печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22845/24-к
21 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100060000952 від 04.05.2024, -
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2024 у справі №757/20449/24-к за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506), в межах кримінального провадження № 12024100060000952 від 04.05.2024, на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 , а саме: філії-Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 ; АБ «Укргазбанк» НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та у подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба, оскільки в клопотанні про накладення арешту на майно та матеріалах кримінального провадження не міститься доказів того, що приватний виконавець виконавчого округу м. Київ ОСОБА_3 має статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або є особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, доказів завдання потерпілому шкоди ані до органу досудового розслідування, ані до суду, а також факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди саме приватним виконавцем ОСОБА_3 , заявником не надано. Відтак, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, до початку судового засідання подав до суду суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Печерського управлінням поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060000952 від 04.05.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, за фактом зловживання повноваженнями приватним виконавцем під час накладення арешту на кореспондентські рахунки банку з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди.
АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506) є потерпілим у даному кримінальному провадженні.
В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2024 у справі №757/20449/24-к за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506), в межах кримінального провадження № 12024100060000952 від 04.05.2024, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 , а саме: філії-Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 ; АБ «Укргазбанк» НОМЕР_2 .
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2024 у справі №757/20449/24-к вбачається, що при накладенні арешту на вищезазначені рахунки слідчий суддя виходив з того, що 06.05.2024 року Акціонерне товариство «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506) пред'явило цивільний позов в рамках кримінального провадження № 12024100060000952 від 04.05.2024 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 , подавши у кримінальному провадженні відповідну заяву із вимогою про стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 5 840 623, 57 Євро.
Таким чином, вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, у кримінальному провадженні № 12024100060000952 від 04.05.2024; приватний виконавець виконавчого округу м. Київ ОСОБА_3 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або є особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, доказів завдання потерпілому шкоди ані до органу досудового розслідування, ані до суду, а також факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди саме приватним виконавцем ОСОБА_3 ..
Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні про арешт майна.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Крім того, при розгляді клопотання про скасування арешту не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Аналізуючи викладене, накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 , який не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, є порушенням його права на мирне володіння своїм майном. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про скасування арешту майна, є обгрнутованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2024 у справі №757/20449/24-к на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 , а саме:
- філії-Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 ;
- АБ «Укргазбанк» НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1