печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22621/24-к
20 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
17.05.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 16.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2024 у справі № 757/21356/24-к, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , а саме:
1) тримача сім - картки ТОВ «лайфселл» НОМЕР_1 ;
2) мобільного телефону «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
3) мобільного телефону «Redmi», модель М2006С3МNG;
4) мобільного телефону «Redmi», в корпусі чорного кольору, з сім-карткою
НОМЕР_6 ) мобільного телефону «Xaomi» IMEI 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 з сім-карткою НОМЕР_9 ;
6) заяви про приєднання № НОМЕР_10 АТ «Ощадбанк» на 5 арк.;
7) заяви про приєднання № НОМЕР_11 АТ «Ощадбанк» на 5 арк., з метою забезпечення збереження речових доказів.
20 травня 2024 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000028 від 09.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що організована група осіб на території міста Києва втягує осіб в зайняття проституцією, займається сутенерством та утриманням місць розпусти.
З метою забезпечення конспірації діяльності учасники організованої групи періодично змінюють адреси надання сексуальних послуг за грошову винагороду, використовують в своїй діяльності для спілкування між учасниками групи інтернет месенджери, «сленгові» вислови, а також використовують для пошуку клієнтів створену ними приватну групу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в додатку Telegram, в яку «адміністратори» розміщують порт фоліо завербованих осіб у заняття проституцією із зазначенням відомостей про вартість послуг, що коливається від 3000 до 15 000 грн. за годину.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що безпосередньо до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Протиправна роль ОСОБА_4 полягала в тому, що він за вказівкою інших учасників організованої групи, відкривав у банківських установах рахунки, які використовувалися в подальшому під час вчинення злочинів, а саме на них перераховувалися кошти отриманні від надання інтимних послуг. При цьому, ОСОБА_4 , після відкриття рахунків передавав банківські картки іншим учасникам організованої групи з метою їх використання.
16.05.2024 старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа 757/21356/24-к від 10.05.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого серед іншого, виявлено та вилучено:
1) тримач сім - картки ТОВ «лайфселл» НОМЕР_1 ;
2) мобільний телефон «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
3) мобільний телефон «Redmi», модель М2006С3МNG;
4) мобільний телефон «Redmi», в корпусі чорного кольору, з сім-карткою
НОМЕР_6 ) мобільний телефон «Xaomi» IMEI 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 з сім-карткою НОМЕР_9 ;
6) заява про приєднання № НОМЕР_10 АТ «Ощадбанк» на 5 арк.;
7) заява про приєднання № НОМЕР_11 АТ «Ощадбанк» на 5 арк., Вказані вище об?єкти містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а надання вказаних мобільних телефонів разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення судового експертного дослідження, при цьому у вказаній вище ухвалі слідчого судді дозвіл на їх вилучення не надано.
Проведення зазначеного експертного дослідження забезпечить повне та неупереджене розслідування кримінального провадження, прийняття у ньому законного та обґрунтованого рішення.
Перелічені вище предмети відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 16.05.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що вищевказане тимчасово вилучене майно має значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
У зв'язку із викладеним, на даний час з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, передачі, відчуження вищевказаного майна, а саме:
1) тримача сім - картки ТОВ «лайфселл» НОМЕР_1 ;
2) мобільного телефону «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
3) мобільного телефону «Redmi», модель М2006С3МNG;
4) мобільного телефону «Redmi», в корпусі чорного кольору, з сім-карткою
НОМЕР_6 ) мобільного телефону «Xaomi» IMEI 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 з сім-карткою НОМЕР_9 ;
6) заяви про приєднання № НОМЕР_10 АТ «Ощадбанк» на 5 арк.;
7) заяви про приєднання № НОМЕР_11 АТ «Ощадбанк» на 5 арк., виникла необхідність у накладенні на них арешту.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що перелічені вище предмети відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 16.05.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 16.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2024 у справі № 757/21356/24-к, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , а саме:
1) тримача сім - картки ТОВ «лайфселл» НОМЕР_1 ;
2) мобільного телефону «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
3) мобільного телефону «Redmi», модель М2006С3МNG;
4) мобільного телефону «Redmi», в корпусі чорного кольору, з сім-карткою
НОМЕР_6 ) мобільного телефону «Xaomi» IMEI 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 з сім-карткою НОМЕР_9 ;
6) заяви про приєднання № НОМЕР_10 АТ «Ощадбанк» на 5 арк.;
7) заяви про приєднання № НОМЕР_11 АТ «Ощадбанк» на 5 арк., з метою забезпечення збереження речових доказів
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1