Справа №694/1082/20
провадження № 6/694/19/24
20.05.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Сакун Д. І.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 ), боржник ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на даний час відбуває покарання у АДРЕСА_3 ) про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі № 694/1082/20,
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить видати дублікат виконавчого листа (документа) згідно рішення суду про про відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих злочином, справа №694/1082/20, провадження №2/694/126/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який був виданий Звенигородським районним судом Черкаської області.Причиною втрати виконавчого листа вказує, що при пересиланні вказаного виконавчого листа він був втрачений. Даний факт також підтверджується відповіддю начальника Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Анжелою Зейналовою №15036 надано такі відомості, що пошуковою інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (Пошук ВД/ВП (архів)) встановлено, що 07.04.2021 до відділ на примусове виконання надійшов виконавчий лист № 694/1082/20 виданий 10.03.2021 Звенигородський районний суд Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 5855,66 грн. та витрати по оплаті за надання правничої допомоги в сумі 750,00 грн., а всього 6605,66 грн.
07.04.2021 старшим державним виконавцем Гербою Катериною Вікторівною, керуючись п.10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки Виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання. Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . А згідно Наказу Міністерства юстиції України №4439/5 від 23.12.2020 про припинення державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №85" шляхом ліквідації ДУ "БВК-85" у стані припинення, засуджені переведені.
Відповідно до реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції відділу за 2021 рік, встановлено що 09.04.2021 старшим державним виконавцем Гербою К.В. направлено на адресу стягувачу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_4 повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з оригіналом виконавчого документу (трекінг відправлення 0820506226837).
Надання інформації (копій документів) за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у відділі та були завершеними за період включно по 2020 та 2022 рік не вбачається можливим, зважаючи на закінчення терміну їх зберігання, що передбачений п. 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями № 699/30567 від 08.06.2017 р., затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5.
З урахуванням вищевказаного паперових носіїв, процесуальних документів зазначеного виконавчого провадження у Відділі не зберіглось.
Отже виконавчий лист було втрачено при пересилці.
Заявник в судове засідання не з'явилася.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, проте його неявка не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали за заявою, цивільну справу № 694/1082/20, зваживши доводи заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.01.2020 року по цивільній справі № 694/1082/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих злочином було вирішено стягнути з стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 5855,66 гривень ( п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень шістдесят шість копійок). Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті за надання правничої допомоги в сумі 750, 00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень).
На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист.
Згідно з відповіді начальника Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Анжелою Зейналовою №15036 надано такі відомості, що пошуковою інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (Пошук ВД/ВП (архів)) встановлено, що 07.04.2021 до відділ на примусове виконання надійшов виконавчий лист № 694/1082/20 виданий 10.03.2021 Звенигородський районний суд Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 5855,66 грн. та витрати по оплаті за надання правничої допомоги в сумі 750,00 грн., а всього 6605,66 грн.
07.04.2021 старшим державним виконавцем Гербою Катериною Вікторівною, керуючись п.10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки Виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання. Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . А згідно Наказу Міністерства юстиції України №4439/5 від 23.12.2020 про припинення державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №85" шляхом ліквідації ДУ "БВК-85" у стані припинення, засуджені переведені.
Відповідно до реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції відділу за 2021 рік, встановлено що 09.04.2021 старшим державним виконавцем Гербою К.В. направлено на адресу стягувачу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_4 повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з оригіналом виконавчого документу (трекінг відправлення 0820506226837).
Надання інформації (копій документів) за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у відділі та були завершеними за період включно по 2020 та 2022 рік не вбачається можливим, зважаючи на закінчення терміну їх зберігання, що передбачений п. 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями № 699/30567 від 08.06.2017 р., затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5.
З урахуванням вищевказаного паперових носіїв, процесуальних документів зазначеного виконавчого провадження у Відділі не зберіглось.
Отже виконавчий лист було втрачено при пересилці.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за № 8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 в справі № 2-1053/10 (провадження № 61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
До того ж при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.
Водночас Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 № 3рп/2010 (справа № 1-7/2010) у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) констатував, що відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У частині четвертій ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Також ст. 6 Конвенції, що поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки заява ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа подана до повного виконання рішення суду, заявником було доведено, що оригінал виконавчого документа втрачено з незалежних від неї причин, а судом встановлено, що судове рішення, на підставі якого було виконано виконавчий лист, не було виконано - заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, оскільки заявник (стягувач) вказує, що отриманий ним виконавчий лист втрачений, наведені у заяві причини пропуску строку для пред'явлення до виконання суд вважає поважними, тому з метою звернення рішення до виконання необхідним є видача дублікату даного виконавчого листа.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 12, 13, 81, 263, 433, 354, п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 ), боржник ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на даний час відбуває покарання у АДРЕСА_3 ) про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі № 694/1082/20 - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа по справі № 694/1082/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих злочином.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д. І. Сакун