Справа № 716/971/24
22.05.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_3
з участю сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР під №12024263090000042 від 14.03.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 , має середню освіту, неодружений, військовозобов'язаний, непрацюючий, раніше судимий:
-12.12.2023 Заставнівським районним судом Чернівецької області за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України,
12.12.2023 вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області обвинуваченого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді 200 (двохсот годин) громадських робіт. 15.01.2024 Заставнівським районним судом Чернівецької області до Чернівецького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області направлено розпорядження про виконання вищевказаного вироку, який набрав законної сили.
З метою виконання вироку суду 30.01.2024 Чернівецьким районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області, засудженого ОСОБА_4 направлено до Юрковецької сільської ради для відбування призначеного судом покарання у виді 200 годин. До відбування покарання згідно підтвердження № 433 Юрковецької сільської ради обвинувачений ОСОБА_4 , повинен був приступити з 01.02.2024. Однак, останній достовірно знаючи про необхідність відбування призначеного вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області покарання, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, злісно ухилився від його відбування.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи працездатною особою, на стаціонарному лікуванні в органах охорони здоров'я не перебував, не повідомивши про причини не виходу на роботу, знаючи про необхідність відбування покарання у вигляді громадських робіт терміном 200 годин, будучи обізнаним про кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт за ч. 2 ст. 389 КК України, ухилився від відбування покарання з 01.02.2024 по 19.04.2024 року (включно) без поважних причин.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 будучи засудженим ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, вчинивши кримінальний проступок передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.
В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що вироком суду від 12.12.2023 він був засуджений за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді двохсот годин громадських робіт. Він був ознайомлений з вимогами вироку. Також йому інспектор пробації повідомив про наслідки невиконання вироку. Він прибув до Юрковецької сільської ради та його ознайомили з графіком відбування покарання. Він всього двічі прибував для відбування покарання. Таким чином, відробив всього вісім годин. В подальшому він не прибував для виконання покарання у виді громадських робіт без поважних причин. На його думку, покарання було надто суворим. Крім того погодні умови були несприятливими, а тому він вирішив не виконувати покарання. Вказав, що він шкодує з приводу вчиненого.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справ, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів провадження відносно документів, що характеризують особу.
У обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи.
Аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по кримінальному провадженню докази в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена. Його дії необхідно кваліфікувати за ст. 389 ч. 2 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченому у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання згідно ст.66 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 є його активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Така пом'якшуюча вину обставина як щире каяття в судовому засіданні не підтвердилась враховуючи поведінку обвинуваченого та його ставлення до скоєного.
Суд також враховує те, що обвинувачений по місцю проживання характеризується негативно, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя, що відноситься до категорії кримінального проступку, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак перебуває під спостереженням у лікаря психіатра з 1999 року, не має офіційного місця роботи.
З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, стану здоров'я, майнового стану, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, йому необхідно призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статті із застосуванням звільнення від відбування покарання з іспитовим строком передбаченого ст.75 КК України. Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Призначаючи покарання необхідно також врахувати наявність невідбутого покарання за попереднім вироком та скласти покарання відповідно до вимог ст. 72 КК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 389 ч. 2 КК України, що визнано судом доведеним та призначити йому покарання в виді обмеження волі строком на два роки та шість місяців.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.12.2023 за ст. 125 ч. 1 КК України у виді 192 (ста дев'яносто двох) годин громадських робіт.
На підставі ст. 72 КК України, з врахуванням складання покарань за сукупністю вироків, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в виді обмеження волі строком на два роки шість місяців та двадцять чотири дні.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати, у зв'язку з відсутністю підстав для його застосування.
Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СУДДЯ ОСОБА_5