією судового рішення з ЄДРСР, долученою апеляційним судом до матеріалів справи. Тому слід визнати безпідставними твердження апелянта, що зазначена картка обліку адміністративного правопорушення є неналежним доказом лише тільки через те, що поліцейськими до справи не було долучено копії постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Є неприйнятними і доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Suzuki Lets 2 є транспортним засобом.
Так, згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
З порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.
Отже пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.
Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018.
Як було наведено вище, адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Доказів того, що Suzuki Lets 2 не є транспортним засобом стороною захисту надано не було.
Отже, твердження апелянта про те, що Suzuki Lets 2 не є транспортним засобом, є необґрунтовані.
Доводи ОСОБА_1 про те, що Новомосковський міськрайонний суд у 2023 році помилково позбавив його права керування транспортними засобами не є предметом розгляду у цьому провадженні.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року, при обставинах встановлених постановою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.
Поміж іншого слід визнати безпідставними апеляційні доводи сторони захисту про недотримання місцевим судом вимог ст.36 КУпАП, оскільки в межах даної справи Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядалися обставини вчинення ОСОБА_1 лише адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП та відсутні відомості щодо одночасного розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, що виключає можливість застосування місцевим судом у даному конкретному випадку положень ст.36 КУпАП.
Отже неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, зокрема і доводам сторони захисту про наявність підстав для закриття адміністративного провадження, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 34 000 грн., без оплатного вилучення транспортного засобу, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО