Провадження № 33/803/1147/24 Справа № 210/6398/23 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
22 травня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Овчаренка С.М., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Овчаренка С.М. на постанову судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, -
Згідно постанови, 11.11.2023 року 20 год. 50 хв. в м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 33 ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у встановленому порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та у медичному закладі КЗКБЛПД ДОР відмовився. Порушення вчинено повторно двічі протягом року, що підтверджується рішенням від 02.08.2023 Тернівським р/с та 30.08.2023 Тернівським р/с.
Крім того, 11.11.2023 року о 20 год. 50 хв. в м. Кривий Ріг, пр.. Металургів біля буд. 33 ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким т.з. згідно рішення Тернівського р/с в м. Кривий Ріг від 30.08.2023 р. на один рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП згідно постанови ЕАТ 8014244 від 25.10.2023 р.
Крім того, 11.11.2023 року о 22 год. 50 хв. в Дніпропетровській обл., м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 38а ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду у встановленому порядку на визначення стану алкогольного сп"яніння на місці зупинки т/з та у медичному закладі КЗКБЛП ДОР відмовився.
Крім того, 11.11.2023 року 22 год. 50 хв. в м. Кривий Ріг, пр. Металургів біля буд. 38а ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким т.з. згідно з рішенням Тернівського р/с в м. Кривий Ріг від 30.08.2023 р. на один рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП згідно постанови ЕАТ 8014244 від 25.10.2023 р.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки справу розглянуто за його відсутності та без належного повідомлення про розгляд справи, а про наявність постанови він дізнався лише 10 березня 2024 року. Саму постанову вважає незаконною, необґрунтованою, та такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають обставинам справи. Зазначає, що судом безпідставно зазначено у постанові про неявку ОСОБА_1 у судове засідання та не повідомлення ним про причини неявки, оскільки останній не повідомлявся судом про слухання справи. Звертає увагу, на необізнаність ОСОБА_1 про наявність щодо нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Вважає, що долучені до протоколів докази не містять фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винуватість останнього у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи,заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді має бути поновлений, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинено повторно протягом року; відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена двічі протягом року особою, яка піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.
Факт вчинення адміністративних правопорушень та винність ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №639062, ААД №624902, ААД №639063 та ААД №624379 від 11.11.2023 року та долученими до них відеозаписами.
Рапортами працівників поліції, з яких встановлено, що під час патрулювання у Металургійному р-ні м. Кривий ріг було зупинено автомобіль ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. Під час спілкування у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'ягніння. Останній від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився.
Довідкою, відповідно до якої згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом НОМЕР_2 .
Інформацією з адмінпрактики, відповідно до якої ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ст. 130 КУпАП 02.08.2023 року та 30.08.2023 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8014244 від 25.10.2023 року, згідно якої до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20400 грн.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка раніше піддавалася адміністративним стягненням за правопорушення, передбачені ст.130 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.
З відеозаписів вбачається, що на законні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Протоколи про адміністративні правопорушення у справі складені уповноваженими на те особами з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в них відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про слухання справи апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
При цьому, з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 30 січня 2020 року (справа №482/9/17).
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відносно ОСОБА_1 було складено чотири протоколи про адміністративні правопорушення, копії яких він отримувати відмовився та чотири рази повідомлено, що розгляд справи відбудеться 29.11.2023 року о 10:00 годині у Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу. Отже ОСОБА_1 знав про розгляд адміністративної справи відносно нього, та мав можливість у будь який час з'явитись до суду з питанням про розгляд його адміністративної справи.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 126, 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. З врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суддя першої інстанції правильно дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП).
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки останній не знав про встановлення обмеження у праві керування транспортним засобом, на увагу не заслуговують.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 протягом року до моменту складання протоколів від 11.11.2023 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.4 ст.126 КУпАП, а саме:
- 30 серпня 2023 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністартивн6ого стягнення у вияді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
- 02 серпня 2023 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністартивн6ого стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
- 25 жовтня 2023 року постановою ЕАТ 8014244 від 25.10.2023 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Зі змісту вказаних постанов, які набрали законної сили, вбачається, що у кожному випадку ОСОБА_1 був обізнаний зі своїми правами, а також про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику Овчаренку С.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Апеляційну скаргу захисника Овчаренка С.М. залишити без задоволення.
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя